АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-690
Головуючий по 1-й інстанції Антонов А.В.
Суддя-доповідач: Ландар О. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого судді Ландар О.В.
Суддів Голубенко Н.В., Давиденка Є.В.
за участю прокурора Крилова О.Б.
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3
представників потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні 6 вересня 2011року в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляційними скаргами старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області, потерпілої ОСОБА_3 та представників потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 15 червня 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою кримінальна справа за обвинуваченням:
ОСОБА_8 за ч.2ст.190, ч.4ст.190,ч.3ст.357, ч.2ст.358,ч.3ст.358 КК України;
ОСОБА_9 за ч.4ст.190, ч.2і ч.3ст.358 КК України;
ОСОБА_10 за ч.4ст.190,ч.3ст.357, ч.2 і ч.3ст.358 КК України;
ОСОБА_11 за ч.4ст.190,ч.3ст.357, ч.2 і ч.3ст.358 КК України;
ОСОБА_12 за ч.2ст.190, ч.2 і ч.3ст.358 КК України,
направлена прокурору Полтавської області для проведення додаткового розслідування з підстав неправильності та неповноти досудового слідства, порушення права обвинувачених на захист.
Вбачається, що дана кримінальна справа була порушена у 2005році за матеріалами УБОЗ щодо групи осіб, які шляхом шахрайства заволодівали квартирами громадян.
По закінченню досудового слідства ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було висунуто обвинувачення у тім, що вони за попередньою змовою групою осіб в період 2004-2005років на території м. Полтави підробляючи та використовуючи фіктивні документи, незаконно заволоділи квартирою померлої ОСОБА_14, чим спричинили спадкоємниці- потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на 63тис грн., у жовтні 2004року незаконно заволодівши паспортом, його підробки та в подальшому шляхом укладання ОСОБА_10 фіктивного шлюбу за підробленими документами з померлим ОСОБА_15, повторно незаконно заволоділи його квартирою, спричинивши сестрі померлого – потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 117500 грн, а навесні 2005року ОСОБА_8, за попередньою змовою з ОСОБА_12, шляхом обману, незаконно заволодівши паспортом потерпілого ОСОБА_7 і використавши його для оформлення доручення, заволоділи квартирою останнього, яку оформили за договором купівлі-продажу на тещу підсудного ОСОБА_8 - ОСОБА_16, чим заподіяли шкоду потерпілому ОСОБА_7 на суму 20302грн.
В ході розслідування постановами слідчого від 25.08.05року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а від 27.10.05року ОСОБА_7 були визнані потерпілими ( Т.1а.с.15,Т.2 .с. 43,184)
Ухвалою колегії суддів cудової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області від 9 липня 2008 року за апеляційними скаргами, зокрема, потерпілого ОСОБА_7 і його представника та прокурора району, попередні судові рішення по справі, а саме постанови Київського районного суду м.Полтави:
- від 1 березня 2007року про скасування поставив слідчого від 25 серпня 2005року про визнання потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та направлення матеріалів на додаткову перевірку;
- від 7 березня 2007року про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч1ст.358 КК України з передачею його на поруки колективу ПП «Агрофірма Павловське», ОСОБА_9 за вчинення злочинів, передбачених ч.2ст.190, ч.3ст.358 КК України з передачею її на поруки колективу ТОВ «Джед-Баст-Полтава», ОСОБА_11 за вчинення злочинів, передбачених ч.2 і ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_10 за вчинення злочинів, передбачених ч.2ст.190, ч.2 і ч.3 ст.358 КК України з передачею на поруки колективу відділової клінічної лікарні ст.Полтава,
були скасовані як незаконні, а матеріали кримінальної справи направлені прокурору Полтавської області для організації додаткового розслідування.
Після додаткового розслідування, при новому судовому розгляді на стадії судового слідства суд задовольнив клопотання захисника підсудного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13 та направив кримінальну справу на додаткове розслідування у зв’язку з неповнотою та неправильністю досудового слідства, яка, на думку суду, не може бути усунута в судовому засіданні.
У постанові зазначено, що органи слідства не повністю виконали вказівки апеляційного суду, порушили право підсудних на захист, конкретно не визначили кому злочинами була заподіяна шкода, не провели очних ставок між рядом свідків, не з’ясували кому ОСОБА_7 давав довіреність на розпорядження квартирою, з приводу чого рекомендував допитати його знов та приватного нотаріуса ОСОБА_18, а при необхідності провести почеркознавчу експертизу.
Посилаючись на окремі суперечності у показаннях потерпілого ОСОБА_7 суд поставав під сумнів його дієздатність та рекомендував перевірити його психічний стан, призначивши експертизу, а також дав вказівку установити ким був написаний заповіт від імені померлої ОСОБА_14 на користь ОСОБА_3 та прийняти за цим фактом процесуальне рішення.
У апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд. Стверджує, що по справі зібрано достатньо даних, які дають підстави з’ясувати істину.У разі необхідності додаткове дослідження окремих обставин справи суд може провести в порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України.
За змістом апеляційних скарг потерпілої ОСОБА_3, законних представників потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_5 і ОСОБА_4 вони також просять постанову районного суду про повернення справи на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи це тим, що клопотання захисника про направлення справи на додаткове розслідування є надуманим і його необґрунтовано задоволено судом.
Заслухавши доповідача, прокурора Крилова О.Б., який підтримував апеляційну скаргу, пояснення потерпілих ОСОБА_3, і ОСОБА_2, законних представників потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_5 і ОСОБА_4, які також підтримували свої скарги і вважали судове рішення незаконним, вислухавши заперечення проти принесених апеляцій підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_10,ОСОБА_11 і ОСОБА_12, перевіривши матеріали справи доводи усіх скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Висновки суду щодо підстав направлення справи на додаткове розслідування не відповідають вимогам зазначеної норми закону.
Так, послання суду як на одну з підстав для повернення справи на додаткове розслідування, на необхідність допиту нового слідка – приватного нотаріуса ОСОБА_18, повторного допиту потерпілого ОСОБА_7, проведення очних ставок між ОСОБА_19 та ОСОБА_3, ОСОБА_20,ОСОБА_21, ОСОБА_7 та ОСОБА_22 явно суперечать положенням норм процесуального законодавства, які регламентують порядок провадження справ у суді першої інстанції, оскільки виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів допит потерпілих, свідків, у тому числі і нових, усунення суперечностей між їх показаннями, є саме функцією суду.
Перекладаючи цей обов’язок на органи слідства, суд не указав причин неможливості проведення цих процесуальних дій в судовому засіданні.
Констатуючи, що слідчим не в повній мірі виконані попередні вказівка апеляційного суду про перевірку доводів підсудних на свій захист та доводи потерпілого ОСОБА_7, суд в той же час, не конкретизував свої вимоги щодо переліку слідчих дій, які б ще мали бути проведені, та не указав, для з’ясування яких саме обставин їх потрібно спрямувати.
У той же час вбачається, що після направлення справи апеляційним судом на додаткове розслідування, органи слідства вжили заходи до усунення виявлених недоліків, провели низку слідчих дій по збиранню і закріпленню нових доказів, що знайшли своє відображення у п’яти нових томах кримінальної справи. Однак їх та інших письмових доказів, що випливає із протоколу судового засідання, суд взагалі не досліджував.
Досудове слідство встановило, що в результаті вчинення інкримінованих підсудним злочинів дві квартири (АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3), були незаконно вилучені із комунальної власності, і цими шахрайськими діями підсудних спричинена шкода територіальній громаді в загальній сумі 33 903,5грн. про що заявлено цивільний позов, а Полтавська міська рада, у зв’язку з цим, за постановою слідчого визнана цивільним позивачем (т.12.а.с.96-98,100)
Потерпілим по третьому епізоду визнаний ОСОБА_7, власник квартири АДРЕСА_1. Крім того по справі заявили цивільні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які також за постановами слідчого визнані потерпілими по справі, оскільки злочині діями підсудних, одночасно порушували їх майнові права.
За таких обставин посилання суду про існування суперечностей з приводу визначення кола потерпілих у справі та пропозиції про необхідність нового з’ясування кому саме спричинена шкода, виглядають надуманими.
Крім того правом надання процесуального статусу потерпілого, за наявності до того законних підстав, наділений не тільки слідчий та орган дізнання, а й сам суд (ст.49КПК України)
На думку колегії суддів, слід погодитись з доводами апелянтів і визнати, що суд першої інстанції також безпідставно та передчасно поставив питання про необхідність проведення судової пcихолого-психіатричної експертизи потерпілому ОСОБА_7 щодо встановлення його дієздатності та психічних розладів.
Необхідність її проведення ініціювала захисник ОСОБА_13, заявляючи про розбіжності у показаннях потерпілого і те, що він зловживає спиртним. Після цього суд, не дотримуючись вимог кримінального судочинства, головним завданням якого є охорона прав та законних інтересів осіб, що беруть участь у ньому, навіть не запитував про думку потерпілого та його представника щодо необхідності і доцільності проведення експертизи і чи погоджується він на це.
При цьому є незрозумілим виходячи з яких критеріїв суд указав у постанові, що ОСОБА_7 вів себе в судовому засіданні неадекватно, неодноразово змінював свої показання.
Як видно із змісту зафіксованих у протоколі судового засідання показань потерпілого ОСОБА_7, в суді він давав цілком логічні показання про те, що через паспортистку ЖЕДу він познайомився із ОСОБА_8 і той пообіцяв йому вирішити усі проблеми з квартирою. Близько трьох місяців він жив на дачі останнього, який харчував його та споював горілкою. Будучи п’яним він підписував якість пусті бланки, а невдовзі ОСОБА_8 вирядив його з дачі під приводом її продажі. Коли прийшов до квартирантів, то довідався, що його квартира продана, хоч він її не продавав і доручень не давав. Уже у період слідства, під погрозою ОСОБА_8 написав йому розписку про отримання грошей за квартиру, яких насправді не получав.
Убачається, що жодних показань потерпілого даних ним під час досудового слідства та першого судового розгляду суд не досліджував, і ніхто із учасників процесу, крім захисника ОСОБА_17, йому запитань не задавав.
Не грунтується на правових нормах і вказівка суду про необхідність порушення нової кримінальної справи за фактом підроблення заповіту від імені ОСОБА_14, оскільки повноваження суду в цьому контексті є обмеженими. Вони визначаються положеннями ст.275 КПК України про те, що розгляд справи в суді провадиться тільки щодо обвинувачених і лише в межах пред’явленого їм обвинувачення.
Із матеріалів справи видно, що у жовтні –листопаді 2005 року по справі було проведено ряд експертиз, у тому числі і почеркознавчих та з технічного дослідження документів. З ними були ознайомлені усі обвинувачені, які ніяких клопотань не заявляли. Під час першого судового розгляду вони не ставили під сумнів правильність цих висновків, компетентність експертів, як не оскаржували і судових рішень щодо них, які були скасовані за скаргами прокурора та потерпілого.
Та обставина, що обвинувачені були одночасно ознайомлені із постановами про призначення та із висновками експертиз, не є таким істотним порушенням кримінально - процесуального законодавства та порушенням права на захист, яке в силу вимог ст.370 КПК України тягне скасування вироку суду або визнання такого доказу недопустимим.
Більше того, відповідно до положень чинного законодавства, якщо питання про призначення експертизи виникає під час судового розгляду справи, суд має для цього усі процесуальні повноваження, які передбачені у ст.310 КПК України, а тому сама по собі постановка питання про проведення експертиз, також не є підставою для направлення справи на дорозслідування.
Отже, суд повернув справу на додаткове розслідування неогрунтовано, а тому прийнята ним постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить у межах розумного строку ретельно дослідити зібрані докази по справі, дати їх правильну оцінку і залежно від встановленого вирішити питання про відповідальність підсудних.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст365,366 КПК України, колегія суддів,-
У х в а л и л а :
Апеляційні скарги старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області, потерпілої ОСОБА_3, представників потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_5 і ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 15 червня 2011 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2ст.190, ч.4ст.190,ч.3ст.357, ч.2ст.358,ч.3ст.358 КК України, ОСОБА_9 за ч.4ст.190, ч.2і ч.3ст.358 КК України, ОСОБА_10 за ч.4ст.190,ч.3ст.357, ч.2 і ч.3ст.358 КК України, ОСОБА_11 за ч.4ст.190,ч.3ст.357, ч.2 і ч.3ст.358 КК України та ОСОБА_12 за ч.2ст.190, ч.2 і ч.3ст.358 КК України на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
Головуючий: О. В. Ландар
Судді:
Копія