Справа 1-125/2008

 

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

              16 травня 2008 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої - судді Очиргораєвої О.М.

при секретарі - Рибіній Н.В.

з участю прокурора - Думал С.М.,

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни кримінальну справу по обвинуваченню:

 

                                                            ОСОБА_5

                                                            ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                            уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України,

                                                            освіта середня, не одруженого,  непрацюючого,

                                                            військовозобов*язаного, раніше не судимого

 

за ст. ст. 296 ч.3, 342 ч.2, 345 ч.1, 345 ч.2 КК України,

 

                                                        В С Т А Н О В И В:

 

              Підсудний ОСОБА_5 скоїв  хуліганство, пов*язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, а також опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним покладених на нього обов*язків щодо охорони громадського порядку з погрозою вбивством і насильством щодо працівників правоохоронного органу та умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження при наступних обставинах:

             ОСОБА_5 проживає разом їз своєю сім'єю в м. Ромни та підтримує дружні стосунки зі своїм знайомим ОСОБА_6. 

            11 березня 2008 року в післяобідній час ОСОБА_5 та ОСОБА_6. разом вживали спиртні напої та знаходились в стані алкогольного сп'яніння.

            Після чого о 17 годині 18 хвилин ОСОБА_5 та ОСОБА_6. сіли на привокзальної площі м. Ромни в салон рейсового автобуса ВМ № 16-08  АА під керуванням водія ОСОБА_1, який виконував рейс по маршруту № 2 “Вокзал - Погруз дільниця”, кінцевою зупинкою якого була вул. Київська в м. Ромни.

             Зайшовши в салон автобуса, ОСОБА_5 сів на переднє сидіння і з хуліганських спонукань загородив прохід салону  ногами, чим заважав пасажирам, що сідали на автобусних зупинках, проходити в салон. Кондуктор автобуса ОСОБА_2 зробила зауваження ОСОБА_5 та попросила його припинити хуліганські дії.

             ОСОБА_5 став виражатись на адресу ОСОБА_2 та пасажирів, що знаходились в салоні автобуса, в тому числі і дітей, грубою нецензурною лайкою, ображаючи їх гідність та достоїнство.

             Ці дії ОСОБА_5 продовжувались весь період руху  автобусу по маршруту довжиною більше 10 км.

             Прибувши на кінцеву зупинку, кондуктор ОСОБА_2 та водій ОСОБА_1 заявили, що автобус далі по маршруту їхати не буде і запропонували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити салон автобуса. Діючи з хуліганських спонукань, ОСОБА_5 став знову  лаятись грубою нецензурною лайкою і вимагати від водія ОСОБА_1 відвезти його в с. Овлаші, Роменського району. Отримавши відмову, ОСОБА_5 намагався вдарити водія ОСОБА_1, але цьому завадила кондуктор ОСОБА_2, закривши собою прохід до водія. Тоді ОСОБА_5 відштовхував її. Після цього водій та кондуктор запропонували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 довезти їх до площі  ім. Леніна,  де вони зможуть сісти в маршрутний автобус та доїхати до с. Овлаші. Але ОСОБА_5 продовжував свої хуліганські дії,  лаявся грубою нецензурною лайкою. Коли ОСОБА_2 стала телефонувати  в Роменський відділ внутрішніх справ ОСОБА_5 почав погрожувати їй та ОСОБА_1 розправою, висловлюючись на їх адресу грубою

-2-

нецензурною лайкою.

               Доїхавши до площі ім. Леніна в м. Ромни, де розташований стаціонарний пост ДАІ, ОСОБА_1, побачивши працівника ДАІ ОСОБА_3,  зупинив автобус та попросив останнього прийняти міри  реагування стосовно ОСОБА_5 Але останній і після цього продовжив свої хуліганські дії, погрожуючи розправою водію та кондуктору. Знаходячись на площі ім. Леніна ОСОБА_5,  не дивлячись на те, що на вулиці та  площі  знаходилось багато людей в тому числі і дітей, продовжував лаятись  грубою нецензурною лайкою, буйствувати.  

    Таким чином, ОСОБА_5, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, своїми діями, що виразилися в умисному грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю у вигляді: нахабного поводження, буйства в громадському транспорті  та громадському місці на площі міста, бешкетування, поєднаного з намаганням застосування насильства та вчинення опору громадянам, які припиняли хуліганські дії, скоїв хуліганство.

                     В той же час 11 березня 2008 року о 16 годині інспектори дорожньо -патрульної служби Роменського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Сумській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4  заступили на несення служби по контролю дотримання учасниками дорожнього руху, установлених правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху. Зокрема, ОСОБА_3 і  ОСОБА_4 згідно наказу начальника УМВС України в Сумській області № 102 о/с від 30.10.2007 року проходили  державну службу у підрозділі Роменського взводу дорожньо-патрульної служби УДАІ УМВС України в Сумській області на посадах інспекторів дорожньо - патрульної служби і мали спеціальне звання молодшого начальницького складу відповідно:  старшина міліції та прапорщик міліції, а тому відповідно до вимог ст.ст. 7, 16 Закону України „Про міліцію” від 20.12.1990 року, як працівники міліції  являлись працівниками органів внутрішніх справ і згідно ст. 2 Закону України „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23.12.1993 року - працівниками правоохоронних органів і за характером  посад, які вони обіймали, виконували правоохоронні та  правозастосовні функції.

                  В цей день близько 18 години старшина міліції ОСОБА_3 та прапорщик міліції ОСОБА_4, будучи в формі працівників міліції, знаходячись при виконання своїх службових обов'язків і  відповідно до постової відомості розстановки нарядів дорожньо - патрульної служби, несли службу на стаціонарному посту ДАІ, що розташований на площі ім. Леніна в м. Ромни, при цьому в указаний час ОСОБА_3 знаходився безпосередньо на площі, а ОСОБА_4- в приміщенні поста.

                  Коли до вищезазначеного посту ДАІ під'їхав автобус ВМ № 16-08 АА під керуванням водія ОСОБА_1, який   повідомив про те, що в салоні автобуса знаходяться  ОСОБА_6. та ОСОБА_5 і останній скоює хуліганські дії, буянить, погрожуває  водію та кондуктору ОСОБА_2 розправою та вимагає відвезти його в с. Овлаші Роменського району, тоді отримавши таку заяву  і маючи інформацію про вчинення ОСОБА_5 правопорушення, ОСОБА_3, перебуваючи безпосередньо на службі, будучи одягнутим у форму працівника міліції, для перевірки інформації, встановлення фактів правопорушень і їх припинення та притягнення винних осіб до встановленої Законами України відповідальності, виконуючи свої службові обов'язки працівника міліції, передбачені ст. 10 Закону України „Про міліцію”, відповідно до своїх повноважень, передбачених ст. 11 цього ж Закону представився  ОСОБА_5 та ОСОБА_6, назвавши спеціальне звання працівника міліції та прізвище і став вимагати припинити правопорушення та вийти  з салону автобуса. Але ОСОБА_5 продовжував свої хуліганські дії і став висловлюватися в адресу працівника міліції грубою нецензурною лайкою та погрожував розправою. Водій автобуса ОСОБА_1  відкрив передні двері автобуса і ОСОБА_6. та ОСОБА_5 вийшли з салону.

                          Усвідомлюючи, що ОСОБА_3 є працівником правоохоронних органів, який виконує свої службові обов'язки, ОСОБА_5 став чинити опір щодо виконання ним своїх службових обов»язків, виражатись в його адресу грубою нецензурною лайкою, погрожуючи вбивством та насильством. Так, намагаючись протидіяти працівнику правоохоронного органу і не допустити його законного затримання за уже скоєний злочин, ОСОБА_5 схопив ОСОБА_3 за комір його форменої куртки,  кулаком наніс йому удар в обличчя. В результаті цих дій з голови  ОСОБА_3 спав формений кашкет, а з рук випав жезл. З метою затримання ОСОБА_5 ОСОБА_3

-3-

змушений був застосувати стосовно ОСОБА_5 прийом самозахисту і вони впали на асфальтне покриття. В результаті умисного нанесення удару з боку ОСОБА_5 кулаком в обличчя працівник правоохоронного органу ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

                 В  цей час до них підбіг старшина міліції ОСОБА_4 і вони вдвох з ОСОБА_3 затримали ОСОБА_5 та стали вести його до приміщення поста ДАІ. Під час затримання за скоєні злочини ОСОБА_5 на адресу працівників правоохоронного органу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжував виражатись грубою нецензурною лайкою, погрожував їм насильством та вбивством. В цей час ОСОБА_6. схопив форменого кашкета ОСОБА_3, мобільний телефон ОСОБА_5 та з місця пригоди втік. Кашкет він викинув у дворах будинків по вул. Полтавській м. Ромни. 

               ОСОБА_5 був доставлений до приміщення поста ДАІ, де продовжував погрожувати працівникам міліції розправою та вбивством. Тоді ОСОБА_3. повідомив чергового Роменського МВ УМВС України про затримання ОСОБА_5 та передав його працівникам оперативно - слідчої групи, що виїхала на місце пригоди та доставила його в МВ УМВС України.

               Таким чином, ОСОБА_5, своїми діями вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним своїх службових обов*язків щодо охорони ним громадського порядку, погрожував вбивством, насильством двом працівникам правоохоронного органу, а також умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження працівнику правоохоронного органу ОСОБА_3

               Свою вину в скоєнні вищевказаних злочинів підсудний ОСОБА_5 визнав повністю, розкаявся і підтвердив свої покази, які давав на досудовому слідстві.  Погодився з зібраними доказами і матеріалами справи і  відмовився від дослідження їх в суді. 

               Суд вважає, що покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, і тому його дії слід кваліфікувати:

-  за ст. 296 ч.3 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю у вигляді: нахабного поводження, буйства в громадському транспорті  та громадському місці, пов*язаного  з  опором громадянам, які припиняли хуліганські дії;

- за ст. 342 ч.2 КК України, як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним покладених на нього обов»язків щодо охорони громадського порядку;

- за ст. 345 ч.1 КК України, як погроза вбивством, насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків;

- за ст. 345 ч.2 КК України, як умисне заподіяння працівникові  правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.      

                  Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є як невеликої, так і середньої  тяжкості, та особу винного, який  раніше не засуджувався, офіційно не працює, але позитивно характеризується за місцем мешкання.

                  Як обставину, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою в стані алкогольного сп*яніння.

                  Як обставину, що пом*якшує покарання, суд визнає його щире каяття.

                  За таких обставин,  суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у   вигляді позбавлення волі, але з застосуванням ст. 75 КК України, враховуючи особу винного, який раніше не засуджувався, в скоєному розкаявся, а також думку потерпілих, які не наполягали на реальному відбуванні міри покарання, тобто зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, вважаючи можливим його виправлення без відбування покарання, залишивши міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу - підписку про невиїзд.

 

                Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

              

 

                                                       З А С У Д И В :

 

         ОСОБА_5 визнати винним  в скоєнні злочинів, 

 передбачених за ст.ст. 296 ч.3, 342 ч.2, 345 ч.1, 345 ч.2  КК України і призначити  йому  покарання

 

за цими статтями:

- за ст. 296 ч.3 КК України -  2 (два) роки позбавлення волі;

- за ст. 342 ч.2 КК України -  3 (три) місяці арешту;

- за ст. 345 ч.1 КК України - 1 (один) рік обмеження волі;

- за ст. 345 ч.2 КК України -  2 (два) роки обмеження волі.

        В силу ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.    

        Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки, зобов*язавши повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу і періодично з*являтись для реєстрації у відділ кримінально-виконавчої інспекції.

        Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

    Вирок може бути оскаржено в Сумський апеляційний суд  на протязі 15 діб з

  моменту його проголошення через Роменський міськрайонний суд.

 

          Суддя (підпис)…

          Копія вірна:

 

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                    О.М. ОЧИРГОРАЄВА