ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2012 р. Справа № 5016/1223/2011(1/82)
За позовом Державної екологічної інспекції України,
01042, м. Київ, Новопечерський пров. –3, корпус 2,
до відповідача Державного підприємства “Дельта-Лоцман”,
54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27,
про стягнення 639400 грн.
Суддя Т.В. Гриньова –Новицька
Представники:
Від позивача –ОСОБА_1, дов. № 4-17-19 від 06.01.2012р.
Від відповідача –ОСОБА_2, дов. № 10 від 30.12.2011р.
Суть спору: Державна екологічна інспекція України (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Дельта-Лоцман” (далі - відповідач) збитків в сумі 639400 грн., в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що їх заподіяно шляхом незаконного будівництва відповідачем дамби, причалу та побудованої дороги на українській ділянці дельти Дунай-Чорне море, без відповідних дозвільних документів.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.06.2011р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.08.2011р., в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2011р. вищевказані рішення господарського суду Миколаївської області та постанову Одеського апеляційного господарського суду - скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області за № 440 від 29.11.2011р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, відповідно до порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду даної справи визначено суддю Гриньову-Новицьку Т.В.
Заявою від 13.01.2012р. за № 5-17-45, поданою до суду 19.01.2012р., про уточнення та доповнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з Державного підприємства “Дельта-Лоцман” на користь держави не збитки, як було зазначено в позовній заяві від 29.03.2011р, а шкоду, заподіяну природним комплексам територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання їх земель на території Дунайського біосферного заповідника Одеської області в сумі 639400 грн.
Суд не вважає подану заяву позивача такою, що суттєво впливає на заявлені позовні вимоги і вирішення даного спору, оскільки, як зазначено в п. 1. ч. ІІІ Узагальнення судової практики Вищого господарського суду України “Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища” від 01.01.2009р., поєднання і одночасне використання понять “збитки” і “шкода” пов'язане з різною термінологією у нормативних актах.
24.01.2012р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі іншого відповідача - Приватного підприємства “Азовмех”. Суд відхилив це клопотання, оскільки вважає, що у спірних правовідносинах ПП “Азовмех” не виступає і не може виступати як зобов’язана сторона.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень посилається на те, що при проведені перевірки позивачем не були дотримані вимоги Закону України від 05.04.2007р. № 877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а саме: відповідача не було повідомлено про здійснення зазначеної перевірки, про складання акту, про витребування документів; перевірку проведено за відсутності представника відповідача.
Крім цього, відповідач вказує на те, що в позовній заяві і в акті перевірки відсутні посилання на норми, які регламентують необхідність одержання висновку державної екологічної експертизи на будівництво тимчасових під’їзних доріг. Розмір шкоди розрахований позивачем на підставі документу, який не може застосовуватись до правовідносин сторін. Діяльність відповідача відповідає проекту створення глибоководного суднового ходу та не порушує чинного законодавства з охорони навколишнього природного середовища.
Також відповідач, посилається на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.03.2009р. по справі за позовом ДП “Дельта-Лоцман” до першого заступника Головного Державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Кострова М.М., якою Рішення № 79 від 15.12.2008р. “Про тимчасову заборону (зупинення) використання причалу та під’їзної дороги для будівництва захисної дамби глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на території Дунайського біосферного заповідника Кілійський район Одеської області”, прийняте на підставі акту перевірки від 21.11.2008р., визнано таким, що суперечить чинному законодавству та скасовано.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
встановив:
В період з 17 по 21 листопада 2008 року фахівцями позивача була проведена перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства на території Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України, про що складено акт перевірки від 21.11.2008р.
Перевіркою виявлено, що відповідач проводить будівництво причалу та під'їзної дороги для будівництва огороджуючої дамби глибоководного судного ходу р.Дунай - Чорне море. Керівництву підприємства відповідача надано припис б/н та б/д про надання в Держінспецію в строк до 27.11.2008р. проектної документації на проведення робіт по будівництву причалу та дороги для встановлення відповідності будівництва огороджуючої дамби затвердженому Кабінетом Міністрів України проекту створення глибоководного судного ходу р.Дунай - Чорне море.
У зв’язку з невиконанням відповідачем вказаного припису державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища складено акт від 27.11.2008р. щодо ненадання ДП “Дельта-Лоцман” матеріалів по будівництву глибоководного судного ходу р.Дунай - Чорне море по гирлу Бистре.
Позивач у заяві посилається на порушення відповідачем статей 29, 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, статей 14, 31, 32, 39 Закону України “Про екологічну експертизу” та пункт третій розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.05.2007р. № 351-р. При цьому зазначає, що вказані порушення підтверджуються актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.11.2008р., приписом про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, а також актом від 27.11.2008р. щодо ненадання відповідачем матеріалів на будівництво глибоководного судного ходу Дунай –Чорне море по гирлу Бистре та розрахунком розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до додатку № 9 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.1998р. № 521 “Про такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам території та об’єктів природно-заповідного фонду” фахівцями позивача проведений розрахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об’єктів природно-заповідного фонду в наслідок самовільного використання земель на території Дунайського біосферного заповідника, згідно якого шкода складає 639400 грн., яку позивач просить зобов’язати відповідача відшкодувати.
Відповідно до п. 1.3 частини І Узагальнення судової практики Вищого господарського суду України від 01.01.2009 “Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища” загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).
Вказана стаття ЦК України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.
Зазначені підстави застосовуються і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов щодо покладення на відповідача відповідальності за збитки, суду належить повною мірою врахувати положення законодавства, на підставі сукупної оцінки наявних у справі доказів встановити обставини, з яким закон пов'язує відшкодування шкоди, а саме - наявність повного складу правопорушення як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 598-р від 13.10.2003р. затверджене техніко-економічне обґрунтування будівництва глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Наказом Міністерства транспорту України № 514 від 10.07.2003р. було введене в дію рішення колегії від 07.07.2003р. № 20 “Про план і порядок реалізації Указу Президента України від 10.06.2003 р. № 502/2003 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 06.06.2003 р. “Про стан виконання Указу Президента України від 10.08.1998 р. № 861 “Про створення Дунайського біосферного заповідника” та перспективи будівництва судноплавного шляху Дунай - Чорне море”.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. № 428 “Про затвердження Програми комплексного розвитку Українського Придунав’я на 2004-2010рр.” обов’язок будівництва глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море покладено на Міністерство транспорту України. У свою чергу Міністерство транспорту України своїм наказом № 340 від 23.04.2004р. визначило державне підприємство “Дельта-лоцман” основним замовником робіт по будівництву ГСХ р. Дунай –Чорне море. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.05.2004р. № 283-р затверджено поданий Мінтрансом робочий проект “Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. I етап”.
Роботи, що здійснюються ДП “Дельта-лоцман”, здійснюються безпосередньо в інтересах держави Україна.
Отже, ДП “Дельта-лоцман” проводяться роботи по створенню глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти в рамках проекту “Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти. І етап”, розробленого Проектно-вишукувальним і конструкторсько-технологічним інститутом річкового транспорту (м. Київ) та рекомендованого до затвердження Центральною службою Укрінвестекспертизи і затвердженого розпорядженням КМУ від 12.05.2004 р. № 283-р, та проекту “Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток”. Останній проект, рекомендований до затвердження Центральною службою Укрінвестекспертизи Міністерства регіонального розвитку та будівництва і затверджений Розпорядженням КМУ від 30.05.2007 р. № 351-р.
Робочим проектом “Організація будівництва” (том 19) передбачено, що будівельна організація, яка буде визначена після проведення тендеру, повинна розробити проект виконання робіт (далі - ПВР), після уточнення наявності відповідної техніки і технології будівництва, що властиве для цієї будівельної організації. ПВР підлягає обов’язковому погодженню з проектною організацією.
За результатами торгів ДП “Дельта-лоцман” був укладений договір на будівництво огороджуючої дамби на барі гирла Бистре з ПП “Азовмех”.
ПП “Азовмех” своєчасно розроблений проект виконання робіт, який погоджений з Генпроектувальником - Інститутом “Укррічтранспроект”. В ПВР відображений план будівельного майданчика, відповідно до якого передбачена тимчасова під’їзна дорога, тимчасовий плавучий причал і технологічні будівельні майданчики.
ДП “Український науково-дослідний інститут екологічних проблем” Міністерства охорони навколишнього природного середовища України була виконана оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС) Проекту виконання робіт, розробленого ПП “Азовмех”. Визначено, що ділянка дороги та будівельні майданчики на 14 і 1 км траси ГСХ, облаштовані відповідно до ПВР, не порушують чинного законодавства з охорони навколишнього природного середовища і при виконанні робіт не справлятимуть значних негативних впливів на довкілля, в тому числі і під кутом зору на можливий транскордонний вплив.
Схема ділянки виконання робіт при будівництві огороджуючої дамби, яка включає в себе і під’їзну дорогу, і технологічні майданчики, узгоджена з керівником Дунайського біосферного заповідника.
Отже, зазначеним підтверджується, що наведена вище діяльність відповідача відповідає проекту створення глибоководного суднового ходу та не порушує чинного законодавства з охорони навколишнього природного середовища, що вважав необхідним дослідити при новому розгляді справи Вищий господарський суд України в постанові від 11.11.2011р.
В позовній заяві позивачем зазначається, що внаслідок самовільного використання відповідачем земель на території Дунайського біосферного заповідника, природним комплексам територій та об’єктів природно-заповідного фонду заподіяна шкода. Розмір шкоди визначений у сумі 639400 грн. у відповідності з додатком до постанови Кабінету міністрів України від 21.04.1998 року № 521 “Про такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об’єктів природного заповідного фонду”.
Відповідно до Указу Президента України № 117/2004 від 02.02.2004р. “Про розширення території Дунайського біосферного заповідника”, з метою відновлення судноплавства в українській частині дельти ріки Дунаю землі прибережної захисної смуги його проток та прилеглу частину акваторії Чорного моря в межах території Дунайського біосферного заповідника віднесено до зони антропогенних ландшафтів з обмеженням у них господарської діяльності відповідно до статей 89 і 90 Водного кодексу України.
Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) для великих річок, водосховищ на них та озер –шириною 100 метрів.
Зонування, вказане в вищезазначеному Указі Президента України, знайшло своє відображення і в Положенні про Дунайський біосферний заповідник, яке затверджене наказом Мінприроди України від 22.10.2008р. № 538.
ДП “Дельта-лоцман” здійснювало діяльність з будівництва огороджуючої дамби при реалізації проекту створення ГСХ р. Дунай –Чорне море, зокрема, будівництво тимчасової дороги, вздовж узрізу води, тобто в межах зони антропогенних ландшафтів, що підтверджується робочим проектом, викопіюванням з Проекту організації території та охорони природних комплексів Дунайського біосферного заповідника, ОВНС до проекту виконання робіт з будівництва огороджувальної дамби на барі гирла Бистре 2008 р.
Так, в матеріалах ОВНС до Проекту виконання робіт, затверджених УкрНДІЕП Міністерства охорони навколишнього природного середовища, зазначено таке: “Територія на першому кілометрі траси ГСХ, що тимчасово відводиться під під’їзну дорогу до споруджуваної дамби, за діючим зонуванням Дунайського біосферного заповідника (ДБЗ) відноситься до зони антропогенних ландшафтів, де господарська діяльність є можливою. План розміщення споруджуваної дороги узгоджено з дирекцією ДБЗ (див. Рис. 2.2.)”.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України, від 21.04.1998 № 521 “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" дія цієї постанови не поширюється на господарські зони національних природних парків та зони антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, а також на види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України.
Отже, як вбачається з викладеного, розмір шкоди розрахований позивачем на підставі документу, який не може застосовуватись до правовідносин сторін.
Позивачем в позовній заяві зазначається, що на цій земельній ділянці відповідачем самовільно, без відповідного на те позитивного висновку державної екологічної експертизи, дозвільних документів на проведення будівництва та погодження з відповідними органами проводиться будівництво дамби, причалу та дороги.
Вказані доводи позивача спростовуються наданими відповідачем доказами, а саме: Висновком № 290 державної екологічної експертизи робочого проекту; Висновком № 345 додаткової державної екологічної експертизи; експертним висновком Технічного комітету по стандартизації; ухвалою від 16.03.2009 р. Центрального районного суду міста Миколаєва; листом від 23.02.2009 року Мінприроди України про скасування рішення Держекоінспекції про заборону використання тимчасової під’їзної дороги.
Фактично відповідачем силами підрядника ПП “Азовмех” здійснювалось будівництво тимчасової під’їзної дороги та тимчасового плавучого причалу, що підтверджується Проектом виконання робіт, листом Мінрегіонбуду № 17/18-102 від 26.03.2009, актом перевірки Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря від 12.05.2011р.
ДП “Дельта-лоцман” був отриманий Зведений комплексний висновок № 116/04 ДП Центральної служби Укрінвестекспертизи “Украгроінвестекспертиза” щодо робочого проекту “Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток” (позитивний), затверджений 26.10.2006р., в якому, зокрема, зазначено, що ДП “Дельта-лоцман” отримані позитивні експертні висновки всіх суміжних експертиз, в тому числі і екологічної.
Отримання окремих дозволів на улаштування тимчасових споруд в рамках виконання проекту “Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток” чинним законодавством не передбачено.
Вказана позиція відповідача підтверджується експертним висновком технічного комітету зі стандартизації “Гідротехнічні споруди” Мінрегіонбуду України від 19.02.2009р., де зазначено, що: “Временные автомобильные дороги, подъезды к объектам строительства не требуют проведения отдельной государственной экспертизы, отдельного утверждения Кабинета Министров Украины и согласования с международными экологическими организациями (ДБН Д.1.1-1-200 приложение М п. 5.9, 2ПМ). В соответствии с ДБН А.2.2.-1-2003 временные сооружения не относятся к объектам, требующим отдельного раздела ОВОС”.
Проектом виконання робіт передбачено, що тимчасова дорога по берегу та плавучий причал після завершення будівництва підлягають ліквідації у повному обсязі, а територія –рекультивації.
Актом Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 12.05.2011р. встановлено, що 22.11.2010р. під’їзна дорога та будівельний майданчик демонтовано у повному обсязі з проведенням рекультивації земель, розміщення плавзасобів, що використовувались під тимчасовий плавучий причал, ліквідовано, на підтвердження цього Держземінспекцією здійснено фотографування.
Додатково демонтаж та рекультивація під’їзної дороги та будмайданчика підтверджується актом від 13.11.2010р. за підписом директора Дунайського біосферного заповідника, а також актом виконаних робіт від № 19/9 вр за грудень 2010 року по формі КБ-2в про розібрання, демонтаж тимчасових споруд.
Отже, станом на день розгляду спору тимчасова дорога та тимчасовий причал ліквідовані в повному обсязі, територія рекультивована, як і було передбачено проектом. Тобто, будь-які чинники, які б могли завдати шкоди навколишньому природному середовищу, повністю ліквідовані, а земельну ділянку приведено у попередній стан.
Крім того, додатком № 9 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.1998р. № 521 “Про такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам території та об’єктів природно-заповідного фонду” регулюється порядок визначення шкоди, завданої природним комплексам території та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання земельних ділянок під будівництво постійних споруд.
Позивачем не надано доказів, що причал та під’їзна дорога є постійними спорудами, а з листа Міністерства охорони навколишнього середовища України (том І, а.с. 83) вбачається, що дорога, про яку йдеться у позові, є тимчасовою під’їзною дорогою для будівництва дамби, та її будівництво не є предметом держекоекспертизи та не потребує відповідного висновку.
Відповідно до п. 1 “Положення про Державну екологічну інспекцію”, затвердженого постановою КМУ від 17.11.2001 № 1520, Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.
Таким чином, на діяльність та порядок проведення перевірок Держекоінспекцією та її органами розповсюджується дія Закону України від 05.04.2007 № 877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі –Закон № 877-V), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Зокрема, статтею 3 Закону № 877-V, встановлені принципи державного нагляду (контролю). В ході перевірки контролюючим органом було допущено порушення основних принципів державного контролю:
1) пунктом 11 ст. 4 Закону № 877-V встановлено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Проте, ані керівник, ані будь-яка уповноважена особа відповідача не мали відомостей, що проводиться/проведена перевірка та не брали в ній участі, що підтверджується актом перевірки 21.11.2008р. (в якому зазначено осіб, які брали участь в перевірці), який на адресу ДП “Дельта-лоцман” не направлявся;
2) стаття 6 Закону № 877-V встановлює вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів. При цьому, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону, суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Як свідчать надані відповідачем документи, останнього не було повідомлено про те, що будуть здійснюватися/здійснювалися заходи перевірки виконання додержання вимог природоохоронного законодавства, як і не було ознайомлено з підставами проведення позапланового заходу;
3) за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Як вже зазначалось вище, відповідача не було проінформовано про проведення перевірки, акт перевірки саме ДП “Дельта-лоцман” відсутній.
У наданому позивачем приписі без номеру та дати не зазначено правопорушення, якого припустився відповідач, а також відсутні посилання на положення чинного природоохоронного законодавства, які порушені відповідачем. Припис містить лише вимогу надати певні документи.
Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” щодо порядку здійснення перевірки позивачем, оформленої актом від 21.11.2008 р.
Отже, ані акт перевірки від 21.11.2008р., ані припис без номеру та дати не можуть бути прийняті судом як докази (документи), які фіксують факт проведення перевірки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, який передбачений Конституцією та законами України. Вони не є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
У зв’язку з відсутністю доказів вручення повноважній особі відповідача припису від 20.11.2008р., не може бути визнаний законним акт від 27.11.2008р. щодо ненадання відповідачем матеріалів по будівництву глибоководного суднового ходу Дунай –Чорне море по гирлу Бистрому.
У зв’язку з ненаданням відповідачем документів, а саме проектної документації по будівництву ГСХ р. Дунай Чорне-море “в частині будівництва дамби, причалу, побудованої дороги, в тому числі розділ ОВНС, висновок державної екологічної експертизи, дозвільні документи на значені будівництва, погодження органів Мінприроди, договори з підрядними організаціями щодо будівництва та інформацію щодо фірм, які виконують роботи по зазначеному будівництві”), що на думку Держекоінспекції України підтверджується актом від 27.11.2008, відповідачу було нараховано 639400 грн. шкоди за самовільне використання земельних ділянок під будівництво постійної споруди.
Таким чином, підставою нарахування шкоди є –ненадання відповідачем документів, доказом –акт від 27.11.2008, розрахунок шкоди здійснений позивачем відповідно до додатку № 9 до Постанови КМУ від 21.04.1998 № 521 “Про такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об’єктів природно-заповідного фонду”.
Проте, матеріалами справи підтверджується, що фактично на час проведення перевірки всі документи для будівництва ГСХ р. Дунай - Чорне море були в наявності, але про здійснення перевірки відповідачу відомо не було і жодних документів від відповідача не витребовувалось, шкоди відповідачем нанесено не було, а розрахунок шкоди, окрім іншого, здійснений на підставі документу, який не може використовуватись у правовідносинах сторін.
За результатами перевірки Держекоінспекції України дотримання вимог природоохоронного законодавства (акт від 21.11.2008р.) 15.12.2008р. Першим заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Костровим Миколою Михайловичем було прийнято рішення № 79 про тимчасову заборону (зупинення) використання причалу та під’їзної дороги для будівництва захисної дамби глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море на території Дунайського біосферного заповідника Кілійського району Одеської області.
Підставою для прийняття зазначеного рішення стало невиконання припису про надання проектної документації, висновку державної екологічної експертизи, дозвільних документів.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ДП “Дельта-лоцман” оскаржило його до Центрального районного суду м. Миколаєва в порядку адміністративного судочинства, а також звернулось до вищих органів державної влади з заявами про незаконні дії посадових осіб Держекоінспекції України.
10.02.2009р. першим заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Костровим М.М. рішення № 79 від 15.12.2008р. було скасовано, про що ДП “Дельта-лоцман” повідомлено листом № 4/6-7/450/0/10-09 від 23.02.2009р.
З огляду на викладене ДП “Дельта-лоцман” відмовилось від позову про скасування зазначеного рішення, внаслідок цього Центральним районним судом м. Миколаєва, ухвалою від 16.03.2009р. по справі за позовом ДП “Дельта-лоцман” до Першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Кострова М.М. Державної екологічної інспекції України про оскарження рішення № 79 від 15.12.2008р., було закрито провадження.
При цьому, в ухвалі зазначено, що документи, відсутність яких визнана в оскаржуваному рішенні, на час його прийняття фактично були в наявності, а тому оскаржуване рішення було прийнято всупереч вимог діючого законодавства, через що було скасовано самим відповідачем 10.02.2010р.
Ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.03.2009р. сторонами не оскаржувалась та набула чинності. Отже вищевказані факти встановлені судовим рішенням і є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, в силу ст. 35 ГПК України.
Отже, відповідач мав всі необхідні документи щодо будівництва тимчасової дороги, діяв відповідно до вимог чинного законодавства і не вчиняв правопорушення з “самовільного будівництва постійної споруди”, яке могло б завдати шкоди навколишньому природному середовищу.
Перевірка, за наслідками якої складено акт від 21.11.2008р. та надано припис без номеру і дати, проводилася із численними порушеннями вимог Закону № 877-V.
Оскільки, в порушення статті 33 ГПК України, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається, а саме факту наявності правопорушення, шкоди, вини відповідача в її спричиненні, причинного зв’язку між діями відповідача та негативними наслідками, розміру шкоди, приймаючі до уваги, що відповідачем надані докази, які спростовують доводи позивача, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено та підписано “06” лютого 2012 року
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька