РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2007 року М.Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Заїки В.М.,
суддів : Рищука П.К., Гуменюк Н.І. при секретарі: Ващук О.В., з участю ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-318 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 грудня 2006 року цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на будинок, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловим будинком та за позовом державного підприємства „Новатор" / далі-ДП „Новатор"/ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на частину будинку.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін , перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, зазначивши, що за договором дарування з 1989 року є власником 9/25 частини будинку, крім того, цього ж року був складений заповіт, за яким ОСОБА_2 передавалось в спадщину 16/25 частин будинку. Позивач вказував, що по теперішній час проживає в спірному будинку, сплачує комунальні послуги, однак квартира в обмін на частину будинку, який підлягає знесенню, йому не надана. В грудні 2001 року відповідач отримав свідоцтво про право власності на 16/25 частини будинку, проте не звертався із заявою про прийняття спадщини, тому ОСОБА_1 просив визнати заповіт ОСОБА_3 та свідоцтво про право на спадщину недійсними, визнати його власником всього будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 та встановити порядок користування спірним житловим будинком у відповідності із свідоцтвом про право на спадщину. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначив, що являється співвласником будинку АДРЕСА_1, однак ОСОБА_1 чинить перешкоди у користуванні ним.
ДП „ Новатор " звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2про визнання заповіту ОСОБА_3 недійсним та визнання за ним права власності на 16/25 частин будинку АДРЕСА_1, посилаючись на те, що після надання
Головуючий у першій інстанції-Романішин В.Л. Справа № 22ц-318
Доповідач -Заїка В.М. Категорія № 5
2
ОСОБА_3 у зв'язку із знесенням будинку квартири, остання втратила право розпоряджатись спірним будинком.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11 грудня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про визнання права власності на будинок відмовлено.
Позов державного підприємства „Новатор" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на частину будинку залишено без задоволення.
В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловим будинком відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11 грудня 2006 року не погоджується, вважає його незаконним, тому просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд в Хмельницький міськрайонний суд у іншому складі суду. На думку ОСОБА_1, при винесені рішення суд не врахував, що ОСОБА_3 склала заповіт після прийняття виконкомом Хмельницької міської ради рішення про знесення будинку, та що з моменту отримання квартири вона перестала бути власником будівлі. Судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 зробив капітальний ремонт будинку за власний рахунок, а свідоцтво про право власності на частину будинку, видане Хмельницькою державною нотаріальною конторою № 1 без поновлення строку.
В апеляційній скарзі ДП „ Новатор" з рішенням суду не погоджується, тому просить його скасувати і направити справу на новий розгляд в новому складі суду. Вважає, що суд не дослідив в повному обсязі надані ДП "Новатор" документи. Крім того, судом не враховано, що з моменту прийняття міськвиконкомом Хмельницької міської ради рішення від 19 січня 1989 року про знесення будинку, ОСОБА_3 втратила право розпоряджатись спірним будинком, а тому не мала права прописувати будь-кого, заповідати чи дарувати будинок.
Апеляційна скарга ДП «Новатор» залишена без розгляду і в поновлені строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 грудня 2006 року судом відмовлено.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів.
Суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3у відповідності до свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 червня 1979 року належав будинок АДРЕСА_1. Власником 9/25 частин вказаного будинковолодіння за договором дарування від 24 січня 1989 року являється ОСОБА_1, а власником інших 16/25 його частин за заповітом ОСОБА_3 від 26 січня 1989 року та на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 грудня 2001 року являється ОСОБА_2
На підставі рішення виконкому Хмельницької міської Ради №21 від 19 січня 1989 року будинок АДРЕСА_1 підлягає знесенню в звязку, з чим рішеннями виконкому Хмельницької міськради відповідно №169 від 23 серпня 1990 року та №251 від 20 грудня 1990 року ОСОБА_3була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 та членам його сім'ї була надана чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_3.
Суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_3 склала заповіт після названого вище рішення міськвиконкому про знесення спірного будинку, в рахунок частки якого вона та відповідач ОСОБА_2 отримали квартири та відповідну компенсацію.
Крім того, ОСОБА_2 не оформив спадщини на протязі восьми років, доказів щодо її прийняття в установленому законом порядку, в зв'язку з пропуском строку, не надав.
На думку колегії суддів апеляційного суду рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
3
Разом з тим суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не надано доказів щодо набуття права власності на спірну частину будинковолодіння по АДРЕСА_1, а тому апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст.307, 309,316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 грудня 2006 року в частині залишення без задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними заповіту ОСОБА_3 від 26 січня 1989 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 грудня 2001 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Визнати недійсними заповіт ОСОБА_3 від 26 січня 1989 року та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25 грудня 2001 року.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.