донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.02.2012 р. справа №7/239пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.,
Приходько І.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 –за довіреністю №б/н від 01.01.2012 р.
від відповідача:ОСОБА_2 - за довіреністю № 270-12 «Д»від 28.12.2011 р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуСпільного підприємства «Агроспецмонтажник», м.Ясинувата
на рішення господарського судуДонецької області
від22.11.2011 р.
по справі№ 7/239пд (суддя Сгара Е.В.)
за позовомСпільного підприємства «Агроспецмонтажник», м.Ясинувата
до Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка
провнесення змін до договору № 7250 від 18.01.2005 року щодо зменшення обсягу споживчої електричної енергії на величину втрат електричної енергії субспоживачами відповідно до пункту 6.28 Правил користування електричною енергією
В С Т А Н О В И В:
Спільне підприємство «Агроспецмонтажник», м.Ясинувата, звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка, про внесення змін до договору № 7250 від 18.01.2005 року «щодо зменшення обсягу споживчої електричної енергії на величину втрат електричної енергії субспоживачами відповідно до пункту 6.28 Правил користування електричною енергією».
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.11.2011 р. по справі № 7/239пд (суддя Сгара Е.В.) у задоволенні позовних вимог Спільного підприємства «Агроспецмонтажник», м.Ясинувата, до Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка, - відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.12.2011 року виправлено допущену описку в рішенні №7/239пд від 22.11.2011 року, а саме –абзаци 8 та 9 на сторінці 2 повного тексту рішення замінено абзацом наступного змісту:
«З огляду на матеріали справи, всі представлені сторонами документи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що у спірний період договір про постачання електричної енергії №7250 від 18.01.2005 р. був чинним.»
Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 22.11.2011 р. по справі № 7/239пд та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У якості підстав для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що господарським судом Донецької області не повно з»ясовані обставини, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує на теё що судом першої інстанції не було враховано, що в ході виконання Договору виявилися обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладені Договору, але ці обставини істотно впливають на інтереси позивача, оскільки такі обставини змінилися і права позивача порушуються у ході виконання Договору.
Також, скаржник зазначає в апеляційній скарзі, що з висновками суду щодо підписання сторонами акту-приймання передачі без будь-яких зауважень погодитися не можливо, оскільки, як вважає скаржик, акт про надання послуг не може бути підтвердженням виконання своїх обов»язків, є тільки формою передачі послуг, а фактичні витрати на надання послуг залишились не підтвердженими так само, як і те, що договір не був продовжений.
Водночас в апеляційній скарзі заявник просив Донецький апеляційний господарський суд відновити пропущений строк для апеляційного оскарження, посилаючись на те, що апеляційна скарга удруге направлена до Донецького апеляційного господарського суду після усунення недоліків, зазначених в ухвалах Донецького апеляційного господарського суду від 15.12.11р. та 29.12.11 р., якою апеляційна скарга повернута заявникові, що й призвело до попущення встановленого строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.12 р. Спільному підприємству «Агроспецмонтажник», м.Ясинувата, відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 22.11.11 р. по справі № 7/239пд.
02 лютого 2012 року від представника відповідача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Донецької області від 22.11.11 р. законним та обґрунтованим, у зв’язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду - без змін.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.12 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є.(головуючий), Приходько І.В., Скакун О.А.
Представник позивача у судовому засіданні 06.02.2012 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 22.11.2011 р. по справі № 7/239пд та прийнятті нового рішення, яким просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.12 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Згідно із ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Відповідно до п. 2 ст.275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Як вбачається з матеріалів справи, Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго»правонаступником якого є відповідач (далі-Постачальник електричної енергії) та Спільним підприємством «Агроспецмонтажник»(далі-Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р. (далі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.
Відповідно до розділу 2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Предметом позову у справі № 7/239пд є вимога про внесення змін до договору № 7250 від 18.01.2005 року «щодо зменшення обсягу споживчої електричної енергії на величину втрат електричної енергії субспоживачами відповідно до пункту 6.28 Правил користування електричною енергією».
Статтею 181 Господарського кодексу України регулюється загальний порядок укладення господарських договорів.
Згідно із ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 627 вищезазначеного кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, між сторонами вже укладений та на час розгляду спору діє Договір про постачання електричної енергії. Учасники спірних правовідносин за власним розсудом, вступили у договірні відносини, виходячи із певних обставин свого господарювання, і тим самим вибрали ті чи інші засоби реалізації своїх інтересів, якими є суб'єктивні цивільні права та кореспондуючи їм обов'язки, а позивач фактично вимагає внести зміни до діючого Договору щодо порядку розрахунків між сторонами.
Відповідно до п.1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Відповідно до п.1.13 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період) укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Позивач посилається на той факт, що з метою зміни умов Договору, позивач разом із листом №120 від 03.12.2010р. направив відповідачу додаткову угоду б/н до Договору та протокол узгодження розбіжностей від 03.12.2010р., що підтверджено наявними у справі описом вкладення у цінний лист від 06.12.2010р. та поштовою квитанцією №9407 від 06.12.2010р.
Протокол узгодження розбіжностей від 03.12.2010р. фактично є пропозицією споживача електричної енергії внести зміни в пункти 2.2.3, 3.2.5, 3.2.6 діючого Договору.
Позивач просить викласти спірні пункти в наступній редакції:
Пункт 2.2.3 Договору: „Оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно додатків №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та №6 „Графік зняття показників обліку електричної енергії”. При цьому обсяг спожитої електричної енергії основним споживачем повинен бути зменшений на величину технологічних втрат електричної енергії субспоживачами відповідно до пункту 6.28 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 із змінами та доповненнями”.
Пункт 3.2.5 Договору: „Має право щодо зменшення на величину технологічних втрат електричної енергії субспоживачами, відповідно до пункту 6.28 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 із змінами та доповненнями”.
Пункт 3.2.6 Договору: „У разі здійснення основним споживачем оплат за технологічні втрати електричної енергії без зменшення на величину теологічних втрат електричної енергії субспоживачами основний споживач має право вимагати від постачальника електричної енергії на сторнування надмірно виставлених рахунків в рахунок майбутніх постачань електроенергії на користь основного споживача”.
При цьому, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи пункт 6.28 ПКЕЕ.
Пунктом 6.28 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період) передбачено, що технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протокол погодження розбіжностей не підписав, оскільки вважає відсутніми підстави для внесення змін в Договір та неможливим внести зміни в Договір в односторонньому порядку, з огляду на умови самого Договору.
Отже, сторони не дійшли згоди щодо внесення змін до Договору в частині зменшення обсягу споживчої електричної енергії на величину втрат електричної енергії субспоживачами відповідно до пункту 6.28 Правил користування електричною енергією, оскільки, як зазначає відповідач, на час складання спірного Договору пункт 6.28 ПКЕЕ був відсутній, проте в пункті 7.21 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на момент підписання сторонами спірного Договору) була викладена аналогічна позиція.
Згідно із п. 7.21 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на момент підписання сторонами спірного Договору), технологічні втрати електричної енергії в електромережах основного споживача, що пов'язані з передачею електричної енергії субспоживачам, визначаються розрахунковим шляхом та зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж між основним споживачем і субспоживачем. Втрати можуть враховуватися шляхом додавання їх обсягів до обсягів споживання субспоживача (згідно з показами розрахункових засобів обліку) та віднімання їх обсягів від обсягів споживання основного споживача. Цей порядок має бути погоджений з постачальником електричної енергії і зазначений у відповідних договорах.
Отже, є вірним висновок місцевого господарського суду про те, що з моменту підписання сторонами Договору та по теперішній час в чинному законодавстві не відбулось істотних змін в частині визначення технологічних втрат електроенергії в мережах споживача.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявності усієї сукупності умов, передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України для внесення змін до спірного договору за рішенням суду, не доведено істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору чи істотного порушення відповідачем договору або інших умов, які спричинили б необхідність внесення змін в односторонньому або судовому порядку у договір, який на теперішній час є діючим.
За таких обставин, судом першої інстанції, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Спільного підприємства «Агроспецмонтажник», м.Ясинувата, не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 22.11.2011 р. по справі № 7/239пд слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Спільне підприємство «Агроспецмонтажник», м.Ясинувата.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Спільного підприємства «Агроспецмонтажник», м.Ясинувата, на рішення господарського суду Донецької області від 22.11.11 р. по справі № 7/239пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 22.11.2011 р. по справі № 7/239пд - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя І.В.Приходько
Суддя О.А.Скакун
Надруковано 5 прим.:
1 - Позивачу;
1 - відповідачу;
1 - У справу;
1. ДАГС;
1. ГСДО