Справа № 1-62/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

смт.Турійськ                                                                                 27 грудня 2011 року

    Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Воробей І.В.

    за участю секретаря Ганюк З.Ю.

    прокурора Книш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Турійськ кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Щербани Вознесенського району Миколаївської області, жительки АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, не одруженої, судимої 02 лютого 2010 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч.1 ст.185 КК України до громадських робіт на строк 240 годин, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи засудженою 02 лютого 2010 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області до громадських робіт на строк 240 годин, направленою 22 березня 2010 року Турійським районним підрозділом кримінально-виконавчої інспекції УДДПВП України у Волинській області для відбування цього покарання в Мокрецьку сільську раду Турійського району Волинської області та зобов’язаною згідно зі статтею 37 Кримінально-виконавчого кодексу України і повторно відібраною від неї 05 листопада 2010 року підпискою додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначеному об’єкті, відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з’являтися за викликом до Турійського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції УДДПВП України у Волинській області, повідомляти його про зміну місця проживання, з’являтися до нього у перший і останній понеділок кожного місяця на реєстрацію, впродовж періоду з 29 листопада 2010 року до 06 травня 2011 року не з’являлася до Турійського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції УДДПВП України у Волинській області на реєстрацію, не повідомляла його про зміну свого місця проживання та  ухилилася від відбування громадських робіт на строк 112 годин.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 повністю й беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину та суду показала, що, дійсно, у вказані  час, місце та спосіб вчинила зазначений злочин, відбувши лише 128 годин громадських робіт.

У вчиненому ОСОБА_1 щиросердно розкаялася, погодившись із вказаним Турійським районним підрозділом кримінально-виконавчої інспекції УДДПВП України у Волинській області строком громадських робіт, від відбування яких вона ухилилася.

Таким чином, показання підсудної ОСОБА_1 в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Не маючи підстав сумніватися в істинності та добровільності позиції, а також показань підсудної, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду визнає недоцільним дослідження інших, окрім наведених вище, доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Тому, проаналізувавши досліджені докази, суд вважає доведеною винність                ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, і кваліфікує такі її дії як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

При обранні міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, що є злочином невеликої тяжкості, особу підсудної, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить підсудній щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує і те, що підсудна ОСОБА_1 є особою молодого віку, має на утриманні матір-пенсіонера та батька-інваліда другої групи, однак негативно характеризується за останнім відомим місцем проживання, вже не вперше притягується до кримінальної відповідальності та позбавлена батьківських прав відносно своєї малолітньої дочки.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_1 в даному випадку можливе без ізоляції її від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням до праці, і щодо неї слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким вона повинна нести кримінальну відповідальність, у виді обмеження волі із застосуванням ст.ст.71, 72 КК України.

Керуючись ч.3 ст.299, ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02 лютого 2010 року, що відповідно до ст.72 КК України становить 14 днів обмеження волі з розрахунку, за яким одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт, повністю - 14 днів обмеження волі, остаточно визначивши до відбування покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 14 (чотирнадцять) днів.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня прибуття засудженої до виправного центру та постановки її на облік у ньому.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк її тримання під вартою з 22 листопада 2011 року до 26 грудня 2011 року з розрахунку, за яким одному дню тримання під вартою відповідає два дні обмеження волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженої ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, негайно звільнивши її з-під варти в залі судового засідання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: