ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "31" січня 2012 р.                                                        Справа № 5023/4823/11  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Пелипенко Н.М., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1 за дорученням № 1489 від 30.12.2011 року, після перерви –не з’явився

відповідача –ОСОБА_2 за дорученням № 46/4-189 від 16.03.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 5127Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 01 листопада 2011 року у справі  

за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №1 філії “Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком”, м. Харків

до Управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Харківській області, м. Харків

про  стягнення коштів, -

                                                        ВСТАНОВИЛА:          

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 листопада 2011 року у справі (суддя Рильова В.В.) позов задоволено. Стягнуто з Управління  Державної  служби  спеціального зв’язку  та захисту  інформації в Харківській області на користь  ВАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 1 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" суму заборгованості в розмірі 1329,61 грн., з яких: сума основного боргу -  1268,13 грн., пеня –39,87 грн. , 3% - 7,72 грн., інфляційні  - 13,89 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 01 листопада 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує на те, що на час подання позову Управління повністю розрахувалось за надані послуги за договором. Позивачем безпідставно, в порушення ст. 534 Цивільного кодексу України, суми сплати послуг за договором зараховувались в погашення нарахованих пені, інфляційних та 3%-річних.

       Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що рішення господарського суду Харківської області від 01 листопада 2011 року прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права та відповідає обставинам справи.

        24.01.2012 року позивач подав через канцелярію суду заперечення на апеляційну скарг, в яких змінив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 117,28 грн., 3% річних у розмірі 183,22 грн. та інфляційні у розмірі 149,06 грн.

        Колегія суддів не приймає до розгляду змінені позовні вимоги, оскільки відповідно до ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.      

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.  

 Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд зазначив, що позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач в порушення умов договору, свої зобов"язання в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів та інших платежів виконував не в повному обсязі та не своєчасно, у зв’язку з чим у нього виникла за час дії договору оренди  заборгованість  в розмірі 1329,61 грн. Підписуючи договір оренди, відповідач погодився з п. 6.1.3 договору , відповідно до якого він взяв на себе зобов’язання  своєчасно і в повному обсязі  вносити орендну плату та інші платежі, передбачені  договором та був обізнаний про те, що  відповідно до п. 8.2 договору за несвоєчасне  перерахування  орендної плати  та інших платежів за договором він повинен буде  сплачувати орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, що діяла  у період , за який сплачується  пеня, починаючи з 21 числа  місяця, що настає за розрахунковим. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач приклав всіх зусиль щодо належного виконання умов договору в частині   своєчасного і в повного внесення орендної плати та інших платежів, до позивача з вимогами про вчасне надання рахунків не звертався.  Наявні в матеріалах справи докази виконання відповідачем  своїх зобов’язань щодо оплати орендної плати,  вже враховані позивачем при розрахунку суми позову та не спростовують наявності заборгованості на загальну суму 1268,13 грн., пені –39,87 грн. , 3% - 7,72 грн. та інфляційних  - 13,89 грн. Суму заборгованості відповідачем не сплачено, у зв’язку з чим господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

 Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

 З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2008 року між  ВАТ «Укртелеком»та Управлінням  Державної служби  спеціального зв’язку  та захисту інформації України в Харківській області укладено Договір № 42/1223-8 оренди нерухомого майна (т.1 а.с.10-12).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення площею 1 кв.м., що належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою : м.Харків, вул.Нетеченська, 8, 5-й поверх.

Згідно з п.2.1. Договору об"єкт оренди вважається переданий з моменту підписання акта приймання-передачі, який є невід"ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата  встановлюється  орендодавцем за домовленістю сторін на підставі  його внутрішніх  нормативних актів і перераховується  орендарем в  безготівковому порядку на розрахунковий  рахунок орендодавця не пізніше  20 числа місяця, що  настає за розрахунковим, згідно  з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніш 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 3.2 Договору оренди сторони визначили, що орендна плата  за базовий місяць оренди  становить 651 грн.73 коп. , в т.ч. ПДВ 20%- 108 грн. 62 коп.

Відповідно до п. 3.2.1 договору оренди розмір  орендної плати  за кожний  наступний місяць визначається шляхом коригування  розміру  місячної орендної плати  за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків  дефляції.

Крім того, пунктом 3.4 договору оренди сторони погодили, що  орендар оплачує витрати  на утримання майна окремо в  строк , зазначений у п. 3.1 договору , згідно з рахунками орендодавця, пропорційно  обсягам орендованого  майна; а відповідно до п. 3.5 договору оренди –орендар відшкодовує  витрати за електроенергію у порядку, визначеному  правилами користування електричною енергією, та на підставі  окремого розрахунку орендодавця в терміни, зазначені в п. 3.1 договору.

Згідно з п. 6.1.3 договору  орендар зобов’язується  своєчасно і в повному обсязі  вносити орендну плату та інші платежі, передбачені  договором.

Відповідно до п. 8.2 договору за несвоєчасне  перерахування  орендної плати  та інших платежів за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми  простроченого платежу в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, що діяла  у період , за який сплачується  пеня, починаючи з 21 числа  місяця, що настає за  розрахунковим.

Відповідно до п. 12.1 Договору сторони визначили строк його дії  -  до 31.12.2008 року. У разі  відсутності заяви однієї із сторін про припинення  договору не менш як за  30 днів  до закінчення його дії , він вважається продовженим  на той самий термін і на тих самих умовах.

З Акту приймання-передачі від 01.10.2008 року вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення площею 1 кв.м., що належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою : м.Харків, вул.Нетеченська, 8, 5-й поверх. (т.1 а.с. 13).

У позовній заяві позивач вказує на те, що у відповідача за Договором  №42/1223-8 оренди нерухомого майна від 01.10.2008 року виникла заборгованість в розмірі 1391,09 грн., з яких: 1268,13 грн. - сума основної заборгованості, 39,87грн. - пеня, 7,72грн. - 3% річних, 13,89грн. - інфляційні. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення з боку відповідача ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України та ст.193 ГК України. Стверджує, що відповідач свої зобов"язання за договором  №42/1223-8 від 01.10.2008 року не виконав, розрахунки за надані послуги не провів.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

З пояснень у судовому засіданні представника відповідача наданих до матеріалів справи платіжних доручень вбачається, що відповідач сплачував орендну плату за Договором  №42/1223-8 оренди нерухомого майна несвоєчасно по мірі надходжень грошових коштів (т.1 а.с.64-148).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в платіжних дорученнях позивач зазначав призначення платежу: оплата за оренду площі за  Договором  №42/1223-8 та рахунок, за яким проводиться оплата.

Проте, позивач на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України самостійно списував кошти сплачені в рахунок наданих послуг на погашення нарахованих ним пені, індексу інфляції та 3% річних збільшуючи тим самим суму основного боргу.

   Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у   разі   недостатності   суми  проведеного  платежу  для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума  погашає вимоги  кредитора  у  такій  черговості,  якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

         Положення статті 534 Цивільного кодексу України мають застосовуватися виключно до грошових зобов'язань, тобто до договорів предметом яких є грошові кошти. Такими можуть бути договори позики, кредиту банківського вкладу.

Договір  №42/1223-8 оренди нерухомого майна, який є предметом спору у даній справі не є договором грошового зобов'язання. Предметом даного договору є оренда нерухомого майна з наданням послуг з його утримання.

Таким чином у даному спорі не можуть застосовуватись положення ст. 534 Цивільного кодексу України, а повинен застосовуватись загальний судовий порядок стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних враховуючи встановлені законом або договором строки позовної давності.

Така ж позиція викладена у постанові Вищого господарського Суду України по справі №6/630, в якій зазначено: «Оскільки грошове зобов'язання відповідача є складової частиною іншого зобов'язання, яке полягає у сплаті вартості отриманої ним металопродукції, тому проценти, пеня за несвоєчасну оплату її вартості, інші штрафні санкції не підлягають зарахуванню в порядку, встановленому ст. 534 ЦК України, а застосовуються у судовому порядку».

У судовому засіданні уповноважений представник позивача підтвердив, що дійсно в порушення чинного законодавства, кошти, сплачені відповідачем в рахунок основного боргу зараховувались на погашення пені, індексу інфляції та 3% річних.

         З наданого відповідачем розрахунку, платіжних доручень та пояснень у судовому засіданні представників сторін вбачається, що за час дії договору відповідачем сплачено за надані позивачем послуги суму в розмірі 32845,56 грн., яка  повністю відповідає сумі, яка мала бути нарахована відповідно до умов договору та співпадає з розміром вартості послуг нарахованих позивачем у доданому до позову розрахунку.

         Таким чином на час подання позову відповідач повністю сплатив основну заборгованість за Договором  №42/1223-8 оренди нерухомого майна, у зв’язку з чим відсутні підстави для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу у розмірі 1329,61 грн.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України право вимоги на сплати інфляційних витрат і 3%-річних виникає разом з вимогою про сплату сум основного боргу.

          З матеріалів справи вбачається, що претензія №1 22/386 про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та 3%-річних надіслана відповідачу 17.02.2011 року, тобто на час відсутності основної заборгованості за договором.

          Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що для стягнення пені встановлено строк позовної давності 1 рік з урахуванням 6 місячного терміну нарахування з моменту коли зобов'язанк мало бути виконано.

Позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції обґрунтованих розрахунків пені, індексу інфляції та 3%-річних, у зв’язку з чим неможливо встановити обґрунтованість заявлених сум для стягнення.

          Приймаючи до уваги, що штрафні санкції нараховувались на суму основного боргу що утворився в наслідок списання на погашення пені коштів сплачених за надані послуги, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд також необґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача  пені у розмірі 39,87 грн. , 3% річних у розмірі 7,72 грн., інфляційні у розмірі 13,89 грн.

 На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, про те що висновки, викладені у рішенні господарського суду Харківської області від 01 листопада 2011 року не відповідають фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача  підлягає задоволенню.

       Керуючись   ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1, ст. 104,  ст. 105 ГПК України,

   ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

          Рішення господарського суду Харківської області від 01 листопада 2011 року у справі  № 5023/4823/11 скасувати та прийняти нове рішення.

        В позові відмовити.

        Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 1 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (61052, Харків, вул. Червоножовтнева, 14, п/р  260080028296 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 350589, ЄДРПОУ 16479714) на користь Управління  Державної  служби  спеціального зв’язку  та захисту  інформації в Харківській області (61002, м. Харків, вул.Чернишевська, буд.21, ЄДРПОУ 34755762, р/р 35211001004482 ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 705,75 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

       Постанову  апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                          Шепітько І.І.

Суддя                                                                                                 Пелипенко Н.М.  

Суддя                                                                                                 Терещенко О.І.

Постанову підписано 06.02.2012 року