АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10/1690/18/2012
Головуючий по 1-й інстанції Гафяк В.М.
Суддя-доповідач: Давиденко Е. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2012 року м.Полтава
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого – судді Давиденка Е.В.
суддів Голубенко Н.В., Денисенко Л.М.
з участю прокурора Лазоренка О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу за апеляцією прокурора Некрасова Р.В., який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.12.2011 року, –
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою щодо обвинуваченого за ч.2 ст.296, ч.1 ст.121 КК України
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, який неодружений, не працює, має середню освіту та є студентом ПТУ №26 м. Кременчука мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимий, –
було відмовлено в задоволенні подання старшого слідчого СВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області про обрання запобіжного заходу взяття під варту та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд.
Старший слідчий СВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області звернувся до суду з поданням про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту, в якому встановив, що 18 листопада 2011 року близько 21 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_2 з громадянином ОСОБА_4 прибули до бару «Трембіта», який розташований за адресою м. Кременчук вул. 50 років Жовтня буд. № 45-а. Перебуваючи поруч з вказаним закладом відпочинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, вступивши в бійку з охоронцями закладу та шляхом нанесення ударів кінцівками, спричинили легкі тілесні ушкодження ОСОБА_5 та ОСОБА_6, чим грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось явною зухвалістю та нахабним поводженням, поєднаному з насильством.
Таким чином, громадянин ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив хуліганські дії в групі осіб, тобто грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось явною зухвалістю та нахабним поводженням, поєднаному з насильством.
За даним фактом СВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області 25.11.2011 року порушено кримінальну справу №113315128, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.
Крім того, 26.06.2011 року СВ Крюківського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області порушено кримінальну справу №113320156 по факту вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.
23.08.2011 року злочин в кримінальній справі №113320156 СВ Крюківського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області перекваліфіковано з ч.2 ст.296 на ч.1 ст.121 КК України.
07.12.2011 року СВ Крюківського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області порушено кримінальну справу №113320156/2 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України відносно громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1,, ОСОБА_10
14.12. 2011 року щодо ОСОБА_2 обрано запобіжний захід підписку про невиїзд.
20.12.2011 року громадянин ОСОБА_2 притягнутий в якості обвинуваченого по кримінальній справі №113320156 та пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.296 КК України.
23.12.2011 року ОСОБА_2 затриманий за підозрою у вчиненні злочинних дій в барі «Трембіта», в порядку ст.115 КПК України.
24.12.2011 року кримінальні справи №113320156 та №113315128 об'єднано в одне провадження.
24.12.2011 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.
Слідчий в поданні, яке 26 грудня 2011 року затверджено прокурором, просив обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід взяття під варту, обґрунтовуючи це тим, що він обвинувачується у злочині, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки, та перебуваючи на волі може ухилитися віл слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.12.2011 року було відмовлено в задоволенні подання старшого слідчого про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд. Підставою для прийняття такого судового рішення стало те, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, навчається, позитивно характеризується, згідно з поданням обвинувачується у злочині середньої тяжкості, разом з тим в поданні не наведено обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на свободі він може ухилитися віл слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність.
Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію, де зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.121 КК України, один з яких є тяжким. ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину в групі осіб з ОСОБА_4, і останній ухилявся від слідства. ОСОБА_2 може чинити тиск на потерпілих, оскільки місцем скоєння злочину є місце роботи потерпілих, яке добре відоме обвинуваченому. З огляду на наведене, прокурор просив постанову суду скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію прокурора задовольнити частково, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового слідства розглядалося питання про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу.
Так, 14 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 обрано запобіжний захід підписку про невиїзд.
23 грудня 2011 року ОСОБА_2 був затриманий за підозрою у вчиненні вищевказаного злочину.
Відповідно до ст. 151 КПК України, підписка про невиїзд полягає у відібранні від підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов'язання не відлучатися із зареєстрованого місця проживання чи перебування або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого. Якщо підозрюваний або обвинувачений порушить дану ним підписку про невиїзд, то вона може бути замінена більш суворим запобіжним заходом; про це підозрюваному або обвинуваченому повинно бути оголошено при відібранні від нього підписки про невиїзд.
Відповідно до ст. 434 КПК України, затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, при наявності підстав і в порядку, що встановлені статтями 106, 148, 150, 155 і 157 цього Кодексу.
Всупереч наведеним вимогам закону, слідчий подав до суду подання, в якому просив обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту. При цьому в поданні не було зазначено, яким чином неповнолітній ОСОБА_2 порушив дану ним підписку про невиїзд, та не було зазначено, в чому саме полягала винятковість обставин для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
Місцевий суд, розглядаючи подання слідчого, не тільки не усунув наведене порушення закону, але й повторно обрав щодо обвинуваченого запобіжний захід підписку про невиїзд, що не передбачено Кримінально-процесуальним кодексом України.
З огляду на наведене, постанова суду підлягає скасуванню, а апеляція прокурора – частковому задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком
Як вбачається зі змісту подання про обрання запобіжного заходу взяття під варту, слідчий встановив, що ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.296 КК України. Таким чином, слідчий порушив передбачену ст.62 Конституції України презумпцію невинуватості особи.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» керуючись ст.165-1 КПК України, суди повинні вимагати від органу дізнання, слідчого чи прокурора, щоб подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту містило необхідні реквізити (найменування органу, який вносить подання; дані про погодження з прокурором (у разі внесення його органом дізнання чи слідчим); прізвище ім'я та по батькові особи, щодо якої вноситься подання; дата й місце її народження); посилання на обставини, зазначені у ст. 150 КПК; дані про злочин, у вчиненні якого особа підозрюється, обвинувачується, та його кримінально-правову кваліфікацію; обґрунтовані підстави для обрання запобіжного заходу.
Відповідно до ст.148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
В постанові Пленуму ВСУ №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» має місце роз'яснення, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК, і його належної поведінки.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора Некрасова Р.В., який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити частково.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.12.2011 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту – скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий: Е. В. Давиденко
Судді:
Копія