Справа № 2-2214/2007р.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2007року                                                                                          м.  Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді        Вознюка СМ. ,

при секретарі                 Алфімовій І.М. ,

за участю ОСОБА_1. та ОСОБА_2. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,

встановив:

11 липня 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом,  в якому вказувала,  що 23 березня 1996 року Головурівською сільською радою Бориспільського району Київської області зареєстровано шлюб між нею та відповідачем - ОСОБА_2.,  про що було зроблено актовий запис в книзі реєстрації за НОМЕР_1. Під час шлюбу,  ІНФОРМАЦІЯ_1року,  у них народився син - ОСОБА_3,  а ІНФОРМАЦІЯ_2року,  дочка - ОСОБА_4. За час спільного життя стосунки між позивачкою та відповідачем не склалися у зв'язку з різними поглядами на життя,  відповідач зловживає спиртними напоями,  перебуваючи в нетверезому стані вчиняє скандали,  застосовує фізичне насильство,  у зв'язку з чим з грудня 2005 року вони проживають окремо,  шлюбні відносини фактично припинені,  а сім'я практично розпалась. У зв'язку з цим ОСОБА_1. просила суд розірвати шлюб на підставі  ст. 110 Сімейного кодексу України.

Відповідач проти позову не заперечував.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтвердила,  та зазначила,  що примирення не можливе,  вона проживає з іншим чоловіком,  спір щодо майна будуть вирішувати самостійно,  діти будуть проживати з нею.

Відповідач з позовними вимогами погодився та пояснив,  що їхнє подальше спільне життя неможливе,  спір щодо поділу майна вирішуватимуть окремо,  згоден з тим,  що діти будуть проживати з позивачкою. ОСОБА_2.  також просив розірвати зареєстрований шлюб.

Заслухавши пояснення сторін у справі,  дослідивши наявні в справі матеріали,  суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Судом встановлено,  шо між позивачкою та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо припинення шлюбу,  які врегульовуються  ст. ст. 104 ч.2,  105 ч.3,  110 ч.1,  112 Сімейного кодексу України.

Так,  під час судового слідства встановлено,  що дійсно між ОСОБА_1. та ОСОБА_2.  23 березня 1996 року укладено шлюб,  про що свідчить свідоцтво про одруження,  видане Головурівською сільською радою Бориспільського району Київської області,  й зроблений в книзі реєстрації актів запис за НОМЕР_1. У позивачки це другий шлюб. Від даного шлюбу сторони мають спільних дітей - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  про що свідчить свідоцтво про народження,  видане Головурівською сільською радою Бориспільського району Київської області 08 червня 1996 року,  та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,  про що свідчить свідоцтво про народження,  видане Головурівською сільською радою Бориспільського району Київської області 18 лютого 2000 року.

З наданих в ході судового розгляду пояснень сторін,  вбачається,  що спільне життя у них не склалося,  подальше існування їхньої сім'ї неможливе,  у зв'язку з чим вони відмовляються від примирення. Починаючи з грудня 2005 року вони проживають окремо й спільного господарства не ведуть.

Також в судовому засіданні встановлено,  що майнового спір між позивачкою та відповідачем вони будуть вирішувати окремо,  діти будуть проживати разом з матір'ю. З цього приводу спір відсутній.

З урахуванням зазначеного суд визнає встановленим,  що між сторонами у справі подальше спільне життя неможливе,  у зв'язку з чим позивачка й звернулася з позовом в порядку ч.1  ст. 110 Сімейного кодексу України.

2

Саме неможливість примирення,  спільного проживання та ведення спільного господарства між сторонами,  та те,  що ОСОБА_1. проживає з іншим чоловіком,  - є підставою позовних вимог останньої. При ухваленні рішення судом враховано бажання сторін швидше розірвати шлюб,  оскільки подальші шлюбні відносини між ними є неприпустимими.

Враховуючи вказане,  суд вважає встановленим,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їх дітей,  що мас істотне значення,  у зв'язку з чим шлюб між ОСОБА_1. та ОСОБА_2.  слід розірвати на підставі  ст. 112 Сімейного кодексу України.

Судові витрати в справі,  а саме суму судового збору в розмірі 17 грн. 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.,  які були сплачені позивачкою,  відповідно до ч.1  ст. 88 ЦІ Ж України слід стягнути на її користь з відповідача.

Судом враховано також те,  що відповідач не заперечував проти покладення на нього витрат щодо реєстрації розірвання шлюбу.

Керуючись  ст. ст. 1 10 ч.1. 1 12 СК України,   ст. ст. 88 ч. 1,  213-215,  218 ЦП К України,  суд

вирішив :

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Розірвати шлюб,  укладений між ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.,  та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н., який зареєстрований 23 березня 1996 року Головурівською сільською радою Бориспільського району Київської області,  запис в книзі реєстрації актів про одруження НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2(проживає в АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1(проживає в АДРЕСА_2) сплачені суми судового збору в розмірі 17 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2державне мито в прибуток держави в розмірі 17 грн. ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

В разі оскарження рішення суду заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.