УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2007 року                                                                                                  м. Харків

Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Луспеника Д.Д., Коваленко І.П., Швецової Л.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до багатопрофільного концерну „Спарк". управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, управління Служби безпеки України в Одеській області, Одеського регіонального управління акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України (далі -Промінвестбанк України) про визнання права власності на квартиру, визнання недійсними договору застави та свідоцтва про право власності, за касаційною скаргою Промінвестбанку України на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2005 року,

встановила:

У березні 1999 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання права власності на квартиру та визнання недійсними договору застави і свідоцтва про право власності.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 9 квітня 1997 р. між нею та концерном „Спарк" був укладений договір про інвестування будівництва жилого будинку № 55/59 по Фонтанській дорозі в м. Одесі, згідно з умовами якого внесла концерну 92550 гри. для придбання у власність жилої квартири № 33 загальною площею 120 кв.м., яку концерн повинен був їй передати після введення будинку в експлуатацію.

895-кс/2007

Посилаючись на те, що умови договору нею виконані, а концерном не виконані і будинок знаходиться під заставою Промінвестбанку України, просила визнати недійсним договір застави майнових прав на вказаний будинок, укладений між банком та концерном, визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірну квартиру, видане даному банку у зв'язку з накладенням стягнення на заставлене майно і визнати за нею право власності на чотирикімнатну квартиру № 33 за вказаною вище адресою.

Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням Київською районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2005 року, позов ОСОБА_1. задоволений у повному обсязі.

У касаційній скарзі Промінвестбанк України просить скасувати ухвалені судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції, з висновками якого правомірно погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що позивач уклала договір інвестування будівництва житла, який виконала повністю, проте концерн умов договору не виконав. Крім того, без згоди позивача уклав інші угоди, за якими позивачку позбавлено права власності на майно, а саме на квартиру, яку вона оплатила. Таким чином, права позивача були порушені.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недосговірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 335, 345 ЦГЖ України, колегія суддів з касаційною розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області

ухвалила:

Касаційну скаргу Одеського регіонального управління акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.