Справа № 11-90/12 31.01.2012 31.01.2012 10.02.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-90/2012 Головуючий суду І інстанції
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України суддя Ітрін М.В.
Доповідач апеляційної інстанції
Чебанова-Губарєва Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Ржепецького О.П.
суддів: Кваши С.В., Чебанової-Губарєвої Н.В.,
за участю прокурора: Максимишина О.Л.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Новомиколаївка Новоодеського району Миколаївської області, громадянин України, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимий
- 16.12.2009 р. Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 3 роки,
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2009 року та остаточно призначено покарання строком на 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
З засудженого на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру стягнуто судові витрати у розмірі 365,82 грн.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він за попередньою змовою з малолітнім ОСОБА_3, 07 лютого 2011 року близько 22.00 години, з метою викрадення чужого майна, підійшов до території домоволодіння АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_4, огородженого металевою сіткою-рабіцєю на металевих стовпах, з боку вулиці відкрутив сітку та витягнув з землі два металевих стовпи огорожі, довжиною по 2 м, діаметром 0,025 м, вартістю 70 грн. кожен, які таємно викрав, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 140 грн. З місця злочину з викраденим майном зник та розпорядився ним за власним розсудом.
Постановою суду від 15 листопада 2011 року і відношенні малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, застосовані примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження з приводу вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати у зв’язку з недоведеністю вини, оскільки він інкримінованого йому злочину не скоював, а на досудовому слідстві визнав свою вину у вчиненні крадіжки у зв’язку із застосуванням до нього тиску з боку працівників міліції Новоодеського РВ УМВС України. Також вказує на те, що суд при винесені вироку прийняв до уваги тільки показання малолітнього ОСОБА_3, хоча свідків та очевидців скоєння ним злочину немає, речових доказів в нього не виявлено.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочину відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на зібраних у справі доказах, які судом перевірені.
Так, відповідно до протоколу усної заяви ОСОБА_5, у період з 07.02.2011 р. по 08.02.2011 р. невідомі особи таємно викрали з огорожі її території два металевих стовпи висотою 2 м кожен (а. с. 10).
Як вбачається з протоколу огляду місця події, під час огляду території домоволодіння в АДРЕСА_2, огородженої металевою сіткою-рабіцєю, яка тримається на металевих прутах висотою 2 м, виявлено відсутність чотирьох прутів огорожі (а. с. 11).
В судовому засіданні малолітній ОСОБА_6 визнаючи повністю винну в інкримінованому йому злочині, суду поясняв, що він з ОСОБА_2 вдвох вирвали стовпи, після чого він стовпи заніс до ОСОБА_7, а дядько ОСОБА_2 стояв за муром.
Аналогічні показання ОСОБА_6 давав і під час досудового слідства – він запропонував ОСОБА_2 викрасти металеві стовпи з огорожі домоволодіння ОСОБА_5, що мешкає в АДРЕСА_2., той погодився. Вони пішли до зазначеного домоволодіння і відкрутили по одному стовпчику, на яких трималась сітка-рабіца. Він поніс їх до ОСОБА_7, а ОСОБА_2 пішов додому (а. с. 55).
Допитаний в ході судового слідства свідок ОСОБА_7 пояснив, що 07.02.2010 р. приблизно о 23.00 годині до нього до дому прийшов ОСОБА_6 та запропонував купити у нього два металевих стовпи. Він погодився і дав ОСОБА_3 за них 15 грн.
В ході проведення виїмки за місцем проживання ОСОБА_7 працівниками міліції вилучені два металеві стовпи (а.с. 29).
На досудовому слідстві при допиті в якості підозрюваного та обвинуваченого, при відтворені обстановки та обставин події, ОСОБА_2 детально поясняв, що 07.02.2011 р. він з ОСОБА_3 прийшли до городу домоволодіння ОСОБА_5, який огороджений сіткою-рабіцею, закріпленою проволокою на металевих стовпах, довжиною 2 м. кожен, вони з ОСОБА_3 відкрутили та витягнули по одному стовпчику, ОСОБА_3 їх поніс продати ОСОБА_7, а він пішов додому (а. с. 38, 82, 83, 85-87).
Вказані покази підтверджуються іншими дослідженими та приведеними судом у вироку доказами.
Наведені вище докази спростовують твердження ОСОБА_2 у суді першої інстанції та в апеляції про непричетність його до вчинення крадіжки, а тому суд обґрунтовано визнав достовірними показання засудженого у стадії досудового слідства, незважаючи на те, що в судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину не визнав.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно оцінивши зібрані у справі й досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, правильно встановивши фактичні обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України доведено.
Стосовно посилань засудженого на застосування до нього недозволених методів ведення слідства, у зв’язку з чим він обмовив себе у вчиненні злочину, то вони були предметом детальної перевірки під час розгляду судом справи і спростовані наведеними у вироку доводами. Прокуратурою Новоодеського району Миколаївської області проводилась перевірка, за результатами якої постановою від 10.08.2011 р. в порушенні кримінальної справи відносно слідчого СВ Новоодеського РВ УМВС ОСОБА_8 та начальника СКМСД Новоодеського РВ УМВС ОСОБА_9 за фактом застосування до ОСОБА_2 заходів фізичного впливу відмовлено за відсутністю події злочину (а. с. 157, 158).
Таким чином, колегія судів доходить висновку, що судом першої інстанції досліджено матеріали справи у відповідності з вимогами КПК України, покарання засудженому призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для скасування, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2011 року, у відношенні ОСОБА_2, залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: