Справа №1-155/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Ольховик

Номер провадження 11/1890/80/12 Суддя-доповідач - Сахнюк

Категорія - 46

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Сахнюка В. Г.,

суддів -  Ященка  В. А.,  Пархоменко  О. М.,

з участю прокурора -      Кравцової Л.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Кролевецького районного суду Сумської області, від 06 грудня 2011 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 296 КК України направлено на додаткове розслідування, -

ВСТАНОВИЛА:

  Органом досудового слідства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обвинувачено в тому, що 21 жовтня 2008 року близько 23 год., ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, разом зі своїми знайомими – жителями м. Путивль Сумської області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули на автомобілях ВАЗ-2104, державний номер НОМЕР_1 та "КІА", державний номер НОМЕР_2 до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1. Демонструючи свою зневагу до суспільства, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 припаркували вказані автомобілі на тротуарі та розташувались за столиком між будівлями магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", свідомо допускаючи, що цим самим вони затрудняли прохід відвідувачів магазину та перехожих до громадського туалету, розташованого за магазином на території міського комунального ринку.

Близько 23 год. 15 хвилин мимо столика, за яким сиділи  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 в напрямку громадського туалету намагались пройти неповнолітні ОСОБА_9, 1990 року народження, та ОСОБА_10, 1992 року народження.

В цей час ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно образив нецензурним словом ОСОБА_9 Коли останній намагався з’ясувати причину образливого ставлення до нього, ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, напав на ОСОБА_9 та наніс йому удар рукою по голові.

Від отриманого удару ОСОБА_9 відійшов на кілька кроків назад у напрямку входу в магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1". Не зважаючи на це, ОСОБА_3, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, підійшов до ОСОБА_9 та у присутності громадян, які відпочивали біля магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" із застосуванням фізичної сили, почав штовхати ОСОБА_9 в напрямку входу в магазин, після чого збив потерпілого з ніг, а сам сів зверху на нього та наніс ОСОБА_9 руками два удари по голові та удар по тулубу. При падінні та боротьбі із ОСОБА_3 ОСОБА_9 порізав кисть правої руки об шматок скла, яке знаходилось на асфальті.

У цей час ОСОБА_2, діючи в групі з ОСОБА_3, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи особливу зухвалість, на очах у громадян, які відпочивали біля магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", приєднався до злочинних дій ОСОБА_3 та безпричинно наніс потерпілому ОСОБА_9 два удари руками по голові та удар ногою по тулубу.

Коли знайомий потерпілого ОСОБА_9 ОСОБА_11, 1990 року народження, намагався з’ясувати у ОСОБА_3  причини побиття ними ОСОБА_9 та допомогти йому в уникненні продовження конфліктної ситуації, ОСОБА_2, діючи з хуліганських мотивів, наніс ОСОБА_11 удар рукою по голові. Після того, як ОСОБА_11 нагнувся, щоб підняти свій головний убор, який злетів від удару, ОСОБА_2, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів неповаги до суспільства, в присутності громадян, які знаходились біля магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", наніс ОСОБА_11 удар ногою в пах.

Внаслідок побиття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_9 останньому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден за лівою вушною раковиною, на рівні правої лопатки, на поясниці справа, на правій гомілці, вшитої рани на правій кісті, поверхневих ран на передній поверхні нігтьових фаланг 1, 2, 3, 5 пальців правої кісті, ран на задній поверхні середніх фаланг 4 і 5 пальців лівої кисті, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які кваліфікуються як легкі, що потягли за собою розлад здоров’я.

В результаті нанесення ОСОБА_2 ОСОБА_11 удару в пах, останньому було завдано фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.

Після побиття ОСОБА_9 та ОСОБА_11, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, діючи з хуліганських мотивів, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок, висловлювали нецензурні слова на адресу потерпілих. Крім того, ОСОБА_3, продовжуючи свої хуліганські дії, з мотивів неповаги до оточуючих громадян став розкидати виставлені біля магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" пластикові стільці та стіл, внаслідок чого вказаний стіл було пошкоджено. Своїми хуліганськими діями ОСОБА_3 спричинив приватному підприємцю ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 200 грн.

Дії ОСОБА_3 і ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Розглядаючи дану справу, суд дійшов до висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування з мотивів  порушень кримінально-процесуального закону, допущених при провадженні досудового слідства.

Суд вважав, що слідчим не було вжито необхідних заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, зокрема, поверхове та однобічне дослідження обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не дослідження зовсім та однобічне дослідження всіх доказів для їх підтвердження чи спростування.

В апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставиться питання про скасування зазначеної постанови суду як незаконної з направленням справи на новий судовий розгляд, мотивуючи свої вимоги тим, що суд не був позбавлений можливості усунути зазначені недоліки досудового слідства в судовому засіданні без повернення справи для додаткового розслідування. Крім того, прокурор вважає, що повернення справи на додаткове розслідування вчинене судом з надуманих підстав, а мотивація постанови суду стосується питання оцінки доказів, що вирішується судом при постановленні вироку.

Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про підтримку апеляції, пояснення ОСОБА_2 про заперечення апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

Розглядаючи кримінальну справу, суд першої інстанції обґрунтовано повернув справу на  додаткове розслідування у зв’язку з необхідністю проведення ряду оперативно–слідчих дій, спрямоване на всебічне, повне й об’єктивне дослідження всіх обставин справи.

Так, у відповідності до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання й досудове слідство, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи судом при розгляді кримінальної справи встановлено таку неповноту, однобічність досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, оскільки це  виходить за межі компетенції суду.

Зокрема, досудовим слідством не встановлено конкретно ким, з яких мотивів, які саме вчинені дії відносно ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, внаслідок яких їм були завдані тілесні ушкодження.

В ході досудового слідства винесена постанова від 12 вересня 2011 року про закриття матеріалів в кримінальній справі стосовно ОСОБА_9 за фактом застосування насильства у відношенні ОСОБА_3 з хуліганських мотивів та спричинення тілесних ушкоджень, за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

В мотивувальній частині постанови зазначено, що у ОСОБА_3 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, спричинення яких не виключене в результаті дій ОСОБА_9, але ці дії мали місце при здійсненні ним захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно-небезпечного посягання з боку ОСОБА_3 і були вчинені ним в межах необхідної оборони в силу ст. 36 КК України.

Також 15 вересня 2011 року винесена постанова про закриття матеріалів в кримінальній справі стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_11 за фактом застосування насильства до ОСОБА_2 з хуліганських мотивів та спричинення йому тілесних ушкоджень за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину. Із постанови вбачається, що взагалі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не наносили ввечері 21.06.2008 р. ударів ОСОБА_2 і виявлені у нього тілесні ушкодження виникли не в ході бійки, а невідомо звідки.

Тож, вказаний висновок не ґрунтується на обставинах, які повинні були б встановлені в ході досудового слідства на підставі всіх у повному обсязі досліджених доказах у справі та конкретних фактичних даних про те, які саме дії, відносно кого, з якими наслідками були вони вчинені ОСОБА_9 та ОСОБА_11 і за якими кримінально-правовими ознаками ці дії підлягають кваліфікації як такі, що вчинені ОСОБА_9 відносно ОСОБА_3 в стані необхідної оборони за змістом ст. 36 КК України, та звідки появились тілесні ушкодження у ОСОБА_2, згідно судово-медичних експертиз 21 червня 2008 року якщо вони не завдані в ході подій ОСОБА_9 та ОСОБА_11

Незрозумілим і суперечливими є висновки постанов про закриття матеріалів в кримінальній справі відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_11 від 15.09.2011 р. та від 01.10.2008 р. по факту насильства і спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, в першій з яких містяться висновки про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_11 взагалі не наносили ввечері 21.06.2008 р. ударів ОСОБА_2, а виявлені у нього тілесні ушкодження виникли не в ході бійки, а невідомо звідки, а в другій постанові зазначено, що спричинення виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не виключене в результаті дій ОСОБА_9 та ОСОБА_11, але ці дії мали місце при здійсненні ними захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно-небезпечного посягання з боку ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та були вчинені в межах необхідної оборони в силу ст. 36 КК України.

В ході досудового слідства 30 липня 2010 року винесено три постанови щодо дій свідка ОСОБА_5 і отримання ним тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В першій постанові матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_11 за фактом застосування насильства стосовно ОСОБА_5 та спричинення йому тілесних ушкоджень за ознаками злочинів, передбачених ст. 122, 296 КК України закриті за відсутністю в їх діях складу злочинів. Вказані висновки ґрунтуються на  тому, що до показань ОСОБА_5, братів ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 треба відноситись критично, так як вони всі підтримують дружні стосунки між собою та братами ОСОБА_2, а об’єктивними є свідчення ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, незважаючи на те, що вказана група свідків також мають між собою дружні стосунки.

Другою постановою закриті матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за фактом застосування насильства стосовно ОСОБА_9, ОСОБА_11 за ст. ст. 125, 296 КК України за відсутністю складу злочинів.

Третьою постановою із матеріалів кримінальної справи виділені матеріали по спричиненню ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки ці ушкодження ОСОБА_5 отримав не у ході бійки, яка відбувалась ввечері, 21 червня 2008 року, що суперечить іншим доказам по справі. До цього часу рішення не прийняте.

В ході досудового слідства обставини, пов’язані із спричиненням свідку ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень 21 червня 2008 року не встановлені, хоча мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту судово-медичних та додаткових судово-медичних експертиз ОСОБА_3, ОСОБА_2, свідка ОСОБА_5, виявлені у них відповідно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середньої тяжкості могли виникнути за обставин, зазначених в показаннях ОСОБА_3, ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_6

За наявності одержаних в ході досудового і судового слідства об’єктивних даних щодо заподіяння ОСОБА_2, свідку ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, які могли виникнути під час подій 21 червня 2008 року, виходячи зі змісту пред’явленого їм обвинувачення, висунутої ними  версії подій, всі обставини, пов’язані з діями осіб, що спричинили їм тілесні ушкодження є обставинами, які відносяться до події злочину, і, як такі, підлягають встановленню і доказуванню при провадженні досудового слідства за нормами кримінально-процесуального закону.

За таких обставин, як це вірно зазначено у постанові суду, суд не міг в повному обсязі дослідити обставини справи, перевірити зібрані докази та зробити висновок про винуватість або невинуватість обвинувачених.

Доводи апеляції прокурора про можливість усунення неповноти досудового слідства в ході судового слідства та твердження про допущені судом порушення кримінально-процесуального закону, є необґрунтованими і суперечать як матеріалам кримінальної справи, так і вимогам закону, а в даному випадку для усунення всіх недоліків досудового слідства, зазначених у постанові, суду необхідно фактично самому розслідувати справу, що є виключною компетенцією органів слідства.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Кролевецького районного суду Сумської області, від 06 грудня 2011 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 296 КК України на додаткове розслідування прокурору Сумської області – залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції – без задоволення.

СУДДІ:

Сахнюк В. Г.        Ященко В. А.         Пархоменко О. М.