Справа №  2-298/11  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 року                                                                               м. Рогатин

Суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області    Болюк І.І.     

в складі: головуючого-судді          Болюк І.І.

з участю секретаря                          Мартиновської                                                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації,третьої особи Рогатинської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на автомобіль,

в с т а н о в и в :

         Позивач  звернувся до суду із позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації,третьої особи Рогатинської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на автомобіль.

У судовому засіданні позивач та його представник,яке було призначено на 06.10.2011 року позов підтримав  повністю і суду   пояснив, що 16 березня 2006 року громадянин Канади  передав а якості гуманітарної допомоги  належний йому автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT GLS 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1  безоплатно через дарчий лист іноземного донора  його  батькові ОСОБА_3,  згідно до протоколу засідання комісії з питань гуманітарної допомоги при КМУ № 26/ГД-10846 від 06.07.2006 року та в відповідності до п.37 Постанови КМУ від 08.09.1997 року №999 «Про затвердження  Порядку забезпечення інвалідів автомобілями». Батько за життя надав  йому згоду на керування транспортним   засобом, про що зроблено відповідний запис в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

         ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер. На момент  забезпечення його батька автомобілем діяла Постанова Кабінету Міністрів № 999 від 08.09.1997 року«Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»Відповідно до вищевказаного порядку після смерті інваліда автомобіль,яким він користувався і яким він був забезпечений  безоплатно або на пільгових умовах залишається членам його сімї. Саме на таких умовах його батько і був забезпечений транспортним засобом,а тому автомобіль перебуває в його користуванні,як члена сімї. Порядок забезпечення  інвалідів автомобілями,який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 набув чинності вже після отримання його батьком автомобіля та його державної реєстрації,а тому не може поширюватись на правовідносини,які виникли до набрання чинності цією постановою.  Просив  позов задоволити та встановити право власності на автомобіль за ним, як членом сім'ї покійного батька та спадкоємцем на його майно, знявши його із обліку відповідача, оскільки через особливий режим права власності на спірний автомобіль батька він не в змозі в інший спосіб реалізували своє право на автомобіль.

          В судове засідання,яке було призначене на 25.10.2011року позивач та його представник не з’явився,однак подав суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутності,позов підтримує в повному обсязі.

           Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив справу слухати в його відсутності надіславши суду заперечення на позов з якого вбачається, що 24 травня 2006 року інвалід 3-ї групи, ОСОБА_3  звернувся з заявою до Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації щодо забезпечення його автомобілем марки VOLKSWAGEN,2005 року випуску.

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України № 26/ГД-10846 від 06.07.2006 року він  був забезпечений транспортним засобом марки VOLKSWAGEN PASSAT GLS 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.02.02.2011 року на адресу дружини  власника транспортного засобу,ОСОБА_5,яка проживає в АДРЕСА_2, було направлено лист, на який вона не відреагувала. Автомобіль перебуває у користуванні відповідача ОСОБА_1, сина власника транспортного засобу. Відповідно до вимог п.41 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»транспортний засіб, отриманий Головним управлінням праці та соціального захисту населення як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, надається безоплатно такому інваліду незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі. Після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, крім випадків, коли строк експлуатації автомобіля інвалідом більший за 10 років, або в складі сім’ї є інший інвалід, повертається (вилучається) Головному управлінню праці і соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю і переробку металобрухту або видається в порядку черговості іншому інваліду, який перебуває на обліку. Оскільки термін експлуатації автомобіля ОСОБА_3 становив менше 10 років, інших інвалідів  в складі сім’ї немає, законним правом переоформлення автомобіля,сплативши при цьому,встановленні чинним законодавством податки та збори  позивач  ОСОБА_1  не скористався,а тому не має права на вищезазначений транспортний засіб. Просив в   задоволенні позову відмовити, поклавши на позивача судові витрати.

Представник державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явилася,подала суду заяву в якій справу просить слухати у її відсутності.  

Суд, вислухавши доводи позивача та його представника,  дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

24 травня 2006 року ОСОБА_1, житель АДРЕСА_3 звернувся із заявою до головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації про забезпечення його автомобілем. Заяву  ОСОБА_1 було зареєстровано 25травня 2006 року в журналі обліку.

Як вбачається з Дарчої від 16.03.2006 року. складеної в м.Торонто, ОСОБА_6,який проживає АДРЕСА_4,надав в якості  гуманітарної допомоги  Головному управлінні праці та соціального захисту населення в Львівській області  свій власний автомобіль марки VOLKSWAGEN,2005 року випуску,для подальшої передачі його інваліду 3-групи, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3,який народився в с.Залужжя. Рогатинського району,Івано-Франківської області,та проживав в АДРЕСА_3

Відповідно до технічного паспорта транспортного засобу  марки VOLKSWAGEN PASSAT GLS 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 його власником був ОСОБА_3,а право на користування мав ОСОБА_1.

Відповідно до протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України № 26/ГД-10846 від 06.07.2006 року та в відповідності до п.37 Постанови КМУ від 08.09.1997 року №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»ОСОБА_3,як інвалід війни 3-ї групи, був забезпечений автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT GLS 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1  безкоштовно.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT GLS 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, 15 серпня 2006 року був зареєстрований за ОСОБА_3.

Відповідно до свідоцтва про народження виданого Вербилівською сільською радою,Рогатинського району Івано-Франківської області серія НОМЕР_3від 04.03.1976 року ОСОБА_3,являється батьком,ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5,про що в книзі реєстрації  зроблено актовий запис № 30,від 05.10 1963 року.

Відовідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4актовий запис  №24 виданого Вербилівською сільською радою 19 серпня 2008 року,ОСОБА_3 помер в АДРЕСА_2

Відповідно до довідки №545 від 10 жовтня 2011 року, виданої виконавчим комітетом Вербилівської сільської ради ОСОБА_1, 1963 року народження проживав  на території Вербилівської сільської ради,в АДРЕСА_2 разом із своїм батьком ОСОБА_3,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до заяви зареєстрованої Рогатинською державною нотаріальною конторою №2878,ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7,яка проживає в АДРЕСА_2,не заперечує проти визнання права власності за її сином ОСОБА_1, на автомобіль  марки VOLKSWAGEN PASSAT GLS 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2,який належав на праві власності її чоловікові ОСОБА_3,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»інвалідам і дітям –інвалідам надаються безплатно або на пільгових умовах послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони  для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри. Слухові та голосоутворюючі апарати тощо) на підставі індивідуальної програми реабілітації, автомобілі –за наявності відповідного медичного висновку. Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім’ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1997 року №999 було затверджено Порядок забезпечення інвалідів автомобілями. Відповідно до  п.37 вищезазначеного порядку після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім’ї, знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Перереєстрація автомобіля на ім’я одного із членів сім’ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту. У разі відсутності у померлого інваліда сім’ї одержаний ним безплатно автомобіль повертається органу праці та соціального захисту населення або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в повній комплектності для реалізації в установленому порядку, а одержаний на пільгових умовах автомобіль повертається органу соціального захисту населення  з наступним відшкодуванням ним спадкоємцеві оплаченої інвалідом вартості автомобіля з урахуванням ступеня його зносу.

Відповідно до ст.4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цивільного кодексу. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

За ст.5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Нормативно-правові акти (постанови та розпорядження) Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо в них не встановлено пізніший строк введення їх в дію. При цьому нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, що визначають права та обов’язки громадян, встановлено, що вони набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних  друкованих виданнях ( ст.5 Указу Президента від 10.06.1997 року «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»).

Конституція України (ст. 58) встановлює зворотну силу законів та інших нормативно-правових актів, що пом'якшують або скасовують будь-яку юридичну відповідальність. До цивільних відносин, які виникли раніше, новий акт цивільного законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, які виникли з моменту набрання ним чинності. Для цього норма ч. 3 ст. 5 ЦК вимагає дотримання трьох умов: а) відносини відносяться до сфери цивільно-правового регулювання; б) акт, що регулює їх, втратив чинність; в) права та обов'язки учасників цих відносин виникають і після набрання чинності нового акта цивільного законодавства. Іншими словами, в цьому випадку фактично наявний ефект юридично обов'язкових норм скасованого нормативного акта з одночасним незастосуванням норм нового нормативно-правового акта до раніше виниклих і триваючих відносин.

Посилання відповідача на положення Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 року суд вважає безпідставними, оскільки інваліда було забезпечено автомобілем на умовах Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №999 від 08.09.1997 року. Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 року набув чинності вже після отримання  ОСОБА_3 автомобіля та його державної реєстрації.

За таких обставин і доказів, досліджених і перевірених у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації,Рогатинської районної державної нотаріальної контори  про  визнання права власності на автомобіль  підлягає до задоволення з подальшим зняттям даного транспортного засобу  з обліку в органах соціального захисту населення.

На підставі викладеного ст.58 Конституції Українист.ст.4, 5, 16 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

          Позов задоволити.

Визнати право власності на автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT GLS 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за ОСОБА_1  1963 року народження  із зняттям з обліку в Головному Упралінні праці та соціального захисту населення Івано-Франківської ОДА.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано –Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення  рішення апеляційної скарги, особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення –в цей же строк з часу одержання копії рішення.

Суддя:                                                                                          Болюк