УКРАЇНА
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є
_______________________________________________________________________________________________
Справа №2-370/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді О.В. Диби
секретарі Євдоченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»про захист прав споживача, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання положення договору добровільного страхування недійсним та про стягнення невиплаченої в повному обсязі визначеної страхової виплати. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.07.2008 р. між ним та відповідачем укладено договір добровільного страхування транспортних засобів. При підписанні договору відповідач не попередив його про пропорційність зобов’язань позивача, про момент його настання, наслідки, порядок розрахунку страхової виплати при ній, не попереджено про необхідність при настанні декількох страхових випадків сплатити додаткові страхові виплати, що вплинуло на виплату страхового відшкодування. Просить визнати недійсним п. 9.10 Договору добровільного страхування №28-2805-0749 від 30.07.2008 р., стягнути з відповідача на його користь збитки в розмірі 23250,56 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.
В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив: визнати п. 9.10 Договору добровільного страхування №28-2805-0749 від 30.07.2008 р., а всі інші пункти договору залишити без змін; стягнути з відповідача на його користь недоплачені суми страхових виплат згідно Договору в розмірі 8602,29 грн., як прямий збиток п. 9.10 Договору добровільного страхування №28-2805-0749 від 30.07.2008 р., внаслідок належним чином виконаного зобов’язання відповідачем по виплаті страхового відшкодування згідно Договору внаслідок ДТП від 25.01.2009 р. через застосування п. 9.10 Договору; стягнути з відповідача на його користь 3022,99 грн., як прямий збиток внаслідок неналежним чином виконаного зобов’язання відповідачем по виплаті страхового відшкодування згідно Договору внаслідок ДТП від 27.05.2009 р. через застосування п. 9.10 Договору; додатково стягнути з відповідача 11625,28 грн. як санкцію згідно ч.2 ст. 230 ЦК України та 3000,00 грн. моральної шкоди.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився однак направив на адресу суду свої заперечення в яких позовні вимоги не визнав. Зазначив, що при підписанні договору позивач був ознайомлений з усіма його пунктами і підписання позивачем Договору свідчить про те, що він погодився з усіма його умовами. Справу просив розглядати у його відсутність.
Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові матеріали справи судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
30.07.2008 р. між сторонами укладено Договір добровільного страхування №28-2805-0749, предметом страхування якого є транспортний засіб „Сузукі Гранд Вітара” д.н.з. НОМЕР_1. Строк дії договору з 31.07.2008 р. по 30.07.2009 р.
Згідно страхових випадків відповідачем позивачу виплачено 21.09.2008 р. сума страхового відшкодування у розмірі 42419,14 грн. та 25.01.2009 р. –сума страхового відшкодування в розмірі 16596,57 грн.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України, Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик, відповідно до умов договору страхування, зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 9, ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством.
На підставі п. 9.1 Договору розмір страхового відшкодування визначається виходячи з прямого розміру збитків, завданих Страхувальнику в результаті страхового випадку, на підставі даних огляду пошкодженого ТЗ та/або ДО, документів, зазначених у Розділі 8 цього Договору, що підтверджують розмір спричиненого збитку. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір Страхової суми за Договором. Сума страхового відшкодування розраховується за формулою, зазначеною в п. 9.2 Договору.
Відповідно до п. 9.10 Договору з 00 годин дня наступного за днем виплати страхового відшкодування Страхова сума за Договором зменшується на розмір страхового відшкодування. Якщо в період дії Договору страхові випадки виникли неодноразово, то подальші виплати страхового відшкодування здійснюються відповідно до положень визначення ПЗС (пропорційність зобов’язань Страховика).
Згідно з п. 10.1.1 Правил добровільного страхування страховик зобов’язаний ознайомити Страхувальника з правилами та умовами страхування. Підписання Договору Страхувальником свідчить про те, що він згоден із викладеними в Правилах та Договорі умовами страхування.
Судом встановлено, що при укладенні Договору, позивач погодився з усіма його умовами, що підтверджено підписами сторін та свідчить про добровільність згоди (волевиявлення) сторін при укладанні договору. З часу укладення Договору позивач не звертався до суду з позовом про визнання Договору чи окремих його пунктів недійсним, що підтверджено позивачем та свідчить про сприйняття позивачем умов Договору. Суд сприймає доводи позивача, що він є споживачем страхових послуг в розумінні ЗУ «Про страхування», проте вважає необхідним застосувати положення не вищевказаного закону, а укладеного між сторонами Договору, оскільки останній є свідченням врегулювання сторонами майнових відносин, які були засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників.
Також суд звертає увагу на ту обставину, що дія договору добровільного страхування закінчилась ще 30.07.2009 року в той час, коли позивач звернувся до суду лише серпні 2011 року при цьому, ще 25.01.2009 року отримав страхову виплату згідно із умовами вказаного вище договору, а це в свою чергу свідчить про надання ним згоди з договором який був ним підписаний та з усіма його істотними умовами.
Враховуючи наведе суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити. Наявні в матеріалах справи докази та пояснення позивача висновків суду не спростовують.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 57-63, 88, 208 - 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 979 ЦК України, ст. ст. 9, 25 Закону України «Про страхування», суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»про захист прав споживача –відмовити;
Судові витрати покласти на позивача;
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: О.В. Диба
09.02.2012 Справа № 2-370/12