У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Жука В.Г.,
суддів	Коновалова В.М. і Шелеста М.А.

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  5 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Костянтинівського міського суду Донецької області від 24 липня 2003 року, яким

 

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимого 2.10.1997 року Кіровським

районним судом м. Донецька

за ч.3 ст.142, ч.3 ст.140 КК Ураїни на

8 років позбавлення волі,

 

засуджено:

за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 186 КК України на 7 років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

 

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

 

На підставі ст. 71 КК України  до призначеного покарання  частково приєднано невідбуте покаранння за попереднім вироком і ОСОБА_1 остаточно призначено 9 років 4 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цим же вироком засуджено і ОСОБА_2, вирок щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.

 

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2003 року вирок залишено без зміни.

 

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23.12.2002 року, знаходячись у нетверезому стані, проник в АДРЕСА_1а в м. Костянтинівка Донецької області та викрав килим вартістю 700 грн., належний ОСОБА_5.

 

11.01.2003 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 проник в квартиру ОСОБА_3, застосувавши насильство небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, заволоділи її майном на суму 300 грн.. При цьому ОСОБА_1 заподіяв потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

 

Вони ж 14.01.2003 року у під'їзді АДРЕСА_2 в м. Костянтинівці зустріли ОСОБА_4 і заставили його зайти в свою квартиру, де застосовуючи до нього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, заволоділи його майном на суму 410 грн.

 

           У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень в частині його засудження за ч. 3 ст. 186 та ч. 3 ст. 187 КК України, зазначаючи при цьому, що злочини не вчиняв, справа щодо нього сфальсифікована. Посилається на однобічність та неповноту у досдідженні обставин справи. На його думку, висновки суду щодо його винності у вчиненому злочині не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що на досудовому слідстві до нього застосовувалось фізичне та психологічне насильство, внаслідок чого він себе обмовив у вчиненні злочинів.

 

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

 

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинених злочинах грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засуданні доказах. Доводи ж у касаційній скарзі  про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.

 

Так, із показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що в результаті розбійного нападу, вчиненого ОСОБА_1ом та ОСОБА_2, їй були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження та викрадено теплообмінник з газової колонки.

 

Згідно з висновками судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_3 було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження.

 

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито заволоділи з його квартири теплообмінником з газової колонки, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

 

В ході досудового слідства  ОСОБА_1, допитаний в якості підозрюваного та обвинуваченого, показав, за яких обставин було викрадено майно з квартир ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

 

Як вбачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи, тому посилання у скарзі на однобічність і неповноту досудового й судового слідства у справі необгрунтовані.

        

         Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України кваліфіковано правильно.

 

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

 

         Посилання засудженого на те, що на досудовому слідстві до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства безпідставні, оскільки дана обставина перевірялась судом і не знайшла свого підтвердження.

 

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень не знайдено.

 

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

 

 

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

         у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1    відмовити.

 

Судді:

 

         В.Г. Жук                         В.М. Коновалов                    М.А. Шелест