АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  11-а-821           

Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України –О.Т.                 Головуючий по 1-й інстанції Горулько О.М.                                                        

Суддя-доповідач:  Голубенко В. Л.          

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 вересня 2011 року                                                                                           м.Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних  справ  Апеляційного суду  Полтавської області в  складі:

                    головуючого судді         Голубенко Н.В.,      

                    суддів:                              Гонтар А.А., Довгаль С.А.,                                                                                           

                    з участю: прокурора     Акулової С.М.,  

                    потерпілого                     ОСОБА_2,  

                    захисника- адвоката     ОСОБА_3,  

                    захисника                        ОСОБА_4,

                    обвинуваченого              ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за  апеляцією старшого помічника прокурора Великобагачанського району на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 червня 2011 року,-

цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню:                                        

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Прохори, Спаського району, Приморського краю, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого,  працюючого  підсобним робітником в ПП «Білоцерківська  агропромислова група»,  проживаючого в АДРЕСА_1, відповідно до  ст. 89 КК України не судимого,-

за ч.1 ст. 115 КК України повернута прокурору для організації проведення додаткового розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_5  обвинувачується в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 24 години, знаходячись у своїй квартирі в АДРЕСА_1, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпивали спиртні напої. Після розпиття спиртних напоїв, ОСОБА_5 вийшов з квартири, де залишились ОСОБА_8 та ОСОБА_7 В момент відсутності ОСОБА_5, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_8 вступити з ним в статевий зв’язок, на що остання погодилась. В цей час в квартиру зайшов ОСОБА_5, який перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив сварку з ОСОБА_9 на грунті ревнощів.

В ході сварки, яка переросла в бійку, ОСОБА_5 з метою вбивства ОСОБА_7, взяв кухонний ніж, яким умисно наніс два удари потерпілому ОСОБА_7 в область шиї справа та зліва з пошкодженням судинно –нервового пучка, внаслідок чого останній помер на місці події.

Відповідно до висновку судово –медичної експертизи № 29 від 19.03.2010 року смерть ОСОБА_7 настала в результаті ножового поранення шиї з ушкодженням судинно –нервового пучка, які викликали рясну кровотечу ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 24 години.

Задовольнивши клопотання захисника-адвоката ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_5 суд першої інстанції прийняв рішення про направлення кримінальної справи на додаткове  розслідування і вказав на необхідність:

- перевірки показань ОСОБА_5 про непричетність до скоєння злочину та  дослідження обставин отримання ним тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання покладених на нього обов’язків по ремонту системи водовідведення покрівлі адміністративної будівлі ПП «Білоцерківська адміністративна група»;

- виїмок одягу та взуття ОСОБА_11 і ОСОБА_12 за місцем їх проживання в яких вони були 2 лютого 2010 року;

- перевірки спроможності змінених показань ОСОБА_8 стосовно причетності до даного злочину ОСОБА_11 та ОСОБА_12;

- вирішення питання щодо роздруківки телефонних розмов свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, загинувшого ОСОБА_7

- проведення обшуків за місцем фактичного проживання ОСОБА_14, ОСОБА_12 з метою встановлення місця знаходження знаряддя злочину,  а також можливих слідів злочину згідно з їх показаннями;

- перевірки показань свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про причетність до злочину ОСОБА_11 і ОСОБА_12;

- проведення відтворення обстановки та обставин події злочину з участю обвинуваченого з метою перевірки його показань щодо механізму отримання тілесних ушкоджень, утворення плям крові внаслідок падіння біля окровавленого ОСОБА_7 вранці 3 лютого 2010року;

- в залежності від обсягу встановленого призначити по справі відповідні  експертизи та провести інші слідчі дії, спрямовані на встановлення істини.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування постанови як  незаконної та необґрунтованої і направлення справи на новий судовий розгляд, мотивуючи тим,  що змінені показання ОСОБА_8 не відповідають дійсності. Вважає, що в ході досудового слідства виконані всі необхідні слідчі дії, які були спрямовані на встановлення об’єктивної істини по справі, що випливали з вказівок судів першої та апеляційної інстанції. Натомість, на  думку апелянта, судом не досліджено тих обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та не вжито заходів, передбачених ст. 315-1КПК України для надання судового доручення органу досудового слідства.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, думку прокурора Акулової С.М., яка підтримала апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, міркування потерпілого ОСОБА_2, захисника-адвоката ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 про законність та обгрунтованність ухвали суду та  заперечення проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції не вбачає підстав для задоволення  апеляції прокурора з наступних підстав.

Направляючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції  вказав на необхідність виконання в повному обсязі вказівок суду першої інстанції та  апеляційного суду, окреслених  в постанові від 25 жовтня  та  ухвалі від 22 грудня 2010 року,  внаслідок чого не усунуто неповноту досудового слідства, що є істотним Означена неповнота та однобічність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

У відповідності з п.2 ч.2 ст. 368 КПК України дізнання, досудове  чи судове слідство  в усякому разі визнається однобічним і неповним, коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо.          

Однак з матеріалів справи випливає, що  їх виконання є реальним та можливим.  Більше того,  відповідно до чинного кримінально-процесуального закону це зумовлено об’єктивним дослідженням обставин справи.

Зокрема,  в судовому засіданні свідки  ОСОБА_12 та ОСОБА_11 підтвердили про наявність у них одягу та взуття в яких вони були  2 лютого 2010 року (а.с.152,т.7). Проте, одяг та взуття ОСОБА_12 а також взуття ОСОБА_11 взагалі не вилучалося, не встановлено в якому саме взутті та одязі вони були 2 лютого 2010 року, хоча на це вказували свідки при допитах відразу після вчинення злочину.  У матеріалах справи міститься копія  протоколу огляду куртки ОСОБА_11 від 13 вересня 2010 року  (а.с.2194,т.4), а також копії  інших документів (а.с. 270-306т.4), які ніким не завірені.

Між тим, при  видачі колишньою співмешканкою ОСОБА_11 одягу,   який  вилучений працівниками міліції із сараю 13 вересня 2010 року (а.с.294,т.6) не з’ясовувалося питання ні щодо його належності, ні щодо можливої прив’язки до події 2 лютого 2010 року. Цей одяг не пред’являвся для впізнання.

При проведенні додаткового розслідування не вжито заходів, спрямованих на перевірку показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також  встановлення кола осіб з яким вів  телефонні розмови загинувший ОСОБА_7, стосовно деталізації  їхніх телефонних дзвінків (номери, дата, час, тривалість, тип, серійний номер, азимут, адреса базової станції), які передували події злочину та після неї.  Встановлення цих даних  дасть можливість встановити  дату перебування ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 у обвинуваченого ОСОБА_5, перевірити спроможність показань свідків ОСОБА_14, ОСОБА_21, тощо.

Залишилися недослідженими обставини отримання тілесних ушкоджень обвинуваченим.

Так, відповідно до висновку судово-медичної експертизи виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді  саден в ділянці грудної  клітини зліва на рівні 4-5 ребер та справа, по передньо-підпахвовій лінії утворилися від дії нігтів пальців рук не менше ніж від  одинадцяти точок прикладень сили (а.с.37,т.2).

Природу виникнення названих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 в своїх показаннях пояснює тим, що 2 лютого 2010 року виконував роботи по ремонту зливів адміністративної будівлі ПП «Білоцерківська адміністративна група».

Незважаючи на те,  що версії обвинувачення і захисту підлягають дослідженню, і про це наголошувалося в ухвалі апеляційного суду від 22 грудня 2010року (а.с.309,т.4) органами досудового слідства не проведено виїмку нарядів та іншої документації на виконання вказаних робіт.  Не перевірено яка техніка та обладнання були задіяні по ремонту зливів адміністративної будівлі ПП «Білоцерківська адміністративна група».

Не встановлено і не допитано посадову особу до компетенції якої входить організація таких робіт, як наслідок, не встановлено дату проведення робіт по ремонту зливів адміністративної будівлі та чи залучався  до них ОСОБА_5, якщо так, то з ким він виконував ремонтні роботи.

Окрім верхньої робочої фуфайки не  досліджено інший одяг в якому перебував на роботі та дома обвинувачений з метою встановлення походження слідів від пошкоджень на одязі, механізм заподіяння зазначених ушкоджень, індивідуальні особливості предмету, яким заподіяні пошкодження виявлені на одязі.  Підлягає з’ясуванню відповідність пошкоджень по характеру і локалізації на одязі обвинуваченого об’єктивним судово-медичним даним, наявним на тілі ОСОБА_5, отриманим при   судово-медичній  експертизі обвинуваченого.

Не перевірена можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5, згідно пред’явленого обвинувачення, від дії нігтів пальців рук ОСОБА_7 при наявності на обвинуваченому  одягу  (а.с.81,т.6).

З постанови слідчого СВ УБОЗ в Полтавській області УМВС України в Полтавській області від 5 листопада 2010 року про виділення матеріалів з кримінальної справи вбачається, що до вбивства ОСОБА_7 причетна інша особа. В зв’язку з цим виділено з кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_11 матеріали кримінальної справи для перевірки факту вбивства ОСОБА_7 (а.с.267,т.4). З цього приводу свідки ОСОБА_12 (а.с.302, т.4), ОСОБА_14, ОСОБА_21 (а.с.153-154 зв. т.7) ОСОБА_8 давали докладні показання про обставини причетності до вбивства іншої особи.

У цьому зв’язку проведено відтворення обстановки та обставин події злочину із свідком ОСОБА_8 Згідно з висновком судово-медичної експертизи,  дані нею показання під час цієї слідчої дії про спричинення ОСОБА_11 ножового удару можуть відповідати дійсності (а.с.241,т.5).

Однак результати перевірки до матеріалів цієї  справи не приєднано. Поряд з цим до матеріалів справи  не долучено копій процесуальних рішень, прийнятих за результатами розслідування та розгляду кримінальної справи, порушеної щодо ОСОБА_11 за ст. 129 КК України, що є суттєвим, оскільки торкається впливу на свідків, зокрема, ОСОБА_8,   з боку останнього у даній кримінальній справі.

Як вбачається з протоколу судового засідання в період часу з березня по травень 2011 року ОСОБА_11 та ОСОБА_5 перебували в одній камері в СІЗО№23 м. Полтави (а.с.151-152,т.7). Проте особи, які перебували з ними в одній камері не опитані стосовно добровільної розповіді ОСОБА_11 та ОСОБА_5 про обставини вчиненого злочину без провокації чи примусу. Таке опитування  не призводить до порушення ст. 6 Європейської Конвенції.

З огляду на наведене, посилання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на можливість усунення судом протиріч наявних в матеріалах кримінальної справи  не ґрунтується на законі і не відповідає вимогам ст. 16-1 КПК України щодо засад змагальності.

Між тим, з матеріалів справи видно, що судом першої інстанції для виконання ряду слідчих дій органу досудового слідства  надавалося судове доручення 7 липня 2010 року (а.с.160,т.4). Незважаючи на те, що постановами суду від 10 серпня та 7вересня 2010 року  строки судового доручення неодноразово продовжувалися матеріали неналежно виконаного судового доручення надійшли до місцевого суду через три місяці - 7 жовтня 2010 року(а.с.201 т.4).

Як вбачається з протоколу судового засідання під час судового слідства (а.с.14-38,т.4), прокурором  який брав участь у  розгляді справи в суді першої інстанції не заявлялися клопотання щодо давання судових доручень в порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України про що йдеться в апеляції.

А відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»–згідно з чинним законодавством виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін. При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.

          За змістом ч.1 ст. 281 КПК України  повернення  справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового  слідства може мати місце тоді,  коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.          

          Наведене свідчить, що розслідування по даній справі  проведено неповно та однобічно, що є неприпустимим. А відповідно до ч.1 ст.22 КПК України прокурор, слідчий, особа яка провадить дізнання зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

За таких обставин доводи апеляції прокурора не ґрунтуються на законі.

          Зважаючи на це, суд першої інстанції обґрунтовано повернув справу на  додаткове розслідування.

          В порядку ст. 365 КПК України необхідно уточнити резолютивну частину ухвали суду першої інстанції про направлення справи прокурору Полтавської області.          

          В процесі додаткового розслідування слід усунути неповноту та однобічність досудового слідства шляхом з’ясування обставин, зазначених  в ухвалі місцевого суду та в цій ухвалі. В залежності від добутих доказів вирішити питання про відповідальність обвинуваченого.

          На  підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України  колегія суддів апеляційного суду,  -

У Х В А Л И Л А :

            Апеляцію старшого помічника прокурора Великобагачанського району  залишити без задоволення, а ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 червня 2011 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ч.1ст.115 КК України на додаткове розслідування без змін.

В порядку ст. 365 КПК України уточнити резолютивну частину ухвали суду про направлення справи прокурору Полтавської області.          

          Запобіжний захід стосовно  ОСОБА_5 залишити попередній -тримання під вартою.

                  Су д д і:

  Голубенко Н.В.             Гонтар А.А.              Довгаль С.А.

          Копія