Справа № 11-7/2012
Категорія ст.307 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Потятинник Ю.Р.
Суддя-доповідач

Фіцак Т.Д.

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді: Фіцака Т.Д.,
суддів: Кукурудза Б.І., Хруняка Є.В.
з участю: прокурора Грищука В.І.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Снятинського районного суду від 12 січня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Даним вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Снятин, житель АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючий, неодружений, згідно ст. 89 КК України несудимий, громадянин України, -
засуджений за ст. 307 ч.2 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією ? (однієї другої) частини належного йому майна.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.
Стягнуто з засудженого судові витрати по справі.
Питання речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 30.08.2010 року приблизно о 21 год. по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 незаконно продав 183,5 грама особливо небезпечного наркотичного засобу – макової соломки – ОСОБА_3 за 500 грн. Крім того, останній незаконно зберігав з метою збуту 259,2 грама макової соломки, яку працівниками міліції при проведенні обшуку було виявлено та вилучено, а також металеву м'ясорубку із залишками макової соломки в кількості 0,03 грама.
У апеляції засуджений, не оспорюючи своєї вини у вчиненому, вважає вирок суду щодо нього надто суворим і просить його змінити та призначити більш м'яке покарання із застосуванням ст. 69 КК України та врахуванням ст. 65 КК України. Що стосується конфіскації, то в цій частині просить вказати яке саме майно конфіскувати.
У засіданні апеляційного суду:
- засуджений підтримав апеляцію просив врахувати обставини, що пом’якшують покарання та змінити вирок суду і пом’якшити покарання, вказати майно щодо конфіскації ;
- прокурор заперечив проти апеляції та просив вирок залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та прокурора, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 стверджується наведеними у вироку доказами, що грунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи, яким дана належна правова оцінка.
Не оспорюючи кваліфікації дій, апелянт в апеляції посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі внаслідок тяжкості, вважає, що покарання повинно бути більш м’якшим, і призначене із застосування ст. 69 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України загальними принципами призначення покарання, є призначення покарання в межах санкції статті КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням положень загальної частини КК України, та з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи засудженому покарання суд першої інстанції належним чином врахував усі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого, а також вимоги ст. ст. 66, 67 КК України щодо обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Однак таких обставин судом першої інстанції не встановлено.
Враховуючи наведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно призначив засудженому ОСОБА_2 покарання , а саме в межах санкції ст. 307 ч.2 КК України і з врахуванням тяжкості злочину, особи винного.
Обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і дають підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 307 ч.2 КК України, під час апеляційного розгляду не встановлено.
Щодо конфіскації майна, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в силу ст. 59 КК України, правильно визначено частину майна яка підлягає конфіскації.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляції, вважає її необґрунтованою, а призначене покарання судом першої інстанції необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:
Вирок Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2011 року відносно ОСОБА_2 залишити - без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.


Головуючий Т.Д. Фіцак
Судді: Б.І. Кукурудз
Є.В. Хруняк

Згідно з оригіналом
Суддя Т.Д. Фіцак