Справа № 2а-18/08
ПОСТАНОВА
іменем України
25 квітня 2008 року місто Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Артеменко Л.І.
при секретарі Омельчук Г.О.
за участю позивача ОСОБА_1.
представника відповідача Іванової Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського міського суду Донецької області з повним фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу комплексу Оберіг інвентарний номер 10480009 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недорахованих сум щорічної допомоги на оздоровлення,
у х в а л и в:
6 листопада 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи в 2003-2006 роках, інвалідом 2 групи з листопада 2006 року, а тому відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХП (далі - Закон № 796-ХП) має право на щорічну виплату на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на момент виплати, з 2007 року в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат на момент виплати, однак відповідачем з 2003 року виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення в значно менших розмірах, ніж передбачено законом, у зв»язку з чим виникла заборгованість за 2003-2007р на загальну суму 6353 грн. Просив стягнути не донараховані суми за період з 2003 року по 2007 рік та постановити рішення, яким визнати дії відповідача неправомірними, стягнути не донараховані суми.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю, просили їх задовольнити, посилаючись на верховенство закону та пріоритетність норм закону перед постановами Кабінету Міністрів України. Пояснив, що з заявою про відновлення свого порушеного права, а саме, про виплату заборгованості за 2003-2007роки, звернувся до відповідача в вересні 2007 року, і тоді ж отримав відповідь про відмову у виплаті заборгованості за цей час, був змушений звернутися до суду. Розмір та строки виплати сум щорічної допомоги на оздоровлення, вказані представником відповідача, підтвердив.
Представник відповідача позов не визнала, суду надала письмові заперечення і пояснила, що дійсно за ст.. 48 Закону № 796-ХП позивач, як інвалід 3 та 2 групи та учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. Однак розмір цієї допомоги, хоча і установлений ст.. 48 цього закону, також визначений постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 та від 12.07.2005р № 562. Оскільки згідно ст.. 62 Закону № 796-ХП роз»яснення порядку застосування Закону покладено на Кабінет Міністрів України, який згідно п.3 ст.116 Конституції України забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту населення, його нормативно-правові акти регулюють бюджетні відносини в Україні, а фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією цього закону, згідно ст.. 63 здійснюється за рахунок Державного бюджету, при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки відповідач керувався відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Просила відмовити в задоволенні вимог повністю і врахувати при постановленні рішення строк позовної давності.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, до 1 листопада 2006 року був інвалідом 3 групи, а з 1 листопада 2006 року - інвалідом 2 групи на термін до 1 грудня 2009 року, інвалідність пов»язана з виконанням обов»язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 3-5).
Відповідачем виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2003 рік - 28 квітня 2004 року у розмірі 21,50грн, за 2004 рік - 3 березня 2005 року у розмірі 21,50грн, за 2005 рік - 12.10.2005 та 7.12.2005р в загальній сумі 90 грн, за 2006 рік - 15.06.2006 та 14.07.2006р в загальній сумі 90 гривень, за 2007 рік - 28 лютого 2007 року в розмірі 120 гривень (а.с.10).
Позивач звертався до відповідача з заявою про виплату різниці між сумами допомоги в розмірах, передбачених Законом № 796-ХП, та фактично виплачених за 2003-2007рр 20 вересня 2007 року, того ж дня отримав відповідь на неї( а.с.6,8-9).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 48 Закону № 796-ХП щорічна допомога інвалідам 3 групи виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, інвалідам 2 групи - в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз.7 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХП).
Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачають умови та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам, а розміри допомоги, встановлені цими постановами Кабінету Міністрів, суперечать розмірам допомоги, обчисленим згідно ст. 48 Закону № 796-ХП.
Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом № 796-ХП зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема, допомоги на оздоровлення. Навпаки, в частині 1 ст.67 цього закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України, є безпідставним.
Законами, якими встановлений розмір мінімальної заробітної плати на 2003-2005 роки, ніяких обмежень щодо застосування в розрахунках щорічної допомоги на оздоровлення мінімальної заробітної плати не встановлено.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону 796-ХП , з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Законом № 796-ХП та постановами Кабінету Міністрів України не врегульовані терміни виплати щорічної допомоги на оздоровлення.
Законом України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік» від 26.12.2002р. з 1 січня 2003 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений 185 гривень на місяць, Законом № 849-1У від 25.22.2003р. розмір мінімальної заробітної плати з 1 грудня 2003 року встановлений в 205 гривень.
Ст.. 89 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» № 1344-У від 27.11.03р розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2004 року встановлений в 205 гривень.
Ст.. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» № 2285-У від 23.12.04р. розмір мінімальної заробітної плати на 5 березня 2005 року встановлений в 262 гривні, на 8 грудня 2005 року - 332 гривні.
Ст.. 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-1У від 20.12.05р. розмір мінімальної заробітної плати на 14 липня 2006 року встановлений в 375 гривень. Однак дію абз. 3 ч.4 ст. 48 Закону 796-ХП зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно зі ст.. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-1У від 20.12.05р. Призупинення закону не дає суду підстав для його застосування. Суд приходить до висновку, що за таких підстав дії відповідача по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік в розмірі, встановленому постановою Кабінету міністрів України від 12.07.2005 року № 562, відповідають вимогам законів України.
Ст.. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.06р. з наступними змінами розмір мінімальної заробітної плати на 28 лютого 2007 року встановлений в 400 гривень. Цим же законом зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати дію абз. 3 ч.4 ст. 48 Закону 796-ХП. Однак Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 231-У від 5 жовтня 2006 року, який набув чинності 31.10 2006 року, доповнено Закон 796-ХП статтею 71 такого змісту: «Стаття 71. Особливості внесення змін до цього закону. Дія положень цього закону не може призупинитися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.» Пунктом 1 та 6 ст. 92 Конституції України передбачено, що обсяг прав та гарантій громадянина встановлюється законами України. Ст.. 22 Конституції України передбачено, що звуження змісту та обсягу прав громадян шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається. За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати.
Правовою гарантією забезпечення державою прав громадян, у тому числі і на отримання передбачених законами України пільг та гарантій, є виконання Державою прийнятих на себе зобов»язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.. 8 Конституції України, так і ст.. 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин та з урахуванням вимог Законів України, перелічених вище, відповідач зобов»язаний сплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2003-2005 та 2007 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати, і його дії по відмові в задоволенні вимог позивача від 20 вересня 2007р. про виплату недорахованих сум з щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки є такими, що суперечать чинному законодавству, а тому протиправними.
З урахуванням отриманої позивачем суми та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача підлягає стягненню:
За 2003 рік - 798,50грн (205 х 4 - 21,50), де 205 - мінімальна заробітна плата на момент виплати - 28.04.2004р, 21,5 - отримана сума.
За 2004 рік - 1026,50грн ( 262 х 4 - 21,5) де 262 - мінімальна заробітна плата на момент виплати - 03.03.2005р, 21,5 - отримана сума
За 2005 рік - 1238 грн (332 х 4 - 90), де 332 - мінімальна заробітна плата на момент виплати - 07.12.2005 року, 90 - отримана сума
За 2007 пік - 1880 грн ( 400 х 5 - 120), де 400 - мінімальна заробітна плата на момент виплати - 28.02.07р, 120 - отримана сума.
Всього підлягає стягненню за 2003-2005,2007 роки 4943 грн.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав особи встановлюється річний строк. Згідно ч. 4 ст.. 99 КАС України якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб»єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб»єкта владних повноважень. Згідно ст.. 70 Закону № 796-ХП громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають право захищати свої законні інтереси у відповідних державних органах і судах. За таких підстав суд вважає, що позивачем не пропущено встановлений законом річний строк для звернення до суду.
На підставі ст.. ст.. 8, 19 ч.2, 22, 92 Конституції України, ст..ст. 48, 67, 70,71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХП, керуючись ст..ст.2, 4, 8,11, 17, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради сплатити ОСОБА_1 недораховані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007 роки неправомірною.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради на користь ОСОБА_1 4943 (чотири тисячі дев»ятсот сорок три) гривні недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007.
В решті вимог - відмовити за їх необґрунтованістю.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті та підписані в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 квітня 2008 року. Постанова у повному обсязі буде складена 30 квітня 2008 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кіровський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: