ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.01.2012 року Справа № 17/5005/14387/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.
при секретарі: Ревковій Г.О., Соловйовій О.І.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 24.03.2011
від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 26.02.2010
від третьої особи: ОСОБА_3 довіреність від 08.11.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Типографія "Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2011р. у справі №17/5005/14387/2011
за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Типографія "Україна", м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю незалежної видавничої організації "Діва", м. Дніпропетровськ
третя особа на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “Славутич-Капітал”, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсною угоди
ВСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2011р. по справі №17/5005/14387/2011 (суддя Суховаров А.В.) в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія "Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю незалежної видавничої організації "Діва", за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “Славутич-Капітал” про визнання недійсною угоди відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:
- суд не врахував норми цивільного законодавства ст. 215 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 215 та ст. 239 ЦК України, усталену судову практику та правові позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 червня 2011р.;
- в порушення ст. ст. 203, 239, 241, 215 Цивільного кодексу України та вимог ст. ст. 4 і 43 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, постановив незаконне рішення, яке підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України, тощо.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, але її представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги не заперечив.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) 17.03.2010 року було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-210-11, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та сплатити вартість простих акцій, а саме 8 000 000,00 штук простих іменних акцій ПАТ "Агрофармсинтез", договірна вартість одного цінного паперу - 3,00грн., загальною вартістю 24 000 000,00грн. без урахування ПДВ, яку покупець зобов'язаний сплатити продавцю протягом 5-ти банківських днів з дати підписання цієї угоди (п.1.1, 1.2, 2.1 Договору).
Договір був укладений від імені позивача його представником - ТОВ "Фондова компанія "Славутич-Капітал" (третя особа у справі), який діяв на підставі договору доручення № Б-210-11 від 17.03.10р. (а.с.13-15), за умовами якого позивач (довіритель) доручає, а третя особа (повірений) зобов'язується від імені та за рахунок довірителя надати послуги з купівлі цінних паперів, за наступними характеристиками: прості акції, емітент - ПАТ "Агрофармсинтез", форма випуску - іменні, номінальна вартість - 0,25грн., кількість цінних паперів - 8 000 000,00 штук (п.1.1, 1.3.1 договору доручення № Б-210-11 від 17.03.10р.)
Позивач звернувся з позовом до суду та просив визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним, оскільки загальні збори рішення про відчуження майна на суму, що становить більше 50 000,00грн., згідно ч.2 ст.17 статуту підприємства не приймали.
Відмовляючи в позові, суд помилково дійшов до висновку, що договір доручення в установленому законом порядку не оскаржувався та недійсним не визнавався.
При цьому суд не дав правової оцінки саме договору, законність укладення якого оскаржена в судовому порядку, що є підставою для скасування рішення відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.103 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Відповідно до ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Статтею 145 ЦК України визначено порядок управління товариством з обмеженою відповідальністю. Згідно із ч.2 цієї статті поточне керівництво діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється виконавчим органом товариства, який є підзвітним загальним зборам учасників товариства. Компетенція виконавчого (органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються Цивільним кодексом України, іншими законами та Статутом товариства.
Відповідно до ч.2 ст.17 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія "Україна" в редакції від 14.08.2008р. до виключної компетенції зборів належить: «2.8. прийняття рішення про відчуження майна на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, 2.9 прийняття рішення про відчуження нерухомого та рухомого майна на суму, що становить більше 50 000,00гривень».
Статутний капітал товариства складає 1539358грн., що підтвердив представник позивача в судовому засіданні, а сума договору купівлі-продажу складає 24000000грн., яка значно перевищує статутний капітал товариства та обмеження щодо укладання договорів, встановлені статутом.
Згідно пункту "і" частини п'ятої статті 41 Закону України «Про господарські товариства», яким до компетенції загальних зборів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, а не їх укладення. У разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт не затвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.
Відповідно до преамбули договору купівлі-продажу цінних паперів повіреною особою покупця є ТОВ "Фондова компанія "Славутич-Капітал", діюче на підставі договору доручення від 17.03.2010 року № Б-210-10, в особі генерального директора ОСОБА_4
Згідно п.8.6.4 ст.19 статуту товариства генеральний директор має право укладати будь-які угоди, договори..., за виключенням угод з продажу рухомого та нерухомого майна товариства, які він може укладати лише за рішенням загальних зборів...
За ч.3 ст.92 Цивільного кодексу у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і є також загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Ради Європейських Співтовариств від 9 березня 1968р. (68/151/ЄЕС).
В матеріалах справи відсутні документи, котрі б надавали повноваження повіреному позивача на укладення та погодження спірного договору, а саме, рішення зборів учасників товариства, як це передбачено статутом.
При цьому припущення про те що сторона, з якою укладено правочин, знала або мала знати про відсутність у представника повноважень на укладення правочину, ґрунтується на обов’язку сторони перевіряти такі повноваження.
Правочин вважається укладеним представником з перевищенням повноважень, якщо на момент вчинення правочину наявних у представника повноважень не достатньо для його вчинення, тому такий правочин має бути визнаний недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону відповідно до ч. 2 ст.203 і ст.215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За ст.203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
Зборами учасників товариства договір купівлі-продажу цінних паперів не було схвалено.
Більш того, реальне настання правових наслідків за договором купівлі-продажу не відбулося, оскільки передача цінних паперів та сплата за них не здійснена.
Дані обставини не заперечуються сторонами та підтверджуються їх представниками в судовому засіданні.
За таких обставин рішення суду слід скасувати, а позовні вимоги щодо визнання недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу - задовольнити.
Судові витрати покласти на позивача, з вини якого виник спір, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія "Україна" задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2011р. у справі №17/5005/14387/2011 скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-210-11 від 17.03.2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю незалежної видавничої організації "Діва" та товариством з обмеженою відповідальністю "Типографія "Україна".
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді Т.Г. Стрелець
А.О.Логвиненко