ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
17.10.06 Справа № 1/235-2/53
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Г.М.Гнатюк
суддів Н.М.Кравчук
О.Л.Мирутенко
при секретарі судового засідання Сподарик Н.І.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Консорціум „Агентство економічної безпеки”б/н і б/д
на рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.2006р.
у справі №1/235-2/53
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Епос-Центр”, м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Консорціум „Агентство економічної безпеки”, м.Львів
третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: ПП „Леві”, м.Львів
про стягнення заборгованості по сплаті за оренду нежитлових приміщень в сумі 3 967,49 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Данилевич Д.О. –директор
від відповідача: не з”явився
від третьої особи: не з”явився
Учасникам процесу роз”яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22,28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотання про фіксацію процесу технічними засобами не поступало.
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Львівської області (Суддя М.Б.Жєлік) від 09.06.2006р. по даній справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Епос-Центр”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Консорціум „Агентство економічної безпеки”, м.Львів про стягнення суми 3967,49 грн. за орендну плату нежитлових приміщень задоволено частково. Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог ПП „Леві”, м.Львів.
Відповідач - не погоджуючись з вищевказаним рішенням, подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останнє і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд справи відклався з підстав викладених в ухвалі.
Скаржник в судове засідання двічі не з”явився, хоча про час і місце слухання справи належним чином був повідомлений.
Позивач в засіданні суду вимоги апеляційної скарги заперечує, рішення суду першої інстанції вважає законним і підстави для його скасування відсутні.
Третя особа в засідання суду не з”явилася, поштові повідомлення від адресата повертаються і в суді першої інстанції позивачем подано докази виключення підприємства з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а тому ПП Леві„ не може бути учасником господарського процесу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та проаналізувавши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегією Львівського апеляційного господарського суду з’ясовано:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Консорціум „Агентство економічної безпеки” та Державним підприємством "Житлово-комунальна контора" укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 01.03.2003р. Згідно договору відповідачу надано в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 48,6 кв.м., розташоване на п'ятому поверсі будинку за адресою - м. Львів, вул. Зелена, 109, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.03.2003р.
Пунктом 3.1 договору визначено розмір орендної плати в сумі 232,94 грн. без ПДВ за базовий місяць - лютий 2003 року. Разом з тим, у пункті 3.2 договору встановлено, що орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць.
22.04.2004р. між Державним підприємством "Житлово-комунальна контора" та Приватним підприємством "Леві", укладено договір купівлі-продажу не житлового приміщення. На підставі договору, ПП „Леві” придбало приміщення, які орендувались відповідачем. Згідно ст.334 Цивільного кодексу України право власності ПП "Леві" набуло в момент передачі майна, яку здійснено 20.05.2004р. та зафіксовано актом прийому передачі. Враховуючи приписи статті 770 ЦК України, починаючи з 21.05.2004р. до ПП "Леві" перейшли права та обов'язки орендодавця за договором оренди від 01.03.2003р.
Як вбачається із тверджень позивача, то з моменту виникнення орендних відносин та до 01.04.2005р. відповідачем на користь ПП «Леві»підлягала сплаті сума 5608,08 грн. орендної плати, що підтверджується актами здачі-приймання. Однак, дане твердження є хибним, так як акт не підтверджує за який період виникла заборгованість по орендній платі і яку саме суму погоджено сторонами до сплати.
У відповідності до розрахунку орендної плати по договору, то за період 21.05.2004р. по 31.08.2004р. відповідач на користь третьої особи повинен був сплатити 1031,38 грн. орендної плати.
Наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт за період вересень 2004р. по березень 2005р. визначено і погоджено сторонами розмір орендної плати і з врахування індексу інфляції. Тобто за період з 21.05.2004р. по 31.03.2004р. заборгованість відповідача перед третьою особою становла 4967,62 грн. Станом на 01.04.2005р. відповідачем сплачено 1640.59 грн. по орендній платі і залишок його боргу становить 3327,03 грн.
Згідно договору відступлення права вимоги №01/04/2005 від 01.04.2005р. ПП «Леві»відступило позивачу право вимоги до відповідача по сплаті заборгованості по орендній платі.
У відповідності із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто право вимоги до відповідача про сплату заборгованості по орендній платі належить згідно договору Позивачу. Так , п.1.9 договору відступлення таке право належить позивачу, щодо приміщення за адресою м.Львів, вул.Зелена,109, тобто яке орендує відповідач.
Долучені позивачем акти здачі-приймання робіт визначають заборгованість з орендної плати лише в сумі 3327,03 грн. з ПДВ.
Тому, вимога ТзОВ "Епос-Центр" до відповідача про сплату заборгованості по орендній платі підлягає задоволенню в розмірах підтвердженої позивачем належними доказами заборгованості .
Отже, вимоги викладені в апеляційній скарзі не відповідають дійсним обставинам справи, не доведені скаржником і підстав для її задоволення нема.
Згідно вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Скаржник належними та допустимим доказами не довів відсутність заборгованості з орендної плати.
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Державне мито за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника згідно ст.49 ГПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 09.06.2006р. по справі №1/235-2/53 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи №1/235-2/53 повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Г. Гнатюк
Суддя Н.Кравчук
Суддя О.Мирутенко