копія
Справа 10/1-13/2012, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Воєвідко Я.І.
Категорія:ст. 236-8 КПК України Доповідач Суслов М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.01.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого-судді Суслова М.І., суддів Бережного С.Д., Курдзіля В.Й.,
з участю прокурора Заречного С.М.,
захисника ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Хмельницькому матеріали за скаргою захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову про порушення щодо нього кримінальної справи з апеляцією ОСОБА_1 в інтересах свого підзахисного та доповненнями до неї самого обвинуваченого на постанову Кам’янець –Подільського міськрайонного суду від 10 січня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Постановою Кам’янець –Подільського міськрайонного суду від 10 січня 2012 року залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого СВ Кам’янець –Подільського РВ УМВС України в Хмельницькій області від 24 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
В поданій апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанови як місцевого суду від 10.01.2012 року про залишення без задоволення його скарги, так і слідчого від 24.12.2011 року про порушення кримінальної справи щодо його підзахисного скасувати. При цьому вказує, що заяви потерпілих не відповідають вимогам ч.2 ст.95 КПК України, оскільки вони не були попереджені про кримінальну відповідальність, судом не було взято до уваги, що сума грошових коштів, зарахованих на поточний рахунок ОСОБА_2 не співпадає з загальною сумою за заявами потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в матеріалах справи, крім пояснень потерпілих, інші покази відсутні, працівників банку, які могли б підтвердити чи спростувати пояснення останніх та самого ОСОБА_2, не допитували, що ставить під сумнів дотримання органами досудового слідства вимог ст.97 КПК України, в судовому засіданні першої інстанції не взято до уваги зміст договорів про надання юридичних послуг його підзахисним потерпілим ОСОБА_6 і ОСОБА_8 та акти прийому –передачі по вказаних договорах останніми ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1000 та 12 000 грн. відповідно.
В доповненнях до апеляції ОСОБА_2 повністю підтримує доводи свого захисника та просить прийняти до уваги прийняті на законодавчому рівні ряд законів, які гуманізують відповідальність за вчинення цілого ряду злочинних посягань, в тому числі і по тих, за які його обвинувачують.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 на підтримку своїх апеляційних вимог, міркування прокурора про законність і обґрунтованість постанови суду, перевіривши матеріали за скаргою захисника та вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів судової палати
в в а ж а є
апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та доповнення до неї самого обвинуваченого як такі, що задоволенню не підлягають.
Залишаючи без задоволення скаргу захисника ОСОБА_1 суд мотивував своє рішення тим, що приводом для порушення кримінальної справи послужила письмова заява, подана в правоохоронні органи потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а підставою –достатня сукупність даних, що вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Апеляційна інстанція переглядаючи судове рішення згідно апеляції захисника та доповнень до неї обвинуваченого, приходить до переконання, що місцевий суд в повному обсязі перевірив згідно вимог ст. 94 КПК України приводи і підстави до порушення кримінальної справи та законність отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи за ч.1 ст.190 КК України стосовно ОСОБА_2.
При цьому місцевим судом при перевірці обставин прийняття органами досудового слідства рішення про порушення вказаної кримінальної справи були дотримані вимоги не розглядати й заздалегідь не вирішувати ті питання, які досліджуються судом при розгляді справи по суті.
Судова палата, перевіряючи доводи апелянтів про необґрунтованість судового рішення, приходить до переконання, що вимоги останніх є не виваженими, вважає їх поспішними і як такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
Твердження апелянтів про порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті судового рішення за скаргою захисту колегія суддів розцінює як такі, що не можуть заслуговувати на увагу, оскільки не мають переваги перед сукупністю доказів, наданих місцевому суду органами досудового слідства про причетність ОСОБА_2 до вчиненого злочину.
Доводи останнього про необхідність перегляду його апеляційних вимог через призму гуманізації деяких положень кримінального законодавства не ґрунтуються на вимогах цих же положень закону, оскільки такі рішення приймаються при доведеності вини особи і обранні щодо неї покарання за скоєне.
З врахуванням наведеного апеляційний суд знаходить постанову місцевого суду законною і справедливою, а підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст.236-8, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
постанову Кам’янець - Подільського міськрайонного суду від 10 січня 2012 року про залишення без задоволення скарги захисника ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого СВ Кам’янець –Подільського РВ УМВС України в Хмельницькій області від 24 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України залишити без зміни, а апеляції захисника і обвинуваченого –без задоволення.
Головуючий –суддя /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області М.І. Суслов