РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-0107/206/2012
"01" лютого 2012 р. року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання втратившим право користування жилим приміщенням, скасування рішень та визнання недійсними охоронних свідоцтв, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі, звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання втратившим право користування жилим приміщенням, скасування рішень та визнання недійсними охоронних свідоцтв.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачам на підставі свідоцтва про право власності від 04.12.2008 року належить квартира АДРЕСА_1. 13.11.2003 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, згідно рішення № 1522 від 26.09.2003 року відповідачу було видано охоронне свідоцтво про бронювання за відповідачем та його членами родини жилого приміщення розміром 56,6 кв.м у квартирі АДРЕСА_1, строком до 22.07.2006 року. 28.08.2006 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, згідно рішення № 1517 від 18.08.2006 року відповідачу було видано охоронне свідоцтво про бронювання за відповідачем та його членами родини жилого приміщення розміром 58,0 кв.м у квартирі АДРЕСА_1, строком до 30.12.2006 року. 12.03.2007 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, згідно рішення № 129 від 19.01.2007 року відповідачу було видано охоронне свідоцтво про бронювання за відповідачем та його членами родини жилого приміщення розміром 56,6 кв.м у квартирі АДРЕСА_1, строком до 28.11.2009 року. 04.11.2010 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, згідно рішення № 3095 від 22.10.2010 року відповідачу було видано охоронне свідоцтво про бронювання за відповідачем та його членами родини жилого приміщення розміром 26,9 кв.м у квартирі АДРЕСА_1, строком до 02.10.2012 року. Однак, відповідач з 2002 року постійно мешкає на території РФ, а виїхав з спірної квартири та не мешкає у ній з 02.03.1978 року. У зв’язку з чим вважають, що відповідач не має права на охоронні свідоцтва з 2002 року. На підставі наведеного, просять визнати ОСОБА_4 втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1; скасувати рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1522 від 26.09.2003 року, № 1517 від 18.08.2006 року, № 129 від 19.01.2007 року, № 3095 від 22.10.2010 року; визнати недійсними охоронні свідоцтва, видані відповідачу 13.11.2003 року, 28.08.2006 року, 12.03.2007 року, 04.11.2010 року.
Позивачі у судове засідання не з’явились, надали на адресу суду заяви, у яких просили позовні вимоги задовольнити та розглянути справу без їх участі.
Представник відповідача Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради у судове засідання не з’явилась, надала на адресу суду зауваження, у яких зазначила, що предметом спору є тільки останнє охоронне свідоцтво, яке може бути скасовано.
Відповідач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність або про відкладення слухання справи суду не надав.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 04.12.2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).
13.11.2003 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, згідно рішення № 1522 від 26.09.2003 року ОСОБА_4 було видано охоронне свідоцтво про бронювання за ним та його членами родини жилого приміщення розміром 56,6 кв.м у квартирі АДРЕСА_1, строком до 22.07.2006 року (а.с. 8,12).
28.08.2006 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, згідно рішення № 1517 від 18.08.2006 року ОСОБА_4 було видано охоронне свідоцтво про бронювання за ним та його членами родини жилого приміщення розміром 58,0 кв.м у квартирі АДРЕСА_1, строком до 30.12.2006 року (а.с. 9,13).
12.03.2007 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, згідно рішення № 129 від 19.01.2007 року ОСОБА_4 було видано охоронне свідоцтво про бронювання за ним та його членами родини жилого приміщення розміром 56,6 кв.м у квартирі АДРЕСА_1, строком до 28.11.2009 року (а.с. 10, 14).
04.11.2010 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, згідно рішення № 3095 від 22.10.2010 року ОСОБА_4 було видано охоронне свідоцтво про бронювання за ним та його членами родини жилого приміщення розміром 26,9 кв.м у квартирі АДРЕСА_1, строком до 02.10.2012 року (а.с. 11,15).
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК від 15.03.2011 року заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 23.08.2010 року скасовано у задоволенні позову ОСОБА_4 про скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло (а.с. 16-17).
Крім того, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК від 15.03.2011 року встановлено, строк дії охоронних свідоцтв від 13.11.2003 року, 28.08.2006 року, 12.03.2007 року сплив та вони втратили силу, що ж стосується охоронного свідоцтва від 04.11.2010 року то воно підлягає скасуванню, оскільки видане на підставі заочного рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 23.08.2010 року, яке наразі скасовано.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі наведеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про скасування рішень Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1522 від 26.09.2003 року, № 1517 від 18.08.2006 року, № 129 від 19.01.2007 року, № 3095 від 22.10.2010 року; визнання недійсними охоронних свідоцтв, виданих ОСОБА_4 13.11.2003 року, 28.08.2006 року, 12.03.2007 року, 04.11.2010 року необхідно відмовити.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання ОСОБА_4 втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1, у зв’язку з наступним.
Згідно ст. 107 ЖК України, наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім’ї в будь-який час має право розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім’я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім’ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщення з дня вибуття.
Відповідно до норм житлового кодексу, положення ст. 107 ЖК України регулюють відносини, щодо користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, які виникають на підставі договору найму жилого приміщення.
Однак, як вбачається з матеріалів цивільної справи, а саме з особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_4 не зареєстрований на житловій площі (а.с.26).
Також, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК від 15.03.2011 року встановлено, що ОСОБА_4 не є членом родини позивачей.
Згідно з ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У статті 57 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, інших представників допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Проте позивачами суду не надано доказів того, що між ними та відповідачем було укладено договір найму жилого приміщення.
Крім того, позивачами не надано доказів того, що відповідач перешкоджає їм у реалізації свого права власності на спірну квартиру.
У зв’язку з чим, позовні вимоги про визнання ОСОБА_4 втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1 не засновані на законі та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд - В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання втратившим право користування жилим приміщенням, скасування рішень та визнання недійсними охоронних свідоцтв - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним.
Суддя: