Справа 1-696/11/0206
В И Р О К
Ім`ям України
16 січня 2012 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого-судді Шлапак Д. О.,
при секретарі Дерун А.С.,
за участю прокурора Слободянюка В.В.,
підсудної ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Тюмень Російська Федерація, циганки, громадянки України, з неповною середньою освітою, непрацюючої, незаміжньої, має на утриманні 3 малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 проживаючої: АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 24.10.2011 року о 13 годині 15 хвилин з метою заволодіння чужим майном з корисних спонукань, перебуваючи на площі Перемоги біля «Будинку Офіцерів»у м. Вінниці, під приводом вирішення проблем в особистому житті, шляхом обману та зловживання довірою громадянки ОСОБА_2, заволоділа її майном, а саме: ланцюжком із жовтого металу 585 проби вагою 4 грами та хрестиком із жовтого металу 585 проби вагою 3 грами. Згідно довідки управління Національного банку України у Вінницькій області вартість 1 грама золота 585 проби на 24.10.2011 року складала 238 гривень 29 копійок. Так вартість ланцюжка складає 4х238,29 і становить 953 гривні 16 копійок, а вартість хрестика – 3х238,29 і складає 714 гривень 87 копійок. Після чого ОСОБА_1 з місця події зникла, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1668 гривень 3 копійки.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, широ розкаялася та пояснила, що 24.10.2011 року приблизно о 10 годині вона сіла у м. Іллінці на автобус маршруту «Іллінці –Вінниця»та поїхала до м. Вінниці. У м. Вінниці вона пішла до будинку Офіцерів на Площу Перемоги. Там на зупинці побачила двоїх дівчат, в яких запитала котра година, вони відповіли їй та одна з дівчат запропонувала перевести її через дорогу, так як сама підсудна баялася, а інша дівчина пішла у зворотному від них напрямку. Дівчину, з якою вона переходила через дорогу, як підсудній пізніше стало відомо, звали ОСОБА_2. Дівчина запитала її, чому чоловіки не звертають на неї увагу, на що підсудна відповіла, що на ній порча та вона може допомогти їй, але для цього їй потрібне золото. Після цього потерпіла зняла із шиї свій ланцюжок із хрестиком із жовтого металу, загорнула його в аркуш паперу та віддала підсудній. ОСОБА_1 поклала його до своєї сумочки та пообіцяла дівчині, що поверне ланцюжок після того, як зніме порчу та дала їй свій номер телефону. Порчу знімати підсудна не збиралася, лише мала бажання заволодіти виробами із жовтого металу. На наступний день потерпіла зателефонувала до підсудної та остання повідомила, що найближчим часом приїде до Вінниці та поверне прикраси, але вона не збиралася повертати золоті вироби та збиралася їх продати. В подальшому на телефонні дзвінки не відповідала.
Відповідно до вимог ст. 299 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники процесу, з'ясувавши, чи правильно розуміє підсудна зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснивши їй, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Враховуючи те, що підсудна свою вину у вчиненні даного злочину визнала повністю, щиро розкаялась, визнала фактичні обставини справи, встановлені слідством, суд вважає можливим обмежитись допитом підсудної.
Заслухавши в судовому засіданні покази підсудної, суд вважає, що винуватість підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.
В судовому засіданні судом були досліджені характеризуючі дані на ОСОБА_1, а саме:
- інформаційна довідка, відповідно до якої ОСОБА_1 раніше не судима (а.с. 29);
- характеристика видана ВК Іллінецької міської ради № 2107-02.24 від 18.11.2011 року, відповідно до якої за час проживання на території Іллінецької міської ради компрометуючих матеріалів відносно ОСОБА_1 не надходило (а.с. 32);
- довідка видана Іллінецькою районною лікарнею № 22177 від 09.11.2011 року, відповідно до якої ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога не перебуває та не зверталася за медичною допомогою, а також до лікаря психіатра на протязі 5 років не зверталася і на обліку не перебуває (а.с. 33).
Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, пояснення підсудної, суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 190 ч. 1 КК України –заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
Обставинами, які пом'якшують покарання суд вважає повне визнання вини підсудною, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного в ході судового слідства не встановлено.
При вирішенні питання про призначення підсудній покарання суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання.
При обранні виду та міри покарання підсудній суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відносить до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу підсудної, яка позитивно характеризується та щиро розкаюється, приймає до уваги його вік, стан здоров`я, сімейні обставини, а саме те, що підсудна має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин справи, особи підсудної, суд вважає, що покарання необхідне і достатнє для виправлення та перевиховання підсудної, а також попередження вчинення нею нових злочинів можливе без ізоляції її від суспільства, а саме у виді штрафу.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.
Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі, а саме: ланцюжок із жовтого металу із хрестиком жовтого металу, передані на зберігання законному представнику неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - повернути останній.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: