Справа №  1-147/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 грудня 2011 року                                                                               м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області   в складі

головуючого-судді                        Болюк І.І.

з участю секретаря                        Мартиновської І.П.

прокурора                                       Дронь Р.З.

адвоката                                          ОСОБА_1

представника служби в справах дітей

Рогатинської РДА                            Труш І.М.

Законного представника

неповнолітнього підсуднього         ОСОБА_3    

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рогатині кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта незакінчена середня-спеціальна, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2 українця, громадянина України, освіта незакінчена середня-спеціальна, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України ,-

                                                             в с т а н о в и в :

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  таємно викрали чуже майно за попередньою змовою групою осіб.

            Злочин вчинено при таких  обставинах.

17 вересня 2011 року біля 13 години, ОСОБА_4 з метою вчинення крадіжки чужого майна,  пішов до господарства, яке належить ОСОБА_7,що в АДРЕСА_3, та скориставшись відсутністю господаря, виніс за межі вказаного господарства металобрухт. Однак, через  надмірну вагу, він сам не зміг вчинити крадіжку , а  тому з метою викрасти вказаний металобрухт ОСОБА_4, 19 вересня 2011 року  запропонував вчинити крадіжку, своїм товаришам зокрема, ОСОБА_5  та ОСОБА_6 На вказану пропозицію останні погодились, після чого ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поїхали на підводі в АДРЕСА_3 та таємно  викрали металбрухт  чорних металів з господарства ОСОБА_7 загальною масою 305 кілограм вартістю 671 гривню.

У судовому засіданні ОСОБА_4  свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що на даний час, він ніде не працює та на життя заробляє тимчасовими заробітками. 17 вересня 2011 року, йому необхідні були кошти і він згадав про металобрухт, який бачив на господарстві ОСОБА_7, та який вирішив викрасти. Цього ж дня близько 13 години, він пішов до господарства ОСОБА_7 Будучи на місці, він обдивився навкруги, після чого помітив різні металеві речі,а саме металеву раму і металеву хвіртку та потягнув її за господарство в поле.  Потім, він повернувся та побачив  зварені між собою труби у вигляді перил, які також потягнув за межі господарства. Повернувшись, він взяв металеву транспортерну ленту, яку в свою чергу потягнув до місця викраденого ним металобрухту. В подальшому, він викрав  металеву раму зварену із металевого квадратного профелю. Поряд з викраденими речами, він також помітив металевий швелер, який хотів викрасти про те він був дуже важкий, тому не зміг сам його перенести,а запропонував допомогти ОСОБА_5 в якого була підвода,  на що той погодився,а останній в свою чергу, перетелефонував до ОСОБА_6,щоб той допоміг погрузити на що останній теж погодився.

19 вересня 2011 року близько 20 години, вони  приїхали до господарства ОСОБА_7 ,

погрузили  весь викрадений ними металобрухт на підводу, та відвезли на подвір’я ОСОБА_4 На наступний день,  продали  незнайомому чоловікові,який почав запитувати, чи не крадений металобрухт на що вони його запевнили що ні.  Чоловік дав їм гроші в сумі 600 гривень,які вони розділили порівну.

              У судовому засіданні ОСОБА_5  свою вину визнав повністю та пояснив,що 19 вересня 2011 року,  до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що їм необхідно зустрітись і про щось поговорити. На дану пропозицію він погодився, після чого домовився з останнім зустрітись на території стадіону. Також ОСОБА_4 сказав, щоб він зайшов до ОСОБА_6 і разом з ним прийшли на зустріч. При зустрічі він розказав,що в АДРЕСА_3,він  назбирав металобрухт, який необхідно привезти та здати на  приймальний пункт,та  попросив його взяти з дому підводу, на що він погодився. 19 вересня 2011 року  біля 22 години, вони втрьох,підводою поїхали в сторону АДРЕСА_3. Їдучи, при розмов,і ОСОБА_4. сказав, що металобрухт за яким вони ідуть, він напередодні викрав з господарства ОСОБА_7, де на даний час ніхто не проживає та відтягнув його за межі господарства. Не зважаючи на почуте, вони продовжили їхати та нічого в нього не запитувати. Під'їхавши близько 200 метрів від господарства ОСОБА_7, вони  зупинилися  поряд з дикорослими кущами,після чого погрузили весь викрадений металобрухт на підводу,  та  поїхали в с. Вільхову,  до господарства ОСОБА_4  де вигрузили металобрухт. Наступного дня продали невідомому чоловікові за 600 грн.,які поділили порівну.

У судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину визнав повністю та пояснив, що 19 вересня 2011 року, коли він перебував в АДРЕСА_1 Рогатинського р-ну, до нього зателефонував, ОСОБА_4 та повідомив, що хоче з ним про щось поговорити,а потім прийшов ОСОБА_5 та сказав, що йде на зустріч з ОСОБА_4 на яку він його також кликав. При зустрічі,ОСОБА_4 сказав до ОСОБА_5 взяти з дому підводу, оскільки  він назбирав  багато металобрухту. Так о 22 годині, вони втрьох  підводою,  поїхали в сторону АДРЕСА_3. Їдучи, при розмові,він зрозумів що металобрухт крадений і що ОСОБА_4 сказав, що він напередодні викрав його з господарства ОСОБА_7 Під'їхавши близько 200 метрів від господарства ОСОБА_7 вони зупинилися,  погрузили весь викрадений металобрухт на підводу та відвезли в АДРЕСА_1, до господарства ОСОБА_4,там вони його  вигрузили. На наступний день, за даний металобрухт невідомий чоловік заплатив їм гроші в сумі 600 гривень,які вони поділили порівну.

Крім повного  визнання вини самими підсудними ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6  їх  вина  повністю доведена зібраними  органом  досудового слідства доказами, які  вони не оспорюють та вважають за недоцільне досліджувати у судовому засіданні.

Аналізуючи зібрані по справі всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України за ознаками  таємного викрадення чужого майна вчиненого за попередньою змовою групою осіб кваліфіковано правильно, а їх вина у вчиненому доведена повністю.

Обираючи покарання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними  злочину, особи винних, те що вони  вину визнали повністю,  відшкодували матеріальні збитки, потерпілий будь-яких претензій матеріального чи морального характеру, не має, що підтверджується  письмовою розпискою потерпілого ОСОБА_7  Крім того,ОСОБА_5 вчинив злочин у неповнолітньому віці, позитивно характеризуються за місцем проживання та місцем навчання. До скоєння злочину та після його скоєння поводив себе бездоганно.

Обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає  щире каяття  та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого  збитку, вчинення злочину ОСОБА_5 будучи  неповнолітнім. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

На підставі викладеного,за наявності обставин, що пом’якшують покарання  підсудніх та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,те, що добровільно відшкодувли завдані збитки,викрадене майно на суму, яка не являється великою,з врахуванням особи винних,їх молодого віку, позиції прокурора в судовому засіданні,який у судових дебатах просив застосувати до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 міру покарання  із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, а ОСОБА_5 із застосуванням ст. 105 КК України,суд приходить до висновку, що при призначенні покарання підсуднім ОСОБА_4 та ОСОБА_6  необхідно перейти до іншого,більш м’якого виду основного  покарання,не зазначеного в санкції ч.2 ст.185 КК України із дотриманням вимог ст.69-1 КК України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_4 слід призначити покарання із застосуванням ч.1ст.69 КК України у вигляді штрафу, ОСОБА_5 в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.185 КК України  у виді позбавлення волі, ОСОБА_6 із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу, оскільки такі покарання будуть необхідними і достатніми для  виправлення підсудних та попередження нових злочинів.

Захисник неповнолітнього підсуднього ОСОБА_5 заявив клопотання, підтримане підсуднім про звільнення його від покарання на підставі ст.105 КК України з застосуванням примусових заходів виховного характеру  - передачі під нагляд матері. Мати неповнолітнього ОСОБА_5 –ОСОБА_3  звернулися до суду із письмовою заявою про те, що вона  зобов’язуються  забезпечити належну поведінку неповнолітнього у випадку передачі його  під її  нагляд.

Прокурор, представник служби в справах дітей підтримали клопотання захисника неповнолітнього підсудниього про звільнення його від покарання на підставі статті 105 КК України, оскільки клопотання ґрунтується на діючому законодавстві, обставинах, які були з’ясовані та досліджені у судовому засіданні. Така форма перевиховання неповнолітнього підсуднього  буде найбільш доцільною.

Відповідно до ст.105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої  або  середньої  тяжкості, може  бути звільнений  судом  від  покарання, якщо  буде  визнано, що  внаслідок щирого  розкаяння та  подальшої  бездоганної  поведінки він на момент  постановлення  вироку не  потребує застосування  покарання. У цьому  разі суд  застосовує до  неповнолітнього  примусові  заходи  виховного  характеру.

При вирішенні справи, суд враховує, що ОСОБА_5 вчинив злочин у неповнолітньому віці та є неповнолітнім на момент розгляду справи судом. Злочин в якому він обвинувачуються є відповідно до ст.12 КК України  злочином середньої тяжкості, у вчиненому щиро розкаявся і в подальшому поводив себе бездоганно, добровільно усунув шкоду заподіяну злочином, давав правдиві показання в ході досудового слідства і судового розгляду справи, добросовісно ставиться до навчання, дотримується правил поведінки в громадських місцях та побуті.

Мати неповнолітнього підсудного ОСОБА_5 –ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, в громадських місцях і побуті поводить себе добре.

За таких обставин суд приходить до висновку, що мати неповнолітнього ОСОБА_5 –ОСОБА_3  спроможна забезпечити належний виховний вплив на неповнолітнього.

На підставі встановлених у судовому засіданні  об’єктивних даних суд визнає, що неповнолітній на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання, однак до нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру. ОСОБА_5  слід передати під нагляд матері  терміном на один рік.

Питання речових доказів вирішити в порядку ст.81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України , суд, -

                                                                     з а с у д и в :

    ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  передбаченого ч.2 ст. 185  КК України, призначивши  покарання   із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді  850 грн. штрафу.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  передбаченого ч.2 ст. 185  КК України, призначити покарання у вигляді позбавлення волі  на строк 6 місяців.

На підставі ст.105 КК України ОСОБА_5 звільнити від покарання у виді шести місяців позбавлення волі. Застосувати до ОСОБА_5 примусовий захід виховного  характеру - передати неповнолітнього під нагляд матері ОСОБА_3 терміном на один рік.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  передбаченого ч.2 ст. 185  КК України, призначивши  покарання   із застосуванням ч.1ст. 69 КК України у виді  850 грн. штрафу.

До вступу вироку в законну силу запобіжні заходи відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6  залишити попередньо обрані –підписку про невиїзд.

Речові докази по справі,які передані на зберігання потерпілому –залишити потерпілому.

Гроші в сумі 400 гривень,які здані в бухгалтерію Рогатинського РВ УМВС передати в дохід держави.

    Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд на протязі 15 діб з дня його проголошення, шляхом подання апеляції.

Головуючий:                                                                                                  Болюк І.І.