2

7

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 року м. Івано-Франківськ


Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Васильковського В.М.
суддів: Матківського Р.Й., Проскурніцького П.І.
секретаря Юрків І.П.,
з участю відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитом та зустрічним позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» про визнання недійсними кредитного договору, генерального договору про надання послуг і повернення коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:

в січні 2011 року кредитна спілка «Всеукраїнський кредит» звернулася з даним позовом, мотивуючи його тим, що 14.10.2004 року з ОСОБА_1 укладено кредитний договір на суму 45 425 грн., терміном 190 місяців, зі сплатою 0,6 % на місяць. Оскільки відповідачка умови договору належним чином не виконує, станом на 12.01.2011 року загальний розмір заборгованості становить 77 377,36 грн., тому просила достроково розірвати дію кредитного договору № 205-10/04 від 14.10.2004 року та стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» заборгованість по кредиту в сумі 77 377,36 грн. та судові витрати.
________________________________________________________________________________
Справа № 2/0907/4979/2011 Головуючий у І інстанції – Ковалюк І.П.
Провадження № 22ц/0990/9/2012 Суддя-доповідач - Васильковський В.М.
Категорія 27
У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом, посилаючись на те, що кредитний договір № 205-10/04 від 14.10.2004 року укладено з порушенням законодавства, її прав та законних інтересів, що є достатніми підставами для визнання його недійсним. Генеральний договір № 1413/04 від20.09.2004 року та кредитний договір від 14.10.2004 року за змістом відрізняються від умов попередньої домовленості сторін щодо отримання нею позики на суму 115 000 грн. На вимогу кредитної спілки для отримання позики в зазначеному розмірі вона змушена була перерахувати на її адресу кошти в сумі 64 975 грн. КС «Всеукраїнський кредит» як неприбуткова організація не мала права нараховувати їй неустойку та штрафні санкції. Вважала, що оспорювані правочини вчинені нею під впливом помилки, а кредитна спілка навмисно ввела її в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Тому просила визнати недійсним кредитний договір № 205-10/4 від 14.10.2004 року щодо розміру основного зобов’язання, відсотків та неустойки з моменту його підписання, а також визнати недійсним генеральний договір № 1413/04 від 20.09.2004 року, зобов’язати кредитну спілку «Всеукраїнський кредит» повернути їй кошти, оплачені в рахунок внесків, процентів, штрафів та неустойки шляхом включення (зарахування) їх у рахунок оплати безпроцентної позики.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2011 року первісний позов кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» та зустрічний позов ОСОБА_1 об’єднано в одне провадження.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2011 року первісний позов задоволено. Достроково розірвано дію кредитного договору № 205-10/4 від 14.10.2004 року, укладеного між кредитною спілкою «Всеукраїнський кредит» та ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Всеукраїнський кредит» залишок кредиту в сумі 42 158,56 грн., штраф у розмірі 11 356,25 грн., неустойку в розмірі 4 542,50 грн., відсотки за користування кредитом в розмірі 19 320,05 грн., 774 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, всього 78 271,36 грн. В зустрічному позові ОСОБА_1 до кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» про визнання кредитного договору № 205-10/4 від 14.10.2004 року в частині зобов’язання щодо відсотків, штрафів та неустойки недійсним, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене судом із суттєвими процесуальними порушеннями, зокрема без її повідомлення про судові засідання та ухвалення процесуальних документів, без видачі копій рішення та ухвал суду від 05.10.2011 року, записів судових засідань на дисках. Головуюча у першій інстанції, ставлячись упереджено до неї, всупереч чинному законодавству постановила ухвали від 05.10.2011 року про відмову в призначенні експертизи та про відмову в посвідченні правильності зауважень щодо оголошеної в судовому засіданні перерви.
В доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у її клопотанні про призначення бухгалтерської експертизи для дослідження документів фінансово-кредитних операцій, не дав правову оцінку усім доказам у справі. Допущені головуючою процесуальні порушення викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді. Кредитною спілкою неправильно визначено загальну суму заборгованості в розмірі 77 377,36 грн. Суд не врахував, що згідно запропонованих умов кредитування і отримання кредиту в сумі 115 000 грн., вона 20.09.2004 року перерахувала спілці кошти на загальну суму 8 650 грн., після чого на вимогу представника спілки 21.09.2004 року додатково перерахувала на рахунок КС «Всеукраїнський кредит» кошти в сумі 64 975 грн. Розмір вказаної в кредитному договорі суми 45 425 грн. не відповідає домовленій сумі позики 115 000 грн., тому всі платежі повинні були здійснюватись від суми кредиту 45 425 грн. Суд не взяв до уваги її доводи про те, що реально вона отримала позику в сумі 17 691,92 грн. і що не давало права кредитній спілці нараховувати штрафні санкції, виходячи із суми 45 425 грн. Суд безпідставно не визнав основне зобов’язання недійсним у зв’язку з порушенням кредитною спілкою вимог ст. 203 ЦК України та не врахував, що оспорювані правочини вчинені нею під впливом помилки, а кредитна спілка навмисно ввела її в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Тому просить оскаржуване рішення та ухвали суду першої інстанції від 05.10.2011 року про відмову у призначенні експертизи і про відмову у посвідченні правильності зауважень, а також ухвалені процесуальні рішення у справі, скасувати, ухвалити нове рішення по суті її зустрічного позову.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, кредитна спілка «Всеукраїнський кредит» подала заяву, в якій доводи апеляційної скарги заперечила, просить розглянути справу без участі їх представника.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1, уклавши 14.10.2004 року з кредитною спілкою «Всеукраїнський кредит» кредитний договір № 205-10/04 на суму 45 425 грн., свої зобов’язання за вказаним кредитним договором не виконувала вчасно, станом на 12.01.2011 року кредит та нараховані відсотки не сплатила, тому відповідно до вимог ст. ст. 526, 624, 651, 1049-1050 ЦК України та умов кредитного договору, суд достроково розірвав дію кредитного договору № 205-10/4 від 14.10.2004 року та стягнув з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» залишок кредиту в сумі 42 158,56 грн., неустойку в розмірі 4 542,50 грн., відсотки за користування кредитом в розмірі 19 320,05 грн. При цьому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що кредитна спілка «Всеукраїнський кредит» виконала свої обов’язки відповідно до умов генерального та кредитного договору, положення яких ОСОБА_1 розуміла, сприймала і згідна була їх виконувати, тому підстав для задоволення зустрічного позову судом встановлено не було.
Висновок суду відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (ст. 526 ЦК України). Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до положень ст. 1046, 1048, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Встановлено, що 20.09.2004 року ОСОБА_1 звернулась із заявами до кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» про прийняття її в члени спілки та участь у програмі придбання об’єктів нерухомості шляхом взаємного кредитування.
20.09.2004 року між кредитною спілкою «Всеукраїнський кредит» та ОСОБА_1 укладено генеральний договір № 1413/04 з надання послуг на придбання об’єкту нерухомості, із самостійно визначеною ОСОБА_1, згідно п. 2.1.1 договору, орієнтовною вартістю об’єку нерухомості 115 000 грн., зі строком дії цього договору – до отримання кредиту. При цьому, 20.09.20004 року ОСОБА_1 сплатила кредитній спілці такі платежі: 75 грн. вступний внесок; 25 грн. обов’язковий пайовий внесок; 3 450 грн. за послуги із залучення грошових коштів (сума, що не повертається); 4 600 грн. внесок на депозитний рахунок на строк до 20.09.2020 року.
Для отримання права на кредит на найближчому фондовому акті ОСОБА_1 21.09.2004 року перерахувала КС «Всеукраїнський кредит» необхідну кількість внесків в сумі 64 975 грн.
Отримавши право на кредит, ОСОБА_1 14.10.2004 року звернулась із заявами до кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» про надання споживчого кредиту в сумі 45 425 грн. та про перерахування внеску (вкладу) в сумі 69 575 (64 975+4 600), а також нараховані відсотки на вклад 4,57 грн. на її депозитний рахунок.
14.10.2004 року між кредитною спілкою «Всеукраїнський кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 205-10/04 на суму 45 425 грн. строком на 190 місяців до 14.09.2020 року, зі сплатою 0,6 % від суми кредиту в місяць, з поверненням одержаного кредиту щомісячно рівними частками по 239,08 грн.
15.10.2004 року кредитна спілка «Всеукраїнський кредит» перерахувала ОСОБА_1 кредит у сумі 45 425 грн. та повернула депозитний внесок згідно умов генерального договору та заяви ОСОБА_1 (платіжні доручення №№ 1295. 1296 (т. 1 а. с. 48, 56).
За період дії кредитного договору ОСОБА_1 внесла на погашення відсотків та кредиту 6 900 грн. (квитанції від 02.03.2005 р. та від 28.12.2005 р.). Решту суми заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 кредитній спілці «Всеукраїнський кредит» не повернула, що стверджується виписками з її карток-рахунків №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 та графіку розрахунків.
Згідно поданого розрахунку суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» суму залишку наданого кредиту 42 158,56 та нараховані і несплачені відсотки згідно п. п. 1.2, 6.3 кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка), тому суд підставно стягнув з ОСОБА_1 неустойку згідно п. 3.10 кредитного договору в сумі 4 542,50 грн. за дострокове розірвання кредитного договору.
Однак, стягуючи із ОСОБА_1 11 356,25 грн. штрафу на підставі п. 3.9 кредитного договору, суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 3 ст. 10 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на як підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України. Докази використання ОСОБА_1 суми кредиту не за цільовим призначенням у матеріалах справи відсутні, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з відмовою в позові про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 11 356,25 грн.
При ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1
Відповідно до положень ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 погодилась на запропоновані умови вступу в кредитну спілку і укладення генерального та кредитного договорів.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно не визнав основне зобов’язання недійсним у зв’язку з порушенням кредитною спілкою вимог ст. 203 ЦК України та не врахував, що оспорювані правочини вчинені ОСОБА_1 під впливом помилки, а кредитна спілка навмисно ввела її в оману щодо обставин, які мають істотне значення, колегія суддів відхиляє.
Проголошена ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину може бути спростована за позовом про визнання його судом недійсним з підстав, установлених законом.
ОСОБА_1 не довела ті обставини, на які вона посилається на як підставу своїх вимог і заперечень, не надавши доказів у відповідності зі ст. ст. 57-60 ЦПК України про те, що генеральний договір та кредитний договір укладені нею під впливом помилки або навмисного введення кредитною спілкою її в оману щодо обставин, які мають істотне значення.
У поданих заявах про вступ до кредитної спілки та укладення генерального і кредитного договорів ОСОБА_1 зазначила, що з їх умовами, статутом, положеннями кредитної спілки ознайомлена, усвідомлює, згідна і зобов’язується їх виконувати (т. 1 а. с.44-47). На виконання умов укладених договорів ОСОБА_1 перерахувала вступний, пайовий внески, оплатила послуги спілки, внесла кошти для участі в отриманні першочергового права на кредит, часткового погасила суму кредиту та нараховані відсотки, що свідчить про сприйняття нею умов укладених договорів.
Процесуальних порушень при розгляді справи та ухваленні рішення, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, і які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено, інші наведені в апеляційній скарзі доводи є не обґрунтованими.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу та судового збору скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 11 356 грн. 25 коп. відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» 660 грн. 21 коп. судового збору.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» 42 158 грн. 56 коп. залишку кредиту, 4 542 грн. 50 коп. неустойки, 19 320 грн. 05 коп. відсотків за користування кредитом, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 66 141 грн. 11 коп., та у відмові в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до кредитної спілки «Всеукраїнський кредит» про визнання недійсними кредитного договору, генерального договору про надання послуг і повернення коштів, залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Матківський Р.Й.
Проскурніцький П.І.