Маловисківський районний суд Кіровоградської області    

                         Маловисківський районний суд Кіровоградської області    

                                                                                                          Справа № 2-543/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

 "03" лютого 2012 р. Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої- судді Кавун Т. В.

            при секретарі Касьян  З.А.

               з участю сторін,

          розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Мала Виска справу за первинним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Олександрівська сільська рада Маловисківського району про  зобов"язання встановлення межових знаків та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом  знесення самовільно збудованих господарських будівель та відновлення меж між земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

          14.06.2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він являється власником житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, поряд з його будинком знаходиться земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_2, яку викоритовує ОСОБА_3. Між даними господарствами зникли межові знаки, а ОСОБА_3 самовільно на межі збудував господарські будівлі, які створюють незручності для догляду та обслуговуванню його території. Просить суд зобов"язати відповідача знести самовільно збудовані господарскі будівлі, зобов"язати сільську раду встановити  межові знаки між земельними ділянками, по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3.

          13.07.2011 року  відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, посилаючись на те, що саме ОСОБА_2 самовільно збудував на межі їх земельних ділянок сарай, баню, гараж, підвал, комору та ще один гараж. Просить суд зобов"язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення за рахунок відповідача самовільно збудованих споруд, та встановити межу між їх земельними ділянками.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги по  первинному позову змінив, просить суд лише встановити межові знаки між їх земельними ділянками. Позивач та представник позивача  вимоги зустрічної позовної заяви не визнали, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не надав доказів, що самовільно збудовані ОСОБА_2 будівлі створюють йому перешкоди у користуванні його господарськими будівлями.

          Відповідач та представник відповідача первинний позов не визнали, посилаючись на те, що позивач не може довести факту наявності межових знаків та крім того, господарскі будівля побудовані ОСОБА_3 були раніше ніж ним, а тому відсутне самовільне будівництво та уточнили позовні вимоги зустрічного позову.  Просять суд  зобов"язати  ОСОБА_2 усунути перешкоди  в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться  по АДРЕСА_3  шляхом знесення  за його рахунок   самовільно збудованих господарських будівель  зазначених в технічному паспорті на житловий будинок  по АДРЕСА_1 в с. Олександрівка під літерою " Й"-сарай, під літерою " К"- погріб, під літерою " Л"-гараж, 2006 року забудови та відновлення  меж між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 по прямій лінії огорожі між земельними ділянками та по лінії задньої лінії ( стіни) господарських будівель, що самовільно збудовані ОСОБА_2 під літерами " Й", "К", "Л" та стягнути  судові витрати.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, спеціаліста,  судом встановлено наступні обставини.

          ОСОБА_2 являється власником житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, 1962 року забудови, що знаходяться в с. Олександрівка по АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 3000 кв.м., відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.01.2007 року.

          З довідки виданої виконкомом Олександрівської сільської ради від 30.05.2011 року вбачається, що ОСОБА_3  користується земельною ділянкою по АДРЕСА_2 в с. Олександрівка, яка згідно договору купівлі-продажу належала ОСОБА_4. З розписок датованих 1997-1998 роками вбачається, що ОСОБА_3 придбали будинок в ОСОБА_4.  Рішеням суду від 09.11.2011 року  за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнано право власності на сарай, 1962 року забудови, що знаходиться на земельній ділянці домоволодіння розташованого по АДРЕСА_3. Тобто, на даний час фактично ОСОБА_3  є власниками домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_3.

          Крім того, з довідки виданої КП ООБТІ від 18.08.2011 року № 166, вбачається що житловий будинок по АДРЕСА_3, належить ОСОБА_3, згідно свідоцтва про право власності, виданого Олександрівською сільською радою 05.12.1989 року. При поточній інвентаризації  виявлено,  що добудовано- а1- хол. сіни, а2-тераси, Ж- сарай, З-сарай, И-сарай, Й-коптільня, Н-сарай, О-сарай, С-прибудова, П-навіс, Р-навіс, Т-навіс, Л-убиральня. На дані самовільно побудовані будівлі право власності не зареєстровано.

          З довідки виданої Маловисківською дільницею ОКП " КООБТІ"№ 891 від 11.01.2007 року, встановлено, що право власності на домоволодіння  по АДРЕСА_1 в с. Олександрівка  Маловисківського району зареєстроване за ОСОБА_6, відповідно до свідоцтва  про право власності від 20.09.1989 року, на даній земельній ділянці самовільно зведено сараї під літерами-"Б", "Ж","И", "Й", "М".

          Згідно  актів від 21.07.2009 року та від 28.04.2011 року вбачається, що стовбці, які були закопані на межі між домоволодінням ОСОБА_2розташованого по АДРЕСА_1  та ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_2 зникли. Та між сусідами існує спір з приводу встановлення межі.

          Відповідно до ч1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

          Зміст частини 4 статті 376 ЦК України дає підстави вважати, що позов про знесення самочинного будівництва споруди може бути пред"явлений також особою, яка вважає, що самочинне будівництво порушує її права.

          В судовому засіданні як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 не надали доказів на підтвердження вимог, що самочинно збудовані будівлі порушують їх права чи інтереси. Від проведення експертизи сторони відмовилися,  факт порушення будівельних норм та правил при здійсненні самочинного будівництва теж не довели. Крім того, знесення самочиного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством заходи реагування та притягнення до відповідальності.

          А тому суд вважає, що ні первинний, ні зустрічний позови не підлягають задоволенню.

          Керуючись, ст. 209.212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

          В задоволенні первинного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Олександрівська сільська рада Маловисківського району про  зобов"язання Олександрівську сільську раду встановити межові знаки   між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 та стягнення судових витрат- відмовити. В задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зобов"язання ОСОБА_2 усунути перешкоди  в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться  по АДРЕСА_3  шляхом знесення  за рахунок ОСОБА_2 самовільно збудованих господарських будівель  зазначених в технічному паспорті на житловий будинок  по АДРЕСА_1 в с. Олександрівка під літерою " Й"-сарай, під літерою " К"- погріб, під літерою " Л"-гараж, 2006 року забудови та відновлення  меж між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 по прямій лінії огорожі між земельними ділянками та по лінії задньої лінії ( стіни) господарських будівель, що самовільно збудовані ОСОБА_2 під літерами " Й", "К", "Л" та стягнення судових витрат-відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до Кіровоградського апеляційного суду шляхом подання до Маловисківського районного суду Кіровоградської області апеляційної скарги на рішення суду   протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Повний текст мотивувального рішення   виготовлено до 09.02.2012 року.

          Суддя                                                                            Т.В. Кавун