копія
Справа №11-41, 2012 року Головуюча в 1-й інстанції Граб Л.С.
Категорія:ч.5 ст.191, ч.2 ст.366,
ч.3 ст.358 КК України Доповідач Ващенко С.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ващенка С.Є.,
суддів Бондар В.В., Курдзіля В.Й.,
з участю секретаря Коростелкіної Ю.І.,
прокурора Боднара Р.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та його захисника –адвоката ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03 жовтня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрогобич Львівської області, жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, та призначено покарання:
- за ч.5 ст.191 КК України, iз застосуванням ст.69 КК України, - 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 3 роки та з конфіскацією майна, за виключенням житла;
- за ч.2 ст.366 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 3 роки та з конфіскацією майна, за виключенням житла.
За ч.3 ст. 358 КК України ОСОБА_1 визнано невинуватим та по суду виправданим.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взято його під варту в залі судового засідання.
Цивільний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна»1009972,03 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області:
454 грн. 00 коп. у відшкодування вартості проведення експертизи - на рахунок №100105022034-23 з приміткою "за дослідження-3" р/р №31258272210321 МФО 815013, код №25575309;
180 грн. 16 коп. у відшкодування вартості проведення експертизи - на р/р №35228001000040, МФО 815013, код №25575309 "за дослідження - 4".
Речові докази: договір про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_1 від 16.09.2005р.; пояснення ОСОБА_1 від 17.11.2009 року; пояснення ОСОБА_3 від 7.12.2009р.; пояснення ОСОБА_4 від 7.12.2009 року; накладну №07964-Сх від 3.09.2009 р.; податкову накладну №07964 Сх від 3.09.2009р.; накладну №7975 Сх від 4.09.2009р.; рахунок №07975 Сх від 4.09.2009 року; накладну №07965-Сх від 3.09.2009 р.; податкову накладну №07965 Сх від 3.09.2009р.; накладну №07977 Сх від 7.09.2009р.; накладну №07969 Сх від 8.09.2009р.; рахунок №07973 Сх від 3.09.2009р.; накладну №07973 Сх від 3.09.2009р.; податкову накладну №07973 Сх від 3.09.2009р.; рахунок №07970 Сх від 3.09.2009р.; накладну №07970 Сх від 3.09.2009р.; податкову накладну № 07970 Сх від 3.09.2009р. довіреність № 69 від 26 серпня 2009р. та відомість про рух товарів на складі ТОВ «Хмельницькзалізобетон»від 8.10.2009р. вирішено залишити при кримінальній справі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочинів за наступних обставин.
В період з кінця 2006 року по вересень 2009 року ОСОБА_1 будучи службовою особою, відповідно до наказу № 21-П від 2.09.2005р. ТзОВ «Інтерпайп Україна», займаючи посаду керівника складу ТзОВ «Інтерпайп Україна»в м. Хмельницькому, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, маючи в своєму підпорядкуванні працівників: менеджера по роботі з клієнтами складу ОСОБА_6 та комірника складу ОСОБА_7, будучи матеріально-відповідальною особою, відповідно до підписаного ним 16.09.2005 договору про повну матеріальну відповідальність, зловживаючи своїм службовим становищем, систематично вчиняв привласнення коштів, отриманих ним особисто від покупців товарів, які реалізовував зі складу за готівку, при цьому примірники виписаних накладних знищував, кошти на банківський рахунок ТзОВ «Інтерпайп Україна»не вносив, а привласнив.
За вказаний період у такий спосіб - від реалізованих труб різних видів та розмірів ОСОБА_1 привласнив кошти на загальну суму 1009972,03 грн., чим спричинив ТОВ «Інтерпайп Україна»матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.
В жовтні 2009 року в приміщенні офісу ТзОВ «Інтерпайп Україна», що по вул. Толстого, 5/1 в м. Хмельницькому, ОСОБА_1, з метою приховування вчиненого ним злочину та ухилення від відповідальності, склав та підписав:
- накладну № 07977 Сх від 7.09.2009, в яку вніс неправдиві відомості, що зі складу ТзОВ «Інтерпайп Україна»ОСОБА_8 поставлена продукція на суму 103969,48 грн.;
- накладну № 07969 Сх від 8.09.2009, в яку вніс неправдиві відомості, що зі складу ТзОВ «Інтерпайп Україна»ОСОБА_9 поставлена продукція на суму 105336,52 грн.;
- накладну № 07973 Сх, рахунок №07973 Сх та податкову накладну від 3.09.2009 року, в які вніс неправдиві відомості, що зі складу ТзОВ «Інтерпайп Україна»приватному малому підприємству «Зоря»поставлена продукція на суму 121922,78 грн.;
- накладну № 07970 Сх, рахунок № 07970 Сх та податкову накладну № 07970 Сх від 3.09.2009року, в які вніс неправдиві відомості, що зі складу ТзОВ «Інтерпайп Україна»ПМП «Зоря»поставлена продукція на суму 224156,86 грн., таким чином вчинив службове підроблення.
Також, перебуваючи в приміщенні офісу ТзОВ «Інтерпайп Україна», що по вул. Толстого, 5/1 в м. Хмельницькому, ОСОБА_1 дав вказівку менеджеру по роботі з клієнтами складу ТзОВ «Інтерпайп Україна»в м. Хмельницькому ОСОБА_6 скласти та підписати:
- накладну № 07964-Сх та податкову накладну № 07964 Сх від 3.09.2009 року, в які дав вказівку внести відомості, що зі складу ТзОВ «Інтерпайп Україна»приватному підприємству "ЛВМ"Торгмет" поставлена продукція на суму 234962,36 грн.;
- накладну № 07975 Сх та рахунок № 07975 Сх від 4.09.2009 року, в які дав вказівку внести відомості, що зі складу ТзОВ «Інтерпайп Україна»ОСОБА_10 поставлена продукція на суму 102873,66 грн.;
- накладну № 07965-Сх та податкову накладну № 07965 Сх від 3.09.2009 року, в які дав вказівку внести відомості, що зі складу ТзОВ «Інтерпайп Україна»приватному підприємству "ЛВМ„Торгмет" поставлена продукція на суму 234962,36 грн.
ОСОБА_6 не будучи обізнаним в злочинних намірах ОСОБА_1, за його вказівкою склав та підписав дані документи, після чого надав їх ОСОБА_1, який зберігав їх з метою подальшого використання. Таким чином, надавши вказівку скласти та підписати документи з завідомо неправдивими відомостями, ОСОБА_1 вчинив службове підроблення.
В жовтні 2009 року в приміщенні офісу ТзОВ «Інтерпайп Україна», що по вул. Толстого,5/1 в м. Хмельницькому, ОСОБА_1 склав відомість про рух товарів на складі від 8.10.2009, в яку вніс неправдиві відомості, що у вересні 2009 року зі складу ТзОВ «Інтерпайп Україна»в м. Хмельницькому приватному підприємству «Зоря», приватному підприємству "ЛВМ "Торгмет", гр. ОСОБА_9, гр. ОСОБА_8, гр. ОСОБА_10 поставлена продукція, що не відповідало дійсності, після чого в даній відомості поставив свій підпис як керівник складу ТзОВ «Інтерпайп Україна»в м. Хмельницькому, таким чином вчинив службове підроблення.
У спільній апеляції ОСОБА_1 та його захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання особі засудженого, просять вирок змінити, призначивши йому ще більш м'яке покарання, ніж призначене йому судом першої інстанції, та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з встановленням максимального іспитового строку. При цьому вважають, що, зазначивши у вироку, що ОСОБА_1 раніше не судимий, визнав свою вину, розкаявся, частково добровільно відшкодував завдану шкоду, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, суд наведені обставини в повній мірі при призначенні покарання не врахував. Вказують, що суд взагалі не врахував, що визнання ОСОБА_1, своєї вини було повним і щиросердечним, а розкаяння у вчиненому щирим і усвідомленим; що, крім двох малолітніх дітей та батьків похилого віку, на утриманні засудженого знаходиться його 18-річна донька-студентка, яка навчається на першому курсі інституту. Звертають увагу й на те, що захисник за дорученням ОСОБА_1 після взяття останнього під варту продовжував добровільно відшкодовувати заподіяну злочином шкоду; що дружина ОСОБА_1 ОСОБА_11 в даний час страждає неврологічним захворювання і їх малолітній син, за яким доглядав засуджений до взяття його під варту, фактично залишається без догляду, а також на те, що ОСОБА_1 шукав можливості працевлаштуватися і станом на сьогоднішній день йому вже запропонована робота. На думку апелянтів, ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є соціально адаптованою особою, а його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого та його захисника на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, прокурора, який вважає вирок законним та обґрунтованим, а апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, у тому числі шляхом проведення судового слідства в частині дослідження даних про особу засудженого та обставин, що пом’якшують покарання, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за вказаних у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч.5 ст.190, ч.2 ст.366 КК України в апеляції не оспорюються.
Що стосується покарання, то воно призначене ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст.65 КК України, у тому числі з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом’якшують покарання.
Так, обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнав щире каяття ОСОБА_1, активне сприяння розкриттю злочину та часткове добровільне відшкодування завданої злочином шкоди.
При оцінці особи підсудного суд виходив з того, що він позитивно характеризується, раніше не судимий, визнав вину, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, батьків похилого віку.
За наявності наведених кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням зазначених даних про особу винного, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд правильно призначив ОСОБА_1 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.5 ст.191 КК України, а також обґрунтовано шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив йому остаточне основне покарання за сукупністю злочинів у виді 6 років позбавлення волі. Таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Зазначені у вироку обставини, що пом’якшують покарання, та дані про особу винного, навіть в сукупності з тими даними, на які засуджений та захисник вказують в апеляції (зокрема й про стан здоров’я його дружини і батьків, наявності на утриманні ОСОБА_1 доньки-студентки та сина з хворобою очей, за яким він здійснював догляд, про часткове відшкодування шкоди після постановлення вироку та про можливість працевлаштування) з урахуванням кількості привласненого майна упродовж тривалого періоду та способу привласнення, на думку колегії суддів, не дають достатніх підстав для призначення ОСОБА_1 більш м’якого покарання, ніж призначене судом першої інстанції, та звільнення його від покарання з випробування.
До того ж, відшкодована сума збитків –5500грн. (4000 грн. –за кілька днів до вироку та 1500 грн. –після його постановлення) є незначною, порівняно з привласненою сумою, яка становить понад 1 мільйон гривень; сама по собі довідка про можливе працевлаштування ОСОБА_1 не гарантує швидкого відшкодування усіх заподіяних злочином збитків; як повідомив сам засуджений апеляційному суду, його дочка навчається у ВНЗі за рахунок бюджету.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару винного, його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів, а й запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
Отже, з огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає доводи апелянтів необґрунтованими і підстав для зміни вироку не убачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого та його захисника - без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко