ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 м.Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"24" жовтня 2006 р. Справа № 12/135
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Шарапа В.М.
за участю
секретаря судового засідання Бережнюк В.В.
представників сторін:
від позивача –Козак А.Ю.
від відповідача –Ситай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне справу
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Рафалівський кар'єр"
до відповідача Державна податкова інспекція у Володимирецькому районі
про визнання нечинним повністю з часу прийняття податкового повідомлення-рішення за №0000131740/0 від 09.03.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 20 007 грн. та податкового повідомлення-рішення №0001101740/0 від 15 вересня 2006 року
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000131740/0 від 09 березня 2006 року. Під час судового засідання позивач збільшив позовні вимоги, просить також визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001101740/0 від 15 вересня 2006 року. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, обгрунтовує їх тим, що згідно частини 2 стаття 2 Закону України “ Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” автомашини “БелАЗ” та "Краз" не є об"єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів, оскільки вони є технологічним транспортом і не використовуються навулично-дорожній мережі загального користування. Також позивач зазначає, що ці автомашини слід відносити до коду 8709 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі по тексту УКТЗЕДУ) з врахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем було безпідставно проведено позапланову перевірку підприємства, а тому з цих підстав оспорені рішення також є нечинними.
Відповідач проти позову заперечує. Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що абзацом 6 частини 1 статті 2 Закону України “Про податок з власників транспортних автомобілів та інших самохідних машин і механізмів” визначено, що об’єктами оподаткування є автомобілі вантажні код за УКТЗЕДУ 87 04. Належні позивачу автомобілі відносяться до даного коду згідно Закону України "Про Митний тариф України" і є об"єктом оподаткування. Однак податок з власників транспортних засобів позивач не сплатив, тому відповідач вважає, що оспорені рішення прийняті обгрунтовано. В задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно з"ясувавши обставини справи на підставі чинного законодавства та перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що Володимирецькою ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку ВАТ "Рафалівський кар"єр" на предмет дотримання вимог Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, про що складено акт перевірки від 09 березня 2006 року (а.с. 25-26). На підставі акту перевірки Володимирецькою ОДПІ 09 березня 2006 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000131740/0, яким позивачу визначено податкові зобов’язання із податку з власників транспортних засобів в сумі 16117,5 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 3890,4 грн. (а.с.27). Внаслідок оскарження в адміністративному порядку Рішенням ДПА України від 11.09.2006 року №10121/6/25-0215 податкове повідомлення-рішення № 0000131740/0 залишене без змін, додатково застосовано штрафну санкцію в сумі 4168,35 грн. ДПІ у Володимирецькому районі за результатами розгляду справи 15 вересня 2006 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0001101740/0, яким позивачу визначені штрафні санкції в сумі 4168,35 грн. (а.с. 29-48, 64).
В акті перевірки зазначено, що ВАТ “Рафалівський кар’єр” порушено вимоги статті 6 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, зокрема несплачено податок з власників транспортних засобів за дві автомашини БелАЗ - 7522 та дві автомашини КрАЗ-256, які відносяться до товарної позиції 870410 як автомобілі вантажні, а тому є об’єктом оподаткування.
Дослідженими судом доказами встановлено, що такі висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству про оподаткування.
Так, відповідно до статті 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів самохідних машин і механізмів” платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами і мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об’єктами оподаткування.
Законом України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” обумовлено, що податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів є джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.
Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону фізична або юридична особа визначається платником податку за умови, що така особа є власником зареєстрованого в Україні транспортного засобу, визначеного як об’єкт оподаткування статтею 2 цього ж Закону.
Частиною 2 статті 2 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” визначено транспортні засобі, що не є об’єктами оподаткування, до яких, зокрема, відносяться транспортні засоби вантажні, самохідні, які використовуються на заводах, складах, у портах і аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані –під кодом 8709. За гармонізованою системою опису та кодування товарів до таких транспортних засобів (код 8709) належать транспортувальники вантажні, самохідні не обладнані підйомними та навантажувальними пристроями, що використовуються на заводах, складах, у портах і аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, тягачі, які використовуються на залізничних платформах.
Відповідно до ст. 34 Закону України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993р. № 3353-ХП автомашини “БелАЗ” та "КрАЗ" не проходять державну реєстрацію та облік транспорту, який експлуатується на шляхах загального користування. Реєстрація даного технологічного транспорту здійснена Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Підприємство здійнює облік транспорту як основних фондів. Дані обставини стверджені оглянутими судом технічними паспортами, технічними талонами транспортних засобів (ап.с. 49-54). За таких обставин твердження відповідача про те, що зазначені транспортні засоби є об"єктом оподаткування помилкове.
Безпідставними також є доводи відповідача про те, що автомобілі марки “БелАЗ” та "КрАЗ" повинні кваліфікуватись під кодом 8704 Гармонізованої системи опису та кодування товарів (автомобілі вантажні), оскільки вони є технологічними транспортними засобами –кар’єрними самоскидами, що використовуються на заводах для перевезення вантажів на короткі відстані, не придатні для використання на дорогах загального користування.
Відповідно до коду 8709 з врахуванням технічної характеристики, відносяться транспортні засоби вантажні, самохідні без підйомників або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або в аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, тягачі, використані на залізничних платформах, їх частини.
Наведене свідчить про те, що спірні транспортні засоби відносяться до товарної позиції 8709, а тому не є об’єктом оподаткування.
Всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України відповідач належними та допустимими доказами не довів, що автомашини, зазначені в акті первірки відносяться до коду 870410 УКТЗЕДУ. В запереченнях проти позову відповідач посилався в підтвердження своїх доводів на повідомлення Держнаглядохоронпраці про належність автомашин до коду 870410, однак на вимогу суду даного повідомлення не надав, не повідомив його реквізитів для витребування судом. З акту перевірки вбачається, що будь-яких повідомлень чи роз"яснень при проведенні перевірки не використовувалось. Тому суд вважає доводи відповідача в заперечення позовних вимог безпідставними.
Крім того, судом встановлено, що перевірку відповідачем проведено з порушенням вимог чинного законодавства. З направлення №027 від 02 березня 2006 року (а.с. 24) вбачається, що відповідач проводив виїздну позапланову перевірку позивача. Згідно частини 3 статті 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону судом при вирішенні справи не беруться до уваги. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на обставини, встановлені актом перевірки від 09 березня 2006 року. Однак судом до уваги даний акт братись не може, оскільки він складений з порушенням встановленого порядку проведення перевірок. Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Статтею 11-2 цього ж закону встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Посадовою особою органу державної податкової служби було проведено позапланову перевірку ВАТ "Рафалівський кар"єр" з порушенням зазначених вимог чинного законодавства, так як наказу керівником податкового органу про проведення позапланової перевірки, із зазначенням підстав для її проведення, не приймалось. У судовому засіданні суд витребовував у відповідача докази, на підставі яких було проведено перевірку, однак такі не були надані. У зв”язку з наведеним перевіряючий не мав права приступати до проведення такої перевірки. За таких обставин складений перевіряючими акт перевірки від 09 березня 2006 року, який покладено в основу оспорених рішень і на який посилається відповідач як на доказ вчинення позивачем порушення законодавства про оподаткування, не може вважатись належним та допустимим доказом по справі, оскільки одержаний з порушенням закону. Інших доказів, які підтверджували б порушення позивачем вимог Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" відповідач суду не надав.
Судові витрати по справі суд присуджує позивачу з державного бюджету згідно статті 94 КАС України.
Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити. Податкове повідомлення-рішення Володимирецької ОДПІвід 09 березня 2006 року №0000131740/0 та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Володимирецькому районі від 15 вересня 2006 року №0001101740/0 визнати нечинними.
Присудити ВАТ "Рафалівський кар"єр" з державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 27 жовтня 2006 року.
Суддя Шарапа В.М.