АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/126/2012
Головуючий по 1-й інстанції Сегет
Суддя-доповідач: Давиденко Е. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2012 року м.Полтава
2 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого – судді – Давиденко Е.В.
суддів – Голубенко Н.В., Денисенко Л.М.
з участю прокурора – Акулової С.М.
засуджених – ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора Пиріг Н.М., який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 на вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 02 грудня 2011 року, –
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Єрмак Павлоградської області Казахстан, українець, громадянин України, з середньою освітою, який не одружений, не працює, проживає за адресою АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 18.09.1997 року Лохвицьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 140, ст. ст. 44, 46-1 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 05.12.1997 року Лохвицьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 140 , ст. ст. 44, 46-1 КК України (1960 р.) до 2 років позбавлення волі з частковим приєднанням покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, призначеного за попереднім вироком, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 20.05.1998 року Лохвицьким районним судом Полтавської області за ст. 17, ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України (1960 р.) до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
- 07.11.2000 року Лубенським міським судом Полтавської області за ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України (1960 р.) до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
- 18.01.2006 року Лохвицьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 297, ст. ст. 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 03.05.2008 року на невідбутий строк покарання 2 місяці 17 днів, –
засуджений:
- за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- за ч.1 ст.263 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець смт. Котельва Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, який не одружений, не працює, проживає за адресою АДРЕСА_2, раніше судимий:
- 23.12.2002 року Диканським районним судом Полтавської області за ч.4 ст.185, ч.2 ст.194, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 15.06.2005 року Котелевським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі;
- 06.04.2011 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років позбавлення волі, –
засуджений:
- за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ст.395 КК України на 6 місяців арешту.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначено покарання 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, частково приєднано покарання за попереднім вироком Лубенського міськрайонного суду від 06.04.2011 року, і остаточно ОСОБА_3 призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.291 КПК України, цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 залишено без розгляду.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області судові витрати в розмірі 405,64 грн. за проведення судових експертиз.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області судові витрати в розмірі 2028,25 грн. за проведення судових експертиз.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений за злочини проти власності, громадської безпеки та у сфері обігу наркотичних засобів, а ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за злочини проти власності та правосуддя, вчинені за наступних обставин.
Так, в ніч на 19 листопада 2009 року знаходячись в АДРЕСА_4 ОСОБА_2 прийшов до господарства ОСОБА_8, розташованого по АДРЕСА_3, де шляхом вільного доступу проник в середину приміщення сараю, звідки таємно викрав два листа нержавіючої сталі загальною вагою близько 60 кг. та вартістю 300 грн., після чого здав їх до пункту прийому металів. Вказаними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду 300 грн.
В ніч на 17 грудня 2009 року в АДРЕСА_4 ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_3, взломавши ролет та розбивши вікно, проникли до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованого по АДРЕСА_4, що належить ПП ОСОБА_9, звідки повторно, таємно викрали товарно-матеріальні цінності (алкогольні напої, стартові пакети та ваучери поповнення мобільних операторів та касовий апарат) на загальну суму 5651 грн. Тим самим, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спричинили потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму. Викрадене майно розділили між собою та розпорядилися на власний розсуд.
В ніч на 08 квітня 2010 року близько 01.00 год. в АДРЕСА_4 ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_3, взломавши вхідні запори дверей проникли до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_7», розташованого по АДРЕСА_5, що належить ПП ОСОБА_7, звідки повторно, таємно викрали пляшкове пиво, каву, чай, фрукти, ковбасні та кондитерські вироби, картки поповнення рахунку до мобільних телефонів й інше майно загальною вартістю 966.80 грн. Тим самим, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму. Викрадене майно розділили між собою та розпорядилися на власний розсуд.
Восени 2009 року ОСОБА_2 на своєму городі, розташованому в АДРЕСА_4, знайшов та зірвав декілька кущів коноплі, після чого перевіз їх до свого постійного місця проживання за адресою АДРЕСА_1, де виготовив наркотичний засіб канабіс, висушивши та побрібнивши листя рослин коноплі, та зберігав його без мети збуту. 28 травня 2010 року під час проведення обшуку квартири ОСОБА_2 працівниками міліції було виявлено та вилучено названий особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, вагою в перерахунку на суху речовину 48,23 гр.
Влітку 2009 року на залізнодорожньому вокзалі в м. Кременчук Полтавської області ОСОБА_2 знайшов 14 патронів до вогнепальної зброї та перевіз їх до свого постійного місця проживання, розташованого за адресою АДРЕСА_1, де і незаконно зберігав без відповідного дозволу Під час проведення обшуку господарства ОСОБА_2 працівниками міліції були виявлені та вилучені вказані патрони, які згідно висновку експерта № 340 від 03.06.2010 року являються бойовими припасами калібру 5.6 мм. та придатні для стрільби.
03 травня 2010 року близько 01.00 год. в с. Котельва Полтавської області ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_3, розбивши камінням віконне скло у вікні першого поверху приміщення КП «Побутовик-Котельва», розташованого по вул. Петровського 2, проникли до приміщення магазину з продажу і обслуговування мобільних телефонів ПП ОСОБА_5, звідки повторно таємно викрали 4 USB кабелі, 12 акумуляторних батарей, 4 інфрачервоні порти, 5 кейсів до мобільних телефонів, гарнітуру «вільні руки», 4 зарядні пристрої, 11 стартових пакетів МТС, цифровий накопичувач інформації, упаковку з бувшими у використанні запчастинами до мобільних телефонів, декілька бувших у використанні мобільних телефонів, 7 упаковок з-під нових мобільних телефонів в яких знаходилися зарядні пристрої, наушники, кабелі з дисками, інструкції по експлуатації та гарантійні талони, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2290 грн.
Після цього, 03 травня 2010 року близько 01.30 год. ОСОБА_2 за попреденьою змовою із ОСОБА_3 пошкодивши вхідні двері проникли у приміщення офісу ТОВ «Іліос-К», розташованого у вищевказаній будівлі №2 по вул. Петровського в с. Котельва Полтавської області, звідки повторно таємно викрали мобільний телефон «Моторолла С650», фотоапарат та зарядний пристрій до касового апарату, загальною вартістю 360 грн. Перебуваючи в даному приміщенні, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знайшли ключі від вхідних дверей магазину товариства «Сонечко», з допомогою яких відчинили вхідні двері, проникли в середину магазину, звідки повторно таємно викрали продукти харчування, картки поповнення рахунку різних мобільних операторів, стартові пакети, каву, шоколад, інші товари продуктової групи загальною вартістю 1303 грн., гроші в сумі 1000 грн. Вказаними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2663 грн. Викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпорядилися на власний розсуд.
Відносно ОСОБА_3 постановою Крюківського районного суду м. Кременчук від 07.07.2009 року було встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік із забороною виходу з будинку (квартири) з 22.00 год. до 06.00 год. та забороною виїжджати за межі встановленого місця проживання без дозволу контролюючих органів. Проте 16 грудня 2009 року та 07 квітня 2010 року ОСОБА_3 умисно самовільно залишив своє місце проживання, розташоване за адресою АДРЕСА_6, та виїхав до АДРЕСА_4, де перебував близько доби кожного разу та скоїв тяжкі корисливі злочини. Таким чином, ОСОБА_3 виїхав за межі Котелевського району без дозволу працівників Котелевського РВ УМВС України в Полтавській області, чим порушив встановлений відносно нього адміністративний нагляд.
Прокурор, Пиріг Н.М., який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію зі змінами, в якій зазначив, що при новому розгляді справи по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд першої інстанції заслухав справу з порушенням вимог ст.ст. 375, 297, 298 КПК України. З огляду на наведене, прокурор просив вирок суду скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд.
Засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій зазначив про недоведеність його вини у вчиненні злочинів, пред’явлених в обвинуваченні, під час розгляду справи було порушено його право на захист, місцевим судом не було виконано вказівки ухвали Апеляційного суду Полтавської області, які є обов’язковими для виконання, а саме не проведені експертизи, не допитані свідки, які могли б підтвердити його невинуватість. З огляду на наведене, засуджений просив вирок суду скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
Захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2 подала апеляцію, в якій вказувала, що ОСОБА_2 не вчиняв злочинів, пред'явлених в обвинуваченні, матеріали справи фальсифіковано, а свідки його оговорили. Під час досудового розслідування справи та розгляду у суді, було порушено право на захист ОСОБА_2, неправомірно проведено обшук під час якого знайдено наркотичні засоби. Місцевий суд не виконав вказівки дані в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області. Разом з тим, захисник просила врахувати тяжкий стан здоров'я ОСОБА_2 у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, необхідність утримувати непрацездатну матір похилого віку, врахувати його щире каяття у злочині, передбаченому ч.1 ст. 309 КК України, та пом'якшити призначене покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію із внесеними змінами, засудженого ОСОБА_3, який просив вирок суду скасувати, як необгрунтований, засудженого ОСОБА_2 який стверджував, що не вчиняв злочинів, пред'явлених в обвинуваченні, просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши доводи апеляцій та матеріали кримінальної справи, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляцію прокурора, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 – задовольнити частково, виходячи з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено право людини на справедливий суд, а саме:
1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
…
3. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;
b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;
c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя … .
Відповідно до вимог ст. 375 КПК України, після скасування вироку апеляційним судом суд першої інстанції розглядає справу у відповідності з вимогами глав 25-28 цього Кодексу.
Статтею 297 КПК України регламентовано проведення початку судового слідства.
Так, після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства. Судове слідство починається з читання обвинувального висновку, в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу, – з оголошення скарги потерпілого.
Якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява.
Обвинувальний висновок оголошує прокурор, за згодою сторін – тільки резолютивну частину обвинувального висновку, скарги – потерпілий чи його представник, позовну заяву – цивільний позивач чи його представник.
Статтею 298 КПК України зобов'язано суд роз'яснити підсудному суть обвинувачення.
Так, після оголошення документів, зазначених у статті 297 цього Кодексу, головуючий роз'яснює підсудному, а коли підсудних декілька, –кожному з них суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле їм обвинувачення, чи визнають вони себе винними і чи бажають давати показання. Якщо в справі заявлено цивільний позов, головуючий запитує підсудного і цивільного відповідача, чи визнають вони позов.
Проте вказані вимоги закону суд першої інстанції не виконав.
Після скасування вироку Лохвицького районного суду від 30.06.2011 року, суд першої інстанції під час нового розгляду заслухав кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з порушенням вимог ст.ст. 297, 298 КПК України.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 12.10.2011 року, після закінчення підготовчих дій головуючий не оголосив про початок судового слідства, не надав прокурору можливості оголосити обвинувальний висновок, не надав можливості оголосити цивільні позови, не роз'яснив підсудним суть обвинувачення, не з'ясував чи визнають підсудні себе винними і чи бажають давати показання, чи визнають вони цивільні позови, не встановив порядок дослідження доказів та їх обсяг. (т.4 а.с.41).
Таким чином, було порушено право на захист підсудних ОСОБА_3, та ОСОБА_2, оскільки підсудні були позбавлені права знати в чому вони обвинувачуються, передбаченого ч.2 ст.43 КПК України, п.«а» ч.3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів апеляційного суду вважає наведене порушення істотним, оскільки воно перешкодило суду повно, всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, що відповідно до вимог ст. 367 КК України, є безумовною підставою для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду усунути наведене порушення права на захист обвинувачених, виконати по даній справі вказівки, зазначені в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 23.08.2011 року, ретельно перевірити доводи обвинувачених про їх непричетність до скоєних злочинів, а також інші докази по справі, та постановити по справі законне та обґрунтоване судове рішення в продовж розумного строку.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з взяття під варту на підписку про невиїзд.
Так, ОСОБА_2 знаходиться під вартою і утримується в Полтавському СІЗО з 08 травня 2010 року, а ОСОБА_3 знаходиться під вартою і утримується в Полтавському СІЗО – з 06 травня 2010 року, тобто більше ніж півтора року.
Таким чином, порушується передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право людини на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, а також передбачене ст. 5 цієї ж Конвенції право на свободу та особисту недоторканність.
Хоча ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і обвинувачуються і вчиненні декількох злочинів, в тому числі і тяжких злочинах проти власності, проте вони мають постійне місце проживання, сім'ю, а також тяжкий стан здоров'я, пов'язаний із захворюванням на туберкульоз. На думку колегії суддів, на даний час належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 може забезпечити менш суворий запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора Пиріг Н.М., який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції із внесеними змінами, – задовольнити повністю.
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 – задовольнити частково.
Вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 02 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши їх з-під варти в залі суду.
Головуючий: Е. В. Давиденко
Судді:
Копія