Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді - Полюховича О.І. суддів –Матюхи Ю.В., Збитковської Т.І.
з участю: прокурора – Ткачук О.В.
засудженого –ОСОБА_1
захисника –ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції Дяка В. на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 30 травня 2011 року.
Цим вироком,
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьк, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше судимий 22 травня 2006 року Луцьким міським судом за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, 70 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком два роки; 20 жовтня 2006 року Луцьким міським судом за ч.2 ст.190, 71 КК України на п’ять років три місяці позбавлення волі, постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 28 травня 2009 року звільнений умовно-достроково на не відбутий термін покарання два роки шість місяців один день,
- засуджений за ч.2 ст.307 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Луцького міського суду від 20 жовтня 2006 року і остаточне покарання ОСОБА_1 призначено - п’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 88 грн.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 14 квітня 2010 року приблизно о 20 год в с.Катеринівка Сарненського району Рівненської області мав безоплатно збути, перекинути через огорожу ВК №46, наркотичний засіб каннабіс вагою 20.9 грм та психотропну речовину, фенілпропаноламін, масою 0.840 грм за обставин, указаних у вироку.
Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції (з урахуванням змін від 8 лютого 2012 року) просить вирок суду першої інстанції змінити, пом’якшити йому призначене покарання. В обґрунтування апеляції ОСОБА_1 зазначив, що він щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, збував наркотичний засіб безоплатно.
_______________________________________________________________________________
Справа № 11-8/2012 року головуючий у 1-й інстанції –Березень Ю.В
Категорія –ч.2 ст. 307 КК України доповідач - Полюхович О.І.
Прокурор Дяк В,А., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, в своїй апеляції (з урахуванням змін від 8 лютого 2012 року) просить вирок суду змінити, звільнити ОСОБА_1 від додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки злочин вчинено не з корисливих мотивів.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про зміну вироку суду, пояснення захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1, які просять пом’якшити останньому покарання з урахуванням обставин, що пом’якшують покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом і не оскаржується у поданих апеляціях.
Відповідно до ст.65 КК України у кожному випадку, призначаючи покарання, суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, вказати, які дані про особу, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудного він враховує.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатній мірі не врахував обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 та даних про його особу. ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, вчинив злочин не із корисливих мотивів.
У зв’язку з цим, судова колегія вважає, що покарання призначене ОСОБА_1 є явно несправедливим внаслідок суворості, а тому, за наявності обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного колегія суддів вважає, що керуючись ст.69 КК України, призначити ОСОБА_1 основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за якою кваліфіковані дії останнього.
Статтями 51 і 52 КК України встановлено , що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчиненні злочинів, є конфіскація майна.
Відповідно до ст..59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках , спеціально передбачених в Особливій частині КК України.
Під користю (корисливими спонуканнями, корисливим мотивом) у чинному законодавстві про кримінальну відповідальність розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права , уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.
Частиною другою ст.307 КК України, за якою засуджено ОСОБА_1, встановлено кримінальну відповідальність за кваліфіковані види незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також за незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, тобто за злочинні дії, які можуть вчинятися як із корисливих, так і з інших мотивів. Однак санкцією частини другої ст.307 КК України передбачено обов’язкове застосування до винної особи конфіскації майна.
Як встановлено в суді першої інстанції, ОСОБА_1 вчинив збут наркотичної речовини не із корисливих, а з інших мотивів –безкоштовно передати у вказану виправну установу.
Норми Особливої частини КК України базуються на нормах Загальної частини КК України. Це спеціально зазначено у ст.65 КК України, якою встановлено загальні засади призначення покарання згідно з частиною першою цієї статті суд призначає покарання не тільки в межах , установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, і враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, але й відповідно до положень Загальної частини КК України.
Це положення пункту другого частини першої ст.65 КК України суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 не врахував, унаслідок чого ухвалив помилкове рішення, призначивши ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Судова колегія також вважає за необхідне виключити із резолютивної частини вироку вказівку суду про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 88 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Дяка В.А. та засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 30 травня 2011 року змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст.307 КК України на підставі ст.69 КК України на два роки десять місяців позбавлення волі. Остаточне покарання ОСОБА_1 шляхом часткового складання не відбутого покарання за вироком Луцького міського суду Волинської області від 20 жовтня 2006 року призначити –три роки позбавлення волі.
Виключити з резолютивної частини вказівку про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат пов’язаних з проведенням наркологічної експертизи в сумі 88 грн.
В решті вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 30 травня 2011 року залишити без зміни.
Судді:
Полюхович О.І. Збитковська Т.І. Матюха Ю.В.