Судове рішення #20831156

 


Дата документу 23.06.2011 Справа № 1-494/11




  В И Р О К

Іменем України

23 червня 2011 року Октябрський районний суд м. Полтави  у складі:

           головуючого - судді                                            Савченка А.Г.

           при секретарі                                                       Дудка А.С.

           за участю прокурора                                     Ольшанської Н.Д.

           підсудного                                                        ОСОБА_1          

                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця  АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, головного лікаря  Комунального підприємства –амбулаторії анонімного лікування з наркології, інваліда 2-ї групи (загальне захворювання), не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України,           

в с т а н о в и в :

Працюючи у займаній посаді, підсудний ОСОБА_2 порушив встановлені правила обігу наркотичних засобів, відповідальність за дотримання яких покладена на нього в силу його службових обов’язків.

Згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Діазепам»включений до таблиці ІІІ списку 2 і є психотропною речовиною, обіг якої обмежено і стосовно якої допускається виключення деяких заходів контролю.  

Згідно з ч.3 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць П і Ш Переліку та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється юридичними особами всіх форм власності за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим законом.

Комунальне підприємство –амбулаторія анонімного лікування з наркології, головним лікарем якої являється підсудний, є органом охорони здоров’я, має ліцензію на медичну практику. Ліцензії на право провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, виготовлення, придбання, перевезення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, реалізації (відпуску), знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів не отримувала, та не має.

Відповідно до службових обов’язків головного лікаря на нього покладено обов’язок здійснювати керівництво Амбулаторією анонімного лікування відповідно чинного законодавства України та нормативно –правових актів, що визначають діяльність підприємств, установ і організацій охорони здоров’я та ін.

За час своєї роботи ОСОБА_2 із заявою на отримання ліцензії до Державного  комітету України з питань контролю за наркотиками не звертався, але при цьому здійснював незаконну діяльність щодо обігу (придбання, зберігання, використання та відпуску) психотропних речовин - «Сібазон»(міжнародна назва «Діазепам») (накладні № 21 від 15 березня 2007 року (Сібазон 0,5 % - 2,0 № 10, 3 уп.), № 1 від 13 серпня 2008 року (Сібазон 0,5% - 2,0 №10, 4 уп.). № 1/1 від 25 вересня 2009 року ( Сібазон 0,5% - 2,0 №10, 1 уп.), № 4/1 від 20 листопада 2009 року ( Сібазон 0,5% - 2,0 №10, 2 уп.), № 1/N-01 від 9 лютого 2010 року ( Сібазон 0,5 % - 2,0 №10, 1 уп.), чим порушив вимоги Постанови КМУ № 106 від 7 лютого 2001 року про затвердження Порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у лікувально-профілактичних закладах та установах, Постанови КМУ № 589 від 3 червня 2009 року  про затвердження Порядку діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, а також Наказу МОЗ України від 18 грудня 2007 № 356, яким затверджено Порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних та комунальних закладах охорони здоров’я України протягом 2007-2010 року.  

Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище.

               Оскільки фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

                Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 320 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, в порушення встановлених правил зберігання, обліку, відпуску, розподілу, перевезення, використання наркотичних засобів, психотропних речовин, вчинив незаконні дії з ними.   

               Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудного,  суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.  

               Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

               Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

               Суд враховує, що вчинений підсудним злочин, являється злочином  середньої тяжкості.

               Суд також враховує, що підсудний вперше вчинив злочин та притягається до кримінальної відповідальності, він визнав свою вину у вчиненому і щиро розкаявся в цьому, характеристику його особи, обставини, що пом’якшують та відсутність тих, що обтяжують покарання, і  приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді штрафу, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

          Цивільний позов по справі не заявлений. Судових витрат і речових доказів по справі немає.

                    Керуючись статтями   321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

               ОСОБА_2   за ч. 1 ст. 320   КК України до штрафу тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) грн.

               Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 у вигляді  підписки про невиїзд   залишити без змін.

               Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

               Суддя                                                                                                  А.Г.Савченко



  • Номер:
  • Опис: 185
  • Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
  • Номер справи: 1-494/11
  • Суд: Суворовський районний суд м. Одеси
  • Суддя: Нізельковська Л.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.03.2011
  • Дата етапу: 21.03.2011
  • Номер: 1/1328/100/2012
  • Опис: Ст.368 ч.1 КК України
  • Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
  • Номер справи: 1-494/11
  • Суд: Шевченківський районний суд м. Львова
  • Суддя: Нізельковська Л.В.
  • Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.12.2011
  • Дата етапу: 16.01.2012
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація