ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
02.02.2012Справа №5002-15/5246-2011
За позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16; ідентифікаційний код 20676633)
Про стягнення 934 628,81 грн.
Суддя Іщенко І.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – ОСОБА_1, представник, довіреність №2-16 від 27.12.2011
Від відповідача – ОСОБА_2, представник, довіреність №19 від 01.02.2012
Обставини справи: Дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» про стягнення 934 628,81 грн.
У судовому засіданні 24.01.2012 представник відповідача представив суду відзив на позовну заяву та заяву про застосування строку позовної давності.
02.02.2012 від позивача до суду надійшла заява про відновлення пропущеного строку позовної давності.
Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
13.10.1999 між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» укладено договір про сумісну діяльність №1231/65-94/3-484 (а.с.9-13).
26.12.2003 між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» укладено додаткову угоду №1 до договору №1231/65-94/3-484 від 13.10.1999 про наступне (а.с.14):
1. Сторони досягли згоди розірвати договір №1231/65-94/3-484 від 13.10.1999 між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» з 31.12.2003.
2. ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» зобов’язується в строк до 31.12.2003 повернути частину внеску ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в сумісну діяльність шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в сумі 8 140 112,93 грн. За домовленістю сторін розрахунки можуть здійснюватися іншими видами розрахунків.
ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» зобов’язання щодо повернення частини внеску ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» за додаткову угоду №1 від 26.12.2003 до договору №1231/65-94/3-484 від 13.10.1999 на суму 934 628,81 грн. було виконано шляхом підписання між сторонами акту-погодження №12/03-377 від 29.12.2003 про залік зустрічних однорідних вимог (а.с.20).
У постанові Вищого господарського суду України по справі №2-27/872.2-2009 від 17.05.2010 зазначено про недійсність вказаного акту-погодження про залік зустрічних однорідних вимог на підставі того, що договір №11-1005 від 26.12.2003 є неукладеним.
Позивач у позові вказує, що враховуючи встановлення постановою Вищого господарського суду України недійсності зарахування зустрічних однорідних вимог, зазначених в акті-погодження №12/03-377 від 29.12.2003, у відповідача, відповідно, поновилось зобов’язання по поверненню позивачу внеску за додатковою угодою №1 від 26.12.2003 до договору №1231/65-94/3-484 від 13.10.1999 на суму 934 628,81 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 24.01.2012 представив суду заяву про застосування строку позовної давності при розгляді судом даної справи.
За приписами статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Суд вважає, що в даному випадку, позивачу стало відомо про порушення свого права угодою за актом-погодження №12/03-377 від 29.12.2003 про залік зустрічних однорідних вимог під час його укладення, оскільки, позивач не міг не знати про недійсність угод про спільну діяльність, однак, протягом встановленого Цивільним кодексом УРСР та статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності до суду не звертався.
Згідно пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною, є підставою для відмови в задоволенні позову.
Позивач звернувся до суду із заявою про відновлення пропущеного строку позовної давності.
Суд зазначає, що заява про відновлення пропущеного строку позовної давності повинна містити посилання на певні обставини або причини, які є підставами для поновлення пропущених строків позовної давності з відповідними календарними розрахунками, а також докази та вимоги сторони щодо відновлення пропущених строків.
Норма частини 5 статті 267 Цивільного кодексу припускає можливість визнання судом поважними певних причин пропуску позовної давності, однак, не містить переліку таких причин. Виходячи з загальних засад господарського судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.
Позивач у своїй заяві про поновлення строку позовної давності вказує, що він дізнався про порушення свого права лише з рішень судів по справі 2-27/872.2-2009, однак, суд вважає, що у даному випадку, позивачу стало відомо про порушення свого права за актом-погодження №12/03-377 від 29.12.2003 про залік зустрічних однорідних вимог під час його укладення, оскільки, позивач не міг не знати про недійсність угод про спільну діяльність, однак, протягом встановленого Цивільним кодексом УРСР та статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності до суду не звертався, у зв’язку з чим, суд залишає заяву Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про відновлення строку позовної давності без задоволення.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Документально підтверджених відомостей, які б спростували висновок суду сторонами не представлено.
У зв’язку з викладеним, враховуючи сплив строку позовної давності, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 53, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
1. Заяву Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про відновлення строку позовної давності залишити без задоволення.
2. У задоволенні позову відмовити.
Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 06.02.2012.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.