"26" січня 2012 р.

                                                                                          Справа № 2- 111/2012р.

                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                  ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

26  січня     2012 р.  Вишгородський районний суд Київської області в складі : головуючого –судді Божок С.К.

        при секретарі   - Зелінському Я.І.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду  в м. Вишгороді Київської області  цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3  про  вирішення земельного спору  щодо порушення правил добросусідства  

                                                      встановив :

          Позивач звернулася до суду  з позовом до відповідачів  про вирішення земельного спору щодо порушення правил добросусідства. Свої вимоги обґрунтовувала наступним :  вона є власником земельної ділянки  та житлового будинку, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.  ЇЇ земельна ділянка  межує із земельними ділянками, які розташовані  по АДРЕСА_1 Вишгородського району. З 2004 р. власником   житлового будинку з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1  є відповідач ОСОБА_2 Цільове призначення   даних земельних ділянок –для будівництва та обслуговування  житлового будинку.  Відповідач ОСОБА_2 самочинно побудувала на присадибній ділянці капітальні будівлі магазину будівельних матеріалів та торгово - розподільчих складів та разом  з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зайнялась виробничо-комерційною діяльністю.  Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровані як фізичні особи - підприємці за адресою АДРЕСА_1.  Відповідачі використовують присадибну земельну ділянку, всі розміщені на ній будівлі  для виробничо-комерційної діяльності, а саме :  накопичення, зберігання, реалізація будівельних матеріалів ; виробництво і фасування вапна; відстою, утримання, ремонту та обслуговування  вантажних автомобілів та спецтехніки; виробництва, зберігання й реалізації залізобетонних виробів;  надання транспортних послуг тощо.  Вантажно-розвантажувальні роботи тривають увесь світовий день та супроводжуються ревінням двигунів  великовантажних вантажівок та автонавантажувачів, смородом вихлопних газів, гуркотом складських воріт, клубами пилу, галасом найманих  робітників, інтенсивним рухом автотранспорту .Відповідачі перетворили зону індивідуального житлового фонду на промислову. Просить визнати в порядку статтей 103, 104 ЗК України  здійснення виробничо-комерційної діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5  на присадибній ділянці по АДРЕСА_1 порушенням правил добросусідства та припинити виробничо-комерційну діяльність відповідачів на вищевказаній присадибній ділянці; зобов”язати відповідача ОСОБА_2  використовувати земельну ділянку згідно її цільового призначення –для будівництва та обслуговування житлового будинку.

          У судовому засіданні  позивач доводи позовної заяви підтримала у повному обсязі та просила їх задовільнти.

          Представник відповідача  ОСОБА_2   у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог. У своїх запереченнях  посилалися на наступне  :  належна  на праві власності відповідачу ОСОБА_2 земельна ділянка  відноситься до категорії  житлової  і громадської забудови  і використовується за цільовим призначенням.  Посилання   позивача на розгляд у суді позову Державної екологічної інспекції  в Київській області до  ФОП ОСОБА_2 щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є безпідставним, оскільки  зазначений позов залишено  без розгляду. Недоведеним та безпідставним  є твердження позивача про наявність шкідливого впливу на її земельну ділянку, що підтверджується   актами  перевірки  дотримання вимог природоохоронного  законодавства та протоколами  проведення  досліджень шумового навантаження здійснених  ДЗ „ Вишгородською рай СЕС „ МОЗ.  Згідно протоколів дослідження повітря населених пунктів  від 20.09.2011 р, які проведені  ДЗ „ Вишгородська рай СЕС „ МОЗ ,  концентрація азоту диоксиду в максимально разових пробах атмосферного повітря,  концентрація оксиду вуглецю в максимально разових пробах відібраного повітря, концентрація  антигідриду сірчистого  в максимально разових пробах відібраного повітря  не перевищують  ГДК згідно ДСП-201-97 „ Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць..” та відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Згідно протоколу  проведення досліджень  шумового навантаження  та інфразвуку від 20.09.2011 р. рівень  шуму на межі  приватної садиби ОСОБА_1  та житлової забудови ОСОБА_2 не перевищують допустимих рівнів для денного періоду та відповідають вимогам СанПин №  3077-84 „ Санітарні норми допустимого шуму  в приміщеннях жилих і громадських  приміщень і на території  житлової забудови” . Заміри проводились з працюючим  автотранспортом ФОП ОСОБА_2 на відстані 50 м від автотраси Київ-Десна.  Згідно акту перевірки  дотримання вимог земельного законодавства Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі  Київської області  № 37 від 17.10.2011 р.   порушень земельного законодавства не виявлено. Підприємницька діяльність  ОСОБА_2 перебуває під постійним контролем  уповноважених на те державних органів, що підтверджується книгою обліку перевірок.  Просила відмовити  у задоволенні позовних вимог.

          Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні  заперечувала проти заявлених позовних вимог , підтримала доводи заперечення проти позову, викладені  її представником. Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 підтвердила , що вона є  фізичною особою-підприємцем,  займається  оптово-роздрібною торгівлею будівельних матеріалів. На  земельній ділянці , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1  і перебуває у її власності відповідно до  Державних актів на право власності на земельні ділянки,  побудований  магазин з продажу будівельних матеріалів, є складські приіщення , в якому зберігаються будівельні матеріали та господарські товари, знаходиться декілька вантажних автомобілів, трактор, екскаватор та два автонавантажувачі, які використовуються нею  для здійснення  оптово-роздрібної торгівлі : привезення, розвантаження , переміщення  будівельних матеріалів  до складу.   Здійснює торгівлю  великим асортиментом  будівельних матеріалів. Будівельні матеріали   доставляються до її магазину  вантажівками, де розвантажуються до складських приміщень за допомогою автонавантажувачів. З наданих для огляду у судовому засіданні  ОСОБА_2  фототаблиці на аркушах справи  6-12 , остання підтвердила , що на даних фотознімках  зображено   подвір»я  її  домогосподарства  за адресою АДРЕСА_1 , де  побудований   магазин, складські приміщення , підтвердила належність їй автомобілів, зображених на фотознімках, підтвердила, що всі об»єкти, які зображені на фотознімках  ( складування   пиломатеріалів,  розвантаження щебеню, цементу, будматеріалів )  знаходяться на її  земельній ділянці по АДРЕСА_1 с. Хотянівка Вишгородського району.      

Відповідач  ОСОБА_5 та його представник заперечували у судовому засіданні  проти заявлених позовних   вимог , вважаючи їх  безпідставними  та не доведеними у судовому засіданні.

          Суд, вислухавши доводи та заперечення  учасників судового розгляду справи, дослідивши письмові матеріали справи , прийшов  до висновку про наступне.

          Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку з надвірними будівлями  та власником   земельної ділянки , які знаходяться   за адресою  АДРЕСА_1  згідно  Договорів  купівлі-продажу  від 01.04.1999 р.  ( а.с. 4-5 ).

          Судом встановлено, що  відповідач ОСОБА_2  є власником  ? частини  житлового будинку , що знаходиться   за адресою  АДРЕСА_1  згідно  витягу про реєстрацію  права власності на нерухоме майно  від  20.07.2004 р. ( а.с. 193 )  та власником  земельних ділянок  площею 0,15 га та площею 0,0711 га , які розташовані  в АДРЕСА_1  з цільовим призначенням для будівництва  та обслуговування  житлового будинку   відповідно до Державних актів на право  власності на земельну ділянку, виданих 09.11.2005 р. та відповідно 26.01.2009 р., зареєстрованих у встановленому порядку  ( а.с. 64-65 ). Цільове призначення  вищезазначених земельних ділянок , які перебувають у власності відповідача ОСОБА_2, -  для будівництва та обслуговування житлового будинку.

          Тобто, сторони є власниками сусідніх земельних ділянок.

           Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЗК України  власники  та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення , при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей ( затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо ) .

Зі змісту  ст.. 91 ЗК України  вбачається , що власники  земельних ділянок, крім інших обов»язків,  зобов»язані, зокрема,   дотримуватися правил добросусідства

Судом встановлено, що відповідачі  є  фізичними особами –підприємцями,  займаються оптово-роздрібною  торгівлею будівельних матеріалів за адресою : АДРЕСА_1.  Вищезазначені земельні ділянки, які знаходяться за цією ж адресою,  використовуються  відповідачем ОСОБА_2  у своїй  підприємницькій діяльності , а саме : на присадибній земельній ділянці з 2007 р. функціонує    магазин з продажу будівельних матеріалів, є складські приміщення, знаходиться великогабаритна  техніка ( декілька вантажних автомобілів, трактор, екскаватор та два автонавантажувачі), які використовуються   для здійснення  оптово-роздрібної торгівлі : привезення, розвантаження , переміщення  будівельних матеріалів  до складу. Відповідач ОСОБА_2  здійснює оптово-роздрібну торгівлю  великим асортиментом  будівельних матеріалів: фарби, цвяхи, сипучі будівельні суміші, цемент,  дерев”яні вироби, дерево, дошки, щебінь, пісок, земля, цегла  тощо. Будівельні матеріали   доставляються до складського приміщення та магазину  по АДРЕСА_1 великими вантажівками ( фурами ).

          Судом встановлено, що  цільове призначення вищезазначених земельних ділянок: для будівництва та обслуговування  житлового будинку , які перебувають у власності ОСОБА_2,  не змінювалося.

          Дані обставини підтверджуються   Державними актами на право власності на земельні ділянки , копії яких знаходяться  в матеріалах справи  ( а.с. 64-64 ), показами  в судовому засіданні свідків  ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  які підтвердили, що   прибудинкова земельна ділянка по АДРЕСА_1 використовується  її власником ОСОБА_2   у підприємницькій діяльності, а саме  оптово-роздрібній торгівлі будівельними матеріалами, що на зазначеній земельній ділянці розміщений магазин торгівлі будівельними матеріалами, є складські приміщення.  Здійснення торгівлі  призводить до підвищеного шуму, сморіду  вихлопними газами, пилу, забруднення  повітря  на прилеглій території, інтенсивного руху  автомобілів під час доставки будівельних матеріалів  та здійснення  розвантажувально-навантажувальних робіт автонавантажувачами,  відвідування  магазину  покупцями.

Відповідно до статті  60 ЦПК України  кожна сторона зобов»язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених  статтею 61 цього Кодексу.

Суд дійшов висновку про те, що  позивач у судовому засіданні  довела , що відповідач ОСОБА_2 не дотримується правил  добросусідства та  обрала  такий спосіб використання земельних ділянок з метою підприємницької діяльності , при якому  позивачу, як власнику  сусідньої земельної ділянки  створюються незручності : шумове забруднення , забруднення повітря на прилеглій  території.

Суд оцінює  акти  перевірки  дотримання вимог природоохоронного  законодавства та протоколи  проведення  досліджень шумового навантаження , протоколи дослідження повітря населених пунктів  від 20.09.2011 здійснених  ДЗ „ Вишгородською рай СЕС „ МОЗ ( а.с. 123-139 )  у сукупності та взаємозв»язку  з іншими доказами та вважає , що вони  об”єктивно не   підтверджують  шумове навантаження та відповідність  нормам атмосферного  повітря на межі приватної садиби  позивача та зони забудови відповідача ОСОБА_2, оскільки зазначені дослідження  проводилися  одноразово 20.09.2011 р. При цьому, суд бере до уваги той факт , що   в зазначених актах перевірки та протоколах не вказано скільки одиниць  автотранспорту та який автотранспорт  ФОП ОСОБА_2 працював в період дослідження, в який період часу   проводилося дослідження, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач має декілька одиниць  великогабаритної техніки, які використовуються на присадибній ділянці.

Твердження відповідача ОСОБА_2 та її представника    про відсутність  шкідливого впливу на сусідні  земельні ділянки спростовується  показами  у судовому засіданні свідків   ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  витягом з протоколу  виконавчого комітету  Хотянівської сільської ради  від 29 квітня 2010 р. № 04  ( а.с. 82 ) , з якого вбачається, що під час  розгляду  заяви ОСОБА_9   щодо роботи магазину ОСОБА_2 , членами виконкому  було відзначено, що  під час розвантажування  будівельних матеріалів  стоїть шум, пил, який  розходиться  по всій прилеглій  до магазину  території та було рекомендовано  зробити глуху огорожу  з тильної сторони  ділянки по АДРЕСА_1 з метою приглушування шуму та затримування пилу , у вихідні та святкові дні   не проводити  розвантажувальних та завантажувальних  робіт  важковагових автомобілів, роботи проводи не раніше 8 год. та не пізніше 21 год.  ( а.с. 82-83 ). У судовому засіданні було встановлено , що глуху огорожу з тильної  сторони  ділянки по АДРЕСА_1  відповідачем ОСОБА_2 встановлено не було.

Отже, позовні вимоги в частині : визнати здійснення виробничо-комерційної діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 на присадибній ділянці по АДРЕСА_1 Київської області порушенням правил добросусідства  підлягають задоволенню.

Позивач просить  визнати здійснення виробничо-комерційної діяльності  фізичною особою –підприємцем  ОСОБА_5  на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1 порушенням правил   добросусідства, припинити  комерційно-виробничу діяльність  фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1.

В контексті статті 60 ЦПК України  позивач у судовому засіданні не довела, що  відповідач ОСОБА_5, при здійсненні виробничо-комерційної діяльності,  порушує правила добросусідства. В судовому засіданні  встановлено, що власником  земельних ділянок , що знаходяться за адресою АДРЕСА_1  с. Хотянівка Вишгородського району  є відповідач ОСОБА_2, а не ОСОБА_5      

Позивачем у судовому засіданні  суду  не доведені підстави припинення   комерційно-виробничої діяльність  фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1; не встановлені вони і судом.

Отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги  в частині зупинення  комерційної діяльності ФОП ОСОБА_2,  про зобов”язання ОСОБА_2 використовувати  земельні ділянки у відповідності до її цільового призначення судом залишені без розгляду на підставі   п. 4  ч. 1 ст. 207  ЦПК України , про що постановлена ухвала від  26 січня 2012 р. У зв»язку з чим,  обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в цій частині судом не досліджувалися.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.  

Керуючись ст.. 3, 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України , ст.. 103 ЗК України , суд

                                                  Вирішив :

                              Позовні вимоги  задовільнити частково.

           Визнати здійснення  виробничо-комерційної діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_2  на присадибній земельній  ділянці по АДРЕСА_1 в с. Хотянівка  Вишгородського району Київської області порушенням правил добросусідства.

                     У задоволенні позовних вимог : визнати здійснення  виробничо-комерційної діяльності  фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5 на присадибній  земельній ділянці по АДРЕСА_1 Київської області ,  припинити виробничо-комерційну діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1 Київської області  відмовити.    

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя