Справа № 1-272/11

Провадження №11/290/123/2012                                                                                                  Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Ковальський В.І.                                                              

Доповідач :   Дедик

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого-судді: Дедик В.П.

суддів: Аліфанова Ю.Б., Старинця Ю.В.   

прокурора: Кузьміна С.В.

засудженого: ОСОБА_2

розглянула 1 лютого 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та прокурора зі змінами до апеляції, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Жмеринського міськрайсуду Вінницької області від 25 листопада 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого: 29.06.2011р. Жмеринським міськрайсудом Вінницької області за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 69 КК України до 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

За ч. 1-4 ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом часткового складання призначених покарань (за цим вироком і вироком Жмеринським міськрайсудом від 29 червня 2011р.) у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю в доход держави.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 541 грн. 40 коп. на користь ФО-П ОСОБА_3

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він за попередньою змовою з іншою особою, після 23-ї години, 08 квітня 2011 року, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшли на територію приймального пункту металобрухту, що належить ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), де через горище проникли в складське приміщення, у якому зберігається кольоровий метал, звідки здійснили крадіжку 10 кг. мідного металобрухту, на загальну суму 500 гривень.

З викраденим чужим майном зникли з місця вчинення злочину та розпорядилися на власний розсуд.

Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляції просить вирок змінити та призначити йому покарання не пов’язане з позбавленням волі, оскільки в нього є малолітній син, якому виповнилось 2 роки та матір, яка ніде не працює і потребує допомоги. Крім того свою вину визнав, давав під час слідства правдиві покази, за місцем проживання позитивно характеризується, відшкодував всі збитки потерпілому та не є ініціатором злочину.

Прокурор в апеляції зі змінами просить вирок через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону змінити, виключивши кваліфікуючу ознаку за ч. 3 ст. 185 КК України – вчинення злочину «повторно» та доповнити мотивувальну частину вироку посиланням на вчинення злочину ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. Судові витрати в сумі 281,40 грн. стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, а не на користь ФО-П ОСОБА_3 В решті вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію зі змінами, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію з мотивів наведених в ній та просить пом’якшити покарання, вивчивши матеріали справи та доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляція прокурора зі змінами підлягає задоволенню, а підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_2 не вбачає.

Так при обранні міри покарання суд першої інстанції вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання і призначив мінімальний строк за ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки ОСОБА_2 вже засуджувався до 5 років 6 місяців позбавлення волі, а тому судова колегія не вбачає підстав для помякшення покарання, зважаючи на його доводи апеляції.

Разом з тим вирок підлягає зміні, оскільки судом безпідставно зазначено в мотивувальній частині вироку про вчинення крадіжки повторно, оскільки ОСОБА_2 засуджувався за розбій до скоєння крадіжки. Також постановою слідчого від 21.09.2011 року матеріали кримінальної справи щодо іншої особи виділені в окреме провадження у зв’язку із розшуком останнього, а тому у вироку слід зазначити про вчинення злочину з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.

Крім того, відповідно до резолютивної частини вироку судові витрати у справі в сумі 541,40 грн. стягнуті на користь ФО-П ОСОБА_3, який не проводив експертне дослідження.

Проте, судом залишено поза увагою те, що товарознавча експертиза проводилась експертами НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області та її вартість згідно довідки-розрахунку становить 281,40 грн., а тому дана сума відповідно до ст. 93 КПК України підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

          Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 365, 366 КПК України

                                                         У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора зі змінами задовольнити, а апеляцію  засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Жмеринського міськрайсуду Вінницької області від 25 листопада 2011 року відносно ОСОБА_2 – змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку за ч. 3 ст. 185 КК України – вчинення злочину «повторно».

Доповнити мотивувальну частину вироку посиланням на вчинення злочину ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою матеріали щодо якої виділені в окреме провадження.

Вирок в частині стягнення судових витрат в сумі 541,40 грн. на користь ФО-П ОСОБА_3 скасувати та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області в сумі 281,40 грн., в решті вирок залишити без змін.

          Судді: