Дата документу 07.02.2012                                                            № 2-5058/11

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2012 року                                      Ленінський районний суд міста Вінниці

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, суд –

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину в якому зазначила, що 21.09.2010 року, близько 21.30 години в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 принижував її честь та гідність, висловлюючись в її адрес нецензурною лайкою, після чого наніс їй удари ногою в область обличчя та інші частини тіла, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичного дослідження від 22.09.2010 року №2251 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вищезазначені події відбувалися на очах їх малолітнього сина, в результаті чого він став нервовий, тому вона змушена була відвести його до Вінницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей  та молоді в якому їх сину були надані консультації психолога, який встановив, що у зв’язку з тривалими конфліктними стосунками, атмосферою зневаги та приниження з боку батька, дитина знаходилась у важкому психологічному стані та потребувала психологічної допомоги. Все це додає їй додаткових моральних страждань та психічних навантажень, вона перебуває у стресовому стані, в зв’язку з чим погіршився стан її здоров’я, що призвело до психологічного дискомфорту.

Крім того, під час розгляду кримінальної справи вона знову і знову була змушена переживати страждання та біль того вечора, що також негативно вплинуло на стан її здоров’я.        

Згідно з постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.09.2011 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України на підставі п.»в»ст. 1 та ст. 6 Закону України «Про амністію».

          В судовому за сіданні ОСОБА_1 та її представник підтримала свої позовні вимоги, аргументуючи їх викладеними в позовній заяві мотивами, просила стягнути з відповідача на її користь 10 000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 3 000 гривень за надану адвокатом правову допомогу.

          Представник відповідачі в суді позов не визнав.

          По справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що 21.09.2010 року, близько 21.30 години в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 принижував її честь та гідність, висловлюючись в її адрес нецензурною лайкою, після чого наніс їй удари ногою в область обличчя та інші частини тіла, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичного дослідження від 22.09.2010 року №2251 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вищезазначені події відбувалися на очах їх малолітнього сина, в результаті чого він став нервовий, тому вона змушена була відвести його до Вінницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей  та молоді в якому їх сину були надані консультації психолога, який встановив, що у зв’язку з тривалими конфліктними стосунками, атмосферою зневаги та приниження з боку батька, дитина знаходилась у важкому психологічному стані та потребувала психологічної допомоги. Все це додає їй додаткових моральних страждань та психічних навантажень, вона перебуває у стресовому стані, в зв’язку з чим погіршився стан її здоров’я, що призвело до психологічного дискомфорту.

Крім того, під час розгляду кримінальної справи вона знову і знову була змушена переживати страждання та біль того вечора, що також негативно вплинуло на стан її здоров’я.        

Згідно з постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.09.2011 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України на підставі п.»в»ст. 1 та ст. 6 Закону України «Про амністію».

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»з подальшими змінами та доповненнями вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Аналізуючи зібрані по справі докази, враховуючи тривалість моральних страждань ОСОБА_1, які були отримані нею результаті нанесених їй тілесних ушкоджень та інших неправомірних дій з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 000 гривень, а витрати на правову допомогу пропорційно в сумі 1 000 гривень.           

Враховуючи наведене, згідно ст.ст. 1166, 1167, ЦК України та керуючись ст.ст.  4-8, 10, 57- 61, 209, 212- 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3 000 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 1 000 гривень, а також 214,60 гривень судового збору в дохід держави.

В задоволені решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: