Судове рішення #20847728

Справа № 1/0206/66/11

Провадження №11/290/107/2012                                                                                                  Категорія: 51                                                                                               КОПІЯ.

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Каленяк Р.А.                                                              

Доповідач :   Аліфанов Ю.Б.

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого Аліфанова Ю.Б.,

суддів: Дедик В.П., Паська Д.П.,

за участю прокурора: Кузьмина С.В.,

          засудженого: ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 26 січня 2012 року кримінальну справу за апеляціями (зі змінами) прокурора Олексієнка О.Ю., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_2 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 листопада 2011 року, яким засуджений

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимий, останній раз

29.06.2003 року Староміським

районним судом м. Вінниці за

ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 296 ч.3 КК

України на 5 років 6 місяців позбавлення

волі, 2.08.2006 року звільнений

умовно-достроково від відбування

покарання на 1 рік 9 місяців 16 днів,

за ст.307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

          Вирішено питання про судові витрати та речові докази.

          Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 21 квітня 2009 року, біля 14 год., на тролейбусній зупинці по вул. Тарногродського в м. Вінниці, в ході проведення санкціонованої оперативної закупки, отримав від ОСОБА_3 300 грн. на придбання наркотичного засобу, який він із невстановленою слідством особою, біля залізничних колій по вул. П. Ангеліної в м. Вінниці незаконно придбав за 250 грн. у ОСОБА_4, отримавши від нього скляну пляшку з опієм ацетильованим, яку перевіз до будинку 41 по вул. Тарногродського в м. Вінниці, де в одному із під’їздів зі скляної пляшки набрав наркотичний засіб в одноразовий медичний шприц і передав його ОСОБА_3 та був затриманий працівниками міліції.

          Під час особистого обшуку працівниками міліції у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 50 грн.

          Згідно висновку судово-хімічної експертизи №498 від 20.05.2009 року в шприцові міститься особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено опій ацетильований, загальною масою 0,3588 г. у перерахунку на суху речовину.

          В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку суду внаслідок м’якості призначеного покарання та істотних порушень вимог КПК при судовому розгляді та направлення справи на новий судовий розгляд.  

          Засуджений ОСОБА_2 в апеляції вважаючи вирок суду незаконним просить його скасувати. Зазначає, що судом першої інстанції під час судового розгляду справи не було допитано всіх свідків не дивлячись на те, що він заявляв клопотання про їх допит в судовому засіданні, допущено однобічність та упередженість судового слідства, судом не взято до уваги всіх пом’якшуючих його покарання обставин. Вказує на те, що мети збуту наркотичного засобу в нього не було.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який підтримав апеляцію (зі змінами) прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та зміни до апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи, доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст.374 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов’язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Як видно із матеріалів справи, ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 25.06.2010 року було скасовано попередній вирок суду у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та м’якістю призначеного покарання.

Проте, при повторному розгляді справи суд першої інстанції  виконав не всі вказівки зазначеної ухвали, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого вироку.

Відповідно до ст.ст.323,327 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок  лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Однак, в порушення вимог закону, суд у вироку послався, як на підтвердження вини ОСОБА_2 на  показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які судом  безпосередньо не допитувались і покази їх у порядку ст.306 КПК України, як вбачається з протоколу судового засідання, не досліджувались.

Крім того в порушення вимог ст.314 КПК України, яка передбачає, що документи, які є доказами по справі, повинні бути оглянуті або оголошені в судовому засіданні, суд  у вироку послався, як на підтвердження вини підсудних на письмові докази, які згідно протоколу судового засідання, не оголошувалися та не оглядалися: висновок експерта №498 від 20.05.2009 року, висновок експерта №51 від 12.06.2009 року, висновок амбулаторної судово-наркологічної експертизи №223 від 14.05.2009 року, судом не досліджувались

Також, суд першої інстанції, зазначивши у мотивувальній частині вироку, що ОСОБА_2 у ході досудового та судового слідства неодноразово змінював показання, в порушення вимог ст.301 КПК України, при наявності істотних суперечностей між показаннями, які ОСОБА_2 давав в суді і під час досудового слідства, не оголосив його показання дані ним під час досудового слідства, а тому не мав можливості дати їм належну оцінку.

Згідно ст.299 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначається постановою судді чи ухвалою суду.

Як видно із протоколу судового засідання, головуючий своєю постановою визначив порядок дослідження доказів у справі з допиту свідків, підсудного, дослідження інших доказів, які є у матеріалах справи ( т.3, а.с.76).

Проте, в порушення своєї ж постанови суд першої інстанції взагалі не допитав  свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, чим порушив також вимоги ч.1 ст.257 КПК України, якою передбачено, що суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Крім того, в порушення вимог ст.306 КПК України, суд оголосив показання свідка ОСОБА_8, яка була присутня в судовому засіданні, дані нею під час досудового слідства, не допитавши останню безпосередньо, а потім не з’ясувавши чи підтримує вона свої покази дані на досудовому слідстві. (т.3, а.с.78).

Також, всупереч вимогам ст.277 КПК України, прокурор не вручив копії постанови про зміну обвинувачення захисникові ОСОБА_2, чим порушив право ОСОБА_2 на захист (т.3, а.с.81).

Суд також не взяв до уваги, що відповідно до ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним,  з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою – підстави для цього.

Суд першої інстанції засудив ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, зазначивши кваліфікуючу ознаку повторність, за відсутності посилання на це при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним і не зважаючи на те, що прокурором, при зміні обвинувачення в суді, така кваліфікуюча ознака, як повторність ОСОБА_2 не інкримінувалась.

Таким чином суд незаконно вийшов за межі зміненого прокурором у порядку ст.277 КПК України обвинувачення.

В той же час, доводи апеляції прокурора про м’якість покарання призначеного засудженому не можна визнати слушними зважаючи на зміну прокурором   в суді обвинувачення в бік зменшення його обсягу.

Також постановлений судом першої інстанції вирок, в різних своїх частинах містить протиріччя, які є суттєвими.

У вступній частині вироку суд, зазначає прізвище обвинуваченого ОСОБА_2, а в мотивувальній та резолютивній частинах визнає винним і засуджує за скоєння злочину ОСОБА_2

За таких обставин вирок суду вирок суду підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неповнотою та однобічністю судового слідства, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене, усунути вказані недоліки та постановити законне рішення у справі, з дотримання усіх вимог кримінально-процесуального закону.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляцію (зі змінами) прокурора Олексієнка О.Ю., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 листопада 2011 року щодо  ОСОБА_2 скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі.

Судді: підписи.

Аліфанов Ю.Б.                                  Дедик В.П.                           Пасько Д.П.

З оригіналом згідно. Суддя:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація