справа № 1709/138/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 року                                                          м. Корець

Корецький районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді                                     Павловського В.К.

при секретарі                                              Федичканич В.Ю.

з участю:

прокурора                                                    Прищепа О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Корець кримінальну справу по обвинуваченню, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, уродженця та жителя АДРЕСА_1.

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України

Встановив:

В період часу з березня 2007 року по грудень 2011року  ОСОБА_1, по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_1, маючи на утриманні малолітню дитину, а саме: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на його утримання. Згідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 грудня 2001 року гр. ОСОБА_1, зобов'язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3  на утримання своєї неповнолітньої дитини в розмірі ?? частини всіх  видів  заробітку, але  не  менше ? частини неоподаткованого  мінімуму щомісячно, розпочинаючи з 25.09.2001року до досягнення сином повноліття.

     Станом на 01 грудня 2011 року ОСОБА_1, заборгував для ОСОБА_3, кошти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 13888грн.28коп. (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім ) гривень 28 копійок.

Підсудний в судовому засіданні свою вину у скоєному визнав повністю і підтвердив встановлені судом обставини.

По суті справи показав, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, мають від шлюбу спільну дитину, а саме  сина: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до рішення Рівненського міського суду в Рівненській області від 14 грудня 2001 року його було зобов'язано сплачувати аліменти на користь  ОСОБА_3  на утримання своєї неповнолітньої дитини в розмірі ? частини всіх  видів  заробітку, але  не  менше ? частини неоподаткованого  мінімуму доходів громадян щомісячно, розпочинаючи з 25.09.2001року до досягнення сином повноліття., однак аліменти сплачував нерегулярно та   не в повній сумі.

Неодноразово викликався у виконавчу службу, де попереджався про відповідальність за ухилення від сплати аліментів.

          Не виконання обов»язку по сплаті  аліментів мотивує відсутністю працевлаштування, понесення витрат на новостворену сім»ю та небажанням  допомогати сім»ї в якій його не допускають для участі у вихованні  сина.

На даний час свою  вину  усвідомив, заборгованість  частково  погасив в сумі 3000гривень,завірив суд, що залишок  заборгованості буде сплачувати по мірі наявності коштів та постійно регулярно буде сплачувати аліменти на утримання  сина до його повноліття  не  допускаючи заборгованості.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що  вина підсудного у скоєному повністю доведена.

При вирішенні питання про обсяг дослідження доказів в порядку ч. З ст. 299 КПК України, учасники процесу погодились з недоцільністю дослідження доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1, злочину за обставин, вказаних у вироку.

При цьому вони завірили суд, що розуміють наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання малолітніх дітей, тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 164 КК України.

При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує, що злочин, в якому обвинувачується підсудний, згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, він позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, є здоровим та працездатним, але не працевлаштованим, на обліку в лікаря-нарколога з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного відповідно до ст. 66 КК України суд відносить повне визнання вини, його щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, відповідно до ст. 67 КК України суд не вбачає.

Вищевказане свідчить про відсутність у підсудного стійкої установки на антигромадське життя. За таких умов, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої системи.

На підставі наведеного та керуючись ст. 323, 324, 335 КПК України, суд

Засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100/сто/ неоподаткованих  мінімумів доходів громадян, тобто 1700/одна тисяча сімсот/гривень 00 коп.

                Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в закону силу обрати - підписку про невиїзд.

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Корецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

          Суддя:                                                                                                   В.К. Павловський