Справа № 22ц-1001/2007 р. Головуючий в першій
інстанції Єланська О.Е.
Категорія 39 Доповідач апеляційної
інстанції Володіна Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2007 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Володіної Л.В., Харченка М.С.,
при секретарі - Благовідові А.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 14 травня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП "Влави" про стягнення суми за затримку розрахунку при звільненні, виключення з трудової книжки незаконного запису про звільнення, -
ВСТАНОВИЛА :
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП "Влави", в якому просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 2 4 62,56 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди -5000 грн., виключити з її трудової книжки як незаконні записи №20 "Запис під №19 вважати недійсною" і №21 "Звільнена за прогул без поважних причин п.4 ст.40 КЗпП України".
Вимоги мотивовані тим, що з січня 2006 року позивачка була прийнята на роботу продавцем в ПП "Влави". 07.03.2006 року вона написала заяву на звільнення за власним бажанням. Проте, отримавши на руки трудову книжку 23.06.2006 року дізналася і побачила, що запис у трудовій книжці про її звільнення за власним бажанням визнаний недійсним і вона звільнена за прогули. Вважає, що оскільки вона написала заяву на звільнення за власним бажанням 07.03.2006 року, то з того часу і повинна бути звільнена, а оскільки розрахунок з нею був проведений тільки 23.06.2006 року, то просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при її звільненні за 109 днів, з урахуванням невикористаної відпуски, усього 2462,56 грн. Крім того, їй заподіяна моральна шкода, яку позивачка оцінила у 5000 грн., оскільки після ознайомлення із записами у трудовій книжці, вона відчувала душевні страждання, були принижені її честь, гідність і ділова репутація, та з таким записами важко влаштуватися на роботу.
Рішенням місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 14 травня 2007 року вимоги ОСОБА_1 частково задоволені. Постановлено стягнути з ПП "Влави" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у розмірі
2
62,73 грн. В решті частині заявлених позовних вимог відмовлено. Судом вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка звільнена з роботи 20.Об.2006р. відповідно до п. 4 ст. 40 КЗ КЗпП України за прогули.
Однак, погодитись з такими висновками суду судова колегія не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 01.01.2006 року позивачка була прийнята на роботу продавцем в ПП "Влави". Згідно запису в трудовій книжці №19 від 07.03.2006р. вона звільнена з роботи за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України на підставі наказу N'6-к від 07.03.2006р. (арк.с. 6).
З матеріалів справи вбачається, що Територіальною державною інспекцією праці в м. Севастополі, за скаргою позивачки була проведена перевірка ПП "Влави", якою встановлено, що наказом №6-к від 07.03.2006р., на підставі якого був зроблений запис N'19 в трудовій книжці ОСОБА_1, вона звільнена за власним бажанням за ст.38 КЗпП України.
Крім того, поштовим повідомленням від 28.04.2006р., відповідач повідомив ОСОБА_1 про необхідність явки на підприємство за трудовою книжкою (а.с.22 адміністративного матеріалу №3-8203/06 відносно ОСОБА_2)..
Постановою від 29.07.2006р. ОСОБА_2- директор ПП „Влави" притягнутий до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.41 КпАП України за порушення вимог законодавства про працю, зокрема за не видачу позивачці трудової книжки в день звільнення та не проведення з нею розрахунку.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що позивачка звільнена з підприємства 07.03.2006р. за власним бажанням за ст.38 КЗпП України.
Те, що відповідач не представив заяву, написану позивачкою про звільнення за власним бажанням, не оформив належним чином її наказ про звільнення з роботи, доводів позивачки про підстави звільнення не спростовує.
Належна сума на день звільнення позивачки, сплачена їй 23.06.2006р. (арк.с.40).
Таким чином, судова колегія вважає, що в порушення вимог процесуального законодавства суд повно і вірно не встановив обставини справи та ухвалив необґрунтоване рішення, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з постановою нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
З відповідача на користь позивачки, відповідно до ст. 117 КЗпП України, підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1 714,56 грн. ( 3 мес. *4 60 грн. + 16 днів *20,91грн.).
Оскільки запис в трудовій книжці позивачки за №20,21 зроблена після її звільнення з роботи, вказані відомості не відповідають підставі звільнення позивачки, вони є недійсними (п.п.2.2,2.10 Інструкції „Про порядок ведення трудових книжок працівників").
3
Судова колегія вважає обґрунтованими доводи позивачки про заподіяння їй моральної шкоди відповідачем в зв'язку порушенням її законних прав.
Враховуючи перенесені позивачкою моральні страждання, ступінь вини відповідача судова колегія вважає, можливим у відшкодовування моральної шкоди стягнути з відповідача 300грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути держмито у сумі 51 грн., в доход держави належить стягнути держмито в сумі 8,50грн.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 14 травня 2007 року - скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ПП „Влави" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 1714,56 грн.
Визнати записи №№ 20, 21 зроблені в трудовій книжці ОСОБА_1 недійсними.
Стягнути з ПП „Влави" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 300грн.
В іншій частині задоволення позову відмовити.
Стягнути з ПП „Влави" на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 51 грн., на користь держави судові витрати у сумі 8,50 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.