ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2006 Справа № 35/139 (20/45)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кузнецова І.Л.
суддів: Чимбар Л.О. –доповідач , Швець В.В.
При секретарі судового засідання Гайдук Ю.А.
За участю представників сторін:
позивача –Крятова К.П.,
відповідача –Іващенко А.А., Стежка Н.П.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.06р. у справі № 35/139(20/45)
за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ
до житлово-будівельного кооперативу №331, м. Дніпропетровськ
про стягнення 41909, 69 грн.
за зустрічним позовом житлово-будівельного кооперативу №331, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ
про визнання договору частково недійсним.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.06р. на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 19 649,94 грн. основного боргу провадження по справі було припинено, в решті первісного позову відкритому акціонерному товариству “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (далі- ВАТ "ЕК Дніпрообленерго") - відмовлено. В задоволенні зустрічного позову -відмовлено. Стягнуто з житлово-будівельного кооперативу №331(далі- ЖБК №331) на користь ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" витрати по сплаті держмита 196,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 55,32 грн .
Не погодившись з рішенням суду, ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, просить частково скасувати вищезазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" посилається на те, що в жовтні, листопаді та грудні 2002 року воно обгрунтовано здійснило розрахунок обсягу спожитої електроенергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання (в зв”язку з відсутністю лічильника) ЖБК №331 як юридичній особі, що передбачено п.7.25 Правил користування електричною енергією.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.06р. розгляд апеляційної скарги було призначено на 15.09.06р., відкладено на 12.10.06р.
|
Вислухав пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила:
ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" та ЖБК №331 уклали договір № 150 від 02.04.1999р. про постачання електроенергії на строк до 31.12.2000р. Відповідно до пункту 10.1 цього договору він вважається автоматично продовженим, якщо за місяць до закінчення строку жодна зі сторін не заявить про його зміну чи розірвання. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.
На виконання умов договору ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" поставляло, а ЖБК №331 споживав електричну енергію, зокрема, в спірний період з вересня 2001р. до жовтня 2004р.
Відповідно пункту 3.2. договору ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" повинно щомісячно до 5-10 числа наступного після звітного надавати ЖБК №331 звіти показань приладів обліку щодо спожитої електричної енергії, ЖБК №331 зазначені звіти надавав, та в них були відсутні покази приладів обліку із-за відсутності останніх. В спірні місяці жовтень-грудень 2002р. ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" здійснило нарахування за спожиту електроенергію згідно п.7.25 ПКЕЕ за потужністю, визначеною в договорі та всього нарахував за спірний період 78 192,53 грн.
Згідно пункту 3.3 договору ЖБК №331 зобов'язаний проводити оплату самостійно в 5-ти денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі .
ЖБК №331 за спожиту електроенергію розрахувався частково в сумі 36 282,83 грн, заборгованість з 07.09.2001 року по 01.11.2004 року складала 41909, 69 грн.
З вказаної суми заборгованості ЖБК №331 визнав 19 649, 94 грн та оплатив 11259 грн, в зв'язку з чим ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" зменшило суму боргу до 30 650, 69 грн. Крім того, ЖБК №331 сплачено ще 8390,94 грн, оплата здійснена після звернення позивача до суду, тому в цій частині провадження по справі припинено згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутності предмету спору.
01.02.05р. ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з відповідача 30 650, 69 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, посилаючись на договір №150 від 02.04.1999р.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.06р. на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 19 649,94 грн. основного боргу провадження по справі було припинено, в решті первісного позову - відмовлено.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає по наступним обставинам:
Господарський суд правильно встановив у рішенні, що суму боргу 22 259,75 грн. позивач нарахував відповідачу за період жовтень, листопад, грудень 2002 року. За ці місяці позивач здійснив нарахування за потужністю струмоприймачів відповідно до пункту 7.25 ПКЕЕ, згідно якого, «у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.»
Як слідує з умов п.3.2. договору, постачання електроенергії провадилося не тільки на загальні потреби ЖБК (ліфти, сходові клітини), а і на потреби власників квартир –членів кооперативу.
Відповідно до Правил користування електричною енергією (затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999р.) в багатоквартирних будинках енергопостачальник повинен укладати окремо договір з власниками (наймачами) квартир та відповідно до п.33 цих Правил у разі користування е/енергією без приладу обліку з дозволу енергопостачальника розрахунки із споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного споживання. Величина середньомісячного споживання е/енергії визначається за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців. До того ж згідно умов Договору № 150 від 02.04.1999 р. сторони обумовили розрахунки за електроенергію для квартир без приладів обліку.
Таким чином, застосування позивачем п.7.25 Правил користування електричною енергією (затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28) для нарахування за електроенергію для населення неправомірно, порушує конституційний принцип рівності громадян перед законом та не відповідає приписам п. 33 Правил користування електричною енергією для населення (затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999р.).
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін у судовому засіданні, на протязі більш двох років між сторонами в зв”язку з відсутністю лічильника проводились розрахунки відповідно до середньомісячного споживання. Таким чином, між сторонами склались фактичні відносини стосовно розрахунків за спожиту електроенергію.
ЖБК №331 надавав звіти за спожиту електроенергію щомісячно, що підтверджується наявними у нього оригіналами рахунків-розшифровок, що надаються представнику ЖБК тільки після здачі звіту за спожиту електроенергію за місяць. ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" на протязі двох років виставляло рахунки за всю спожиту електроенергію (включаючи ліфти та сходові клітини) відповідно до середньомісячного споживання. Вказані обставини свідчать про зміну умов договору відповідно до ч.2 ст.154 ГК УРСР.
Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд вважає, що перехід ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" без попереднього попередження ЖБК №331 про можливість застосування іншого порядку розрахунку за спожиту електроенергію, ніж застосовувався між сторонами на протязі двох попередніх років, на розрахунок обсягу спожитої електроенергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання (в зв”язку з відсутністю лічильника з 2000 року) стосовно ліфтів та сходових клітин, слід визнати неправомірним, таким, що позбавило можливості урегулювати вказане питання без матеріальних збитків для ЖБК №331 і відповідно громадян, членів цього кооперативу. Апеляційний суд також враховує, що після визначення ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" в жовтні, листопаді та грудні 2002 року проведення іншого порядку розрахунку за спожиту електроенергію, ніж застосовувався між сторонами на протязі двох попередніх років, сторони відразу врегулювали порядок оплати за спожиту електроенергію власниками (наймачами) квартир безпосередньо ВАТ "ЕК Дніпрообленерго", а за ліфти та сходові клітини відповідно лічильника (згідно пояснень представників сторін у судовому засіданні).
Як вбачається з акта звірки взаємних розрахунків позивача та відповідача за період з 01.09.2001р. по 01.11.2004 р. та перевіривши порядок нарахування за електроенергію згідно рахункам-розшифровкам за весь позовний період, за жовтень, листопад, грудень 2002 року позивач неправомірно здійснив нарахування за електроенергію на суму 22 259 грн. 75 коп. за потужністю струмоприймачів. Позивач виставив рахунки за жовтень 2002 р. –11 553,34 грн., листопад –11 931,44 грн., грудень –11 929,57 грн. (за потужністю, на загальну суму 35 414,35 грн.). Відповідач здійснив оплату за ці три місяці у сумі 12 878,86 грн. (за середньомісячним споживанням) - сплата заборгованості відповідачем за спожиту електричну енергію здійснено повністю, окрім неправомірно нарахованої позивачем суми 22 259, 75 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами та довідкою про суму заборгованості по особовому рахунку, наданою позивачем у судовому засіданні (на 01.11.2004р. ЖБК 331 переплатив 275,64 грн.) Сума 22 259 грн. 75 коп. не є заборгованістю, ця сума є різницею між нарахуванням за електроенергію за потужністю та середньомісячним споживанням електроенергії, тому нарахована неправомірно та сплаті не підлягає.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Дніпропетровської області як законне та обгрунтоване належить залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.06р. у справі № 35/139(20/45) –без змін.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Суддя Л.О. Чимбар
Суддя В.В. Швець