Справа № 2-1773/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2007 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Прошуті І.Д., при секретарі - Мирошниченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1до МПП „Асмарал" про стягнення суми невиплаченої заробітної плати, суми компенсації за невикористані щорічні відпустки, середній заробіток за весь час затримки виплат, належних при звільненні, по день фактичного розрахунку, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за червень-листопад 2006 року в сумі 3600грн., суму компенсації за невикористані у 2004-2006 роках щорічні відпустки, а також середній заробіток за весь час затримки виплат, належних при звільненні, о день фактичного розрахунку. Свої вимоги він обґрунтовує тим, що після звільнення відповідач не провів з ним остаточний розрахунок, у зв'язку із чим за час затримки виплати він втратив частину своїх доходів.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, уточнивши, що просить стягнути заборгованість по зарплаті в сумі 3600 грн., суму компенсації за невикористані у 2004-2006 роках щорічні відпустки у розмірі 1750грн, та середній заробіток за весь час затримки виплат, належних при звільненні, по день фактичного розрахунку, починаючи з 01.12.2006 року.
Відповідач - директор МПП „Асмарал" ОСОБА_2. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1. працював монтером в МПП «Асмарал» з 05.01.2004р. по 01.12.2006р.. Згідно трудового договору ОСОБА_1. з 05.01.2004 року була встановлена заробітна платня у розмірі 400грн., а з 01.07.2005 року у розмірі 600грн. За останні 6 місяців 2006 року перед звільненням ОСОБА_1. нараховувалась заробітна плата 600грн. щомісячно. Із нарахованої у вказаний період суми - 3600грн., відраховувалися податки у фонди: пенсійний -12%, соцстрахування - 6%, та ін. Також надавалася соціальна пільга у розмірі 175 грн., всього ОСОБА_1. отримував 526,48грн. в місяць. Заробітна платня для працівників видавалася на підставі платіжних відомостей бухгалтером ОСОБА_3., що підтверджується касовими ордерами.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, пояснивши в судовому засіданні, що звільнення ОСОБА_1. відбулось у відповідності до вимог законодавства України. На час звільнення ОСОБА_1. був виданий повністю розрахунок по заробітній платі і ніякої затримки заробітної плати з вини власника не було.
Крім того, згідно ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. З матеріалів справ відомо, що ОСОБА_1. звільнився 1 грудня 2006 року, у той же день був ознайомлений з наказом про звільнення та отримав трудову книжку, а до суду звернувся з позовною заявою лише у квітні 2007 року.
За період роботи з 2004-2006 роки ОСОБА_1. надавалися щорічні відпустки з збереженням середнього заробітку: з 22.12.2004 по 16.01.2005 року; з 18.04.2005 по 30.04.2005 року; 21.12.2005 по 31.12.2005 року; 25.04.2006 по 10.05.2006 року, що підтверджується відповідними наказами. Щорічні тарифні відпустки розділялися на 2 частини зі згоди працівників та в зв'язку з виробничою необхідністю. В період роботи
2
ОСОБА_1. забезпечувався робочою одежею, взуттям, інструментами, матеріалами. Компенсація за невикористані щорічні відпустки ОСОБА_1. не виплачувалась у зв'язку з нарахуванням і виплатою щомісячного заробітку. При звільненні з МПП «Асмарал» з ОСОБА_1. проведений повний розрахунок. Після звільнення ОСОБА_1. до керівництва МПП «Асмарал» та комісії з трудових спорів не звертався /а.с.31-32/.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. працював у відповідача на посаді монтера з 05 січня 2004 року по 01 грудня 2006 року/а.с.127, 171/.
01 грудня 2007 року позивач був звільнений з посади за власним бажанням на підставі наказу №9К від 01.12.2006 року, з ким він був в той же день ознайомлений і йому було видано трудову книжку, про що свідчить розпис ОСОБА_1. в особовій картці №15/а.с. 171/.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї провини.
Із довідки, що видана відповідачем, вбачається, що заборгованості по заробітній платні за період з 05.01.2004 року по 01.12.2006 року у позивача немає, що підтверджується прибутковими та видатковими касовими ордерами та платіжними відомостями №12 від 13.07.2006 року; №14 від 09.08.2006 року; №16 від 08.09.2006 року; №18 від 09.10.2006 року; №20 від 09.11.2006 року; №23 від 07.12.2006 року, а також актом від 01.12.2006 року/а.с. 43,127-128,145-168/. Цей факт ОСОБА_1. у встановленому законодавством порядку не оскаржував та не надав до суду відповідних доказів, які його заперечували.
Крім того, за період роботи з 2004 по 2006 рік ОСОБА_1. згідно наказів директора МПП «Асмарал» від 22.04.2004 року; 18.04.2005 року; 21.12.2005 року; 25.04.2006 року надавалися відпустки у зв'язку з виробничею необхідністю із збереженням середньої заробітної платні: з 22.12.04 року по 16.01.2005 року; з 18.04.2005 року по 30.04.2005 року; з 21.12.2005 року по 31.12.2005 року; з 25.04.2006 року по 10.05.2006 року, що підтверджується табелем робочого часу /а.с. /. Компенсація за невикористані щорічні відпустки в період з 2004 по 2006 рік ОСОБА_1. не виплачувалась /а.с. 127-128,129-13 6/.
Відповідно до ст. 83 КЗпП невиплачена грошова компенсація за невикористані відпустки може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористані ним щорічні відпустки, якщо працівник з не залежних від нього причин не використав щорічні відпустки і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст..238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Тобто розмір грошової компенсації за невикористану відпустку визначається виходячи із середнього заробітну, який працівник має на час її проведення.
З урахуванням наведеного, невиплачена ОСОБА_1. грошова компенсація за 2004-2006 роки складає - 1750грн., але з урахуванням того, що ОСОБА_1. нараховувався середній заробіток в період надання відпусток на підставі зазначених наказів директора МПП «Асмарал», суд вважає, що грошова компенсація підлягає стягненню з відповідача у розмірі 750 грн.
Відповідно до ст.117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку
3
вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших обставин справи /п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»/.
З урахуванням зазначених вимог, при розмірі невиплаченої суми - 750 грн., суд стягує з відповідача 1025грн. за затримку розрахунку.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача 51 грн. судового збору від оплати якого позивач звільнений.
Керуючись ст.ст. 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 83, 116, 117, 238 КЗпП України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1. задовольнити частково.
Стягнути з МПП „Асмарал" на користь ОСОБА_1суму компенсації за невикористані щорічні відпустки в розмірі 750 грн. і середній заробіток за весь час затримки виплат, належних при звільненні, по день ухваленя рішення - 1025 грн., а всього стягнути з відповідача - 1775/одна тисяча сімсот сімдесят п»ять/ грн.
Стягнути з МПП „Асмарал" в доход держави судовий збір в сумі 51 /п'ятдесят одна/ грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення складено і віддруковано суддею в нарадчій кімнаті.