ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"06" лютого 2012 р. Справа № 32/225
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:Новікової Р.Г.,
Прокопанич Г.К., Попікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргуПриватного підприємства "Водолікарня" м. Старобільськ
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р.
та на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011р.
у справі№32/225 господарського суду міста Києва
за позовомПриватного підприємства "Водолікарня" м. Старобільськ
доЛуганської обласної ради м. Луганськ
треті особи без самостійних вимог1. Старобільська обласна фізіотерапевтична лікарня
м. Старобільськ,
2. Луганська обласна державна адміністрація м. Луганськ
за участю Прокуратура міста Києва м. Київ
провизнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Водолікарня" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. та на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011р. у справі №32/225. Вказана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 06.10.2011р. №3828-VI визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви Приватного підприємства "Водолікарня" було вказану ціну позову в розмірі 899965грн.20коп.
Як вбачається з вимог касаційної скарги, рішення судів попередніх інстанцій оскаржується заявником в повному обсязі.
За таких обставин, сума судового збору має бути розрахована та сплачена з урахуванням вказаних норм Закону України "Про судовий збір", а саме підпунктів 1 та 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону.
Разом з тим, до скарги заявником додано квитанцію № 16 від 17.11.2011р. про сплату судового збору в розмірі 4500грн.00коп., тобто, враховуючи вищезазначені вимоги Закону №3828-VI, судовий збір за подання касаційної скарги сплачено не в повному розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись ст. ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Водолікарня" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. та на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011р. у справі №32/225 повернути заявникові без розгляду.
2. Справу №32/225 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий Г.К. Прокопанич
Судді Р.Г. Новікова
О.В. Попікова