Справа № 22ц- 1358 /2007 р.                            Головуючий у 1 ін ст. -Ковальова Т.Г.

Доповідач- Острянський В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2007 року                                                                                  м.  Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі

головуючого- судді               КОРЕНЬКОВОЇ З.Д.

суддів:                                     ОСТРЯНСЬКОГО В.І.,  ЗАБОЛОТНОГО В.М.

при секретарі                         Рябчук С. В.

з участю                                 ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 липня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу,  в

якій   просять   скасувати             рішення   суду   у   зв'язку   з   порушенням   норм

матеріального права ,  невідповідності висновків суду обставинам справи та постановити нове рішення ,  яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 13 липня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною: внучкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  та у її вихованні,  шляхом забирання онуки для спілкування за місцем їх проживання в АДРЕСА_1 у вихідні,  святкові та канікулярні дні (зимові, весняні, літні, осінні) - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянти вказують на те,  що суд невірно застосував норми матеріального права,  зокрема  ст.  257 СК України,  так як право на спілкування і виховання значного ширше за змістом від права на побачення,  суд обмежив їх право своїм рішенням,  звівши його тільки до побачення. Оскаржуваним рішенням вони усунуті від створення нормальних родинних

відносин між внучкою і ними. При цьому   суд взагалі не взяв до уваги акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивачів   від 2 квітня 2007року,  не дав ніякої оцінки даним,  які характеризують їх сім'ю,  характеристикам з місць роботи та їх доходам.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1. підтримали апеляційну скаргу,  відповідач ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнала,  а представник третьої особи просила суд скасувати рішення і направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення учасників судового розгляду,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановивши оскаржуване рішення,  місцевий суд виходив з того,  що на підставі рішення Ніжинського міськвиконкому № 321 від 10 червня 2004 року відповідачка ОСОБА_3 призначена опікуном над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с. 20); що Ніжинський міськвиконком своїм рішенням № 236 від 24 травня 2007 року (а.с. 16),  розглянувши заяви позивачів по даній справі встановив час побачень малолітньої ОСОБА_6 з дідусем та бабусею: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за місцем проживання дитини та в зручний для обох сторін час і дане рішення є чинним та обов"язковим до виконання; що відповідно до правил  ст. 263 Сімейного кодексу спір щодо участі баби і діда у вихованні дитини вирішується судом згідно з правилами  ст. 159 цього кодексу,  виходячи з дотримання інтересів дитини.

З матеріалів справи вбачається,  що малолітня ОСОБА_6 проживає з народження разом з бабусею ОСОБА_3, яка є її опікуном і призначення останньої в такій якості відбулось за згоди позивачів,  в АДРЕСА_2; що ОСОБА_6 часто хворіє на простудні захворювання та має дефекти мови,  у зв"язку з чим постійно проходить лікування у лікаря-логопеда за місцем свого проживання з ініціативи опікуна. Тому,  місцевий суд,  виходячи з інтересів дитини,  прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Такий висновок суду підтверджується матеріалами справи,  яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального права,  які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги про те,  що відповідачка чинить перешкоди позивачам у здійсненні ними права на виховання онуки у вигляді заборони забирати її в м. Ічню за місцем проживання позивачів; що встановлення побачень з онукою за місцем її проживання в м. Ніжині звужує їх право на спілкування та виховання малолітньої ОСОБА_6ОСОБА_6 - не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду і його висновків не спростовує.

За таких обставин,  апеляційний суд,  перевіривши законність та обгрунтованість рішення місцевого суду в межах заявлених вимог та в межах доводів апеляційної скарги,  приходить до висновку,  що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Тому,  керуючись  ст.  ст. 3ОЗ,  307,  308,  314,  315,  319 ЦПК України,  апеляційний суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -    відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 липня 2007 року   - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня вступу її в законну силу.