Справа № 11а-726/07 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.
Категорія: ст.ст.28 ч.3, Доповідач: Танечник І.І.
151 ч.5 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року серпня 21 дня Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Пайонкевича Т.Т. Суддів: Голубицького С.С., Танечника І.І. З участю: прокурора Майовця Р.Є. та адвоката ОСОБА_1
розглянули у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора Майовця Р.Є. на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 15 травня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_2,
народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, уродженець м. Львова, українець, громадянин України, з середньою освітою, працюючий прибиральником в 184 військовій стоматологічній поліклініці, неодружений, військовозобов'язаний, несудимий, проживаючий - м. АДРЕСА_1.
Засуджений за ст.191 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2. звільнено від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_2. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця постійного проживання.
ОСОБА_3,
народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року, уродженець м. Львова, українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, одружений, не військовозобов'язаний, в порядку ст.89 КК України не є судимий, проживаючий - АДРЕСА_2, засуджений за ст. 191 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця постійного проживання.
ОСОБА_4,
народження ІНФОРМАЦІЯ_3 року, уродженець м. Львова, українець, громадянин України, з неповною вищою освітою, непрацюючий, одружений, військовозобов'язаний, несудимий, проживаючий - АДРЕСА_3 засуджений за ст.191 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Засуджений ОСОБА_2., ОСОБА_3 таОСОБА_4 знаходиться на підписці про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
ОСОБА_2., ОСОБА_3 таОСОБА_4 визнані винуватими і засуджені за те, що Задарко, працюючи комірником-вантажником складу „кава-чай" ПП „Львівський дистриб'ютор", що розташована на вул. Варшавській, 201 „а" в м. Львові, маючи умисел на привласнення майна вказаного підприємства, яке йому було ввірене до службових обов'язків, будучи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з Попівником - комірником-вантажником складу „морепродукти" ПП „ Львівський дистриб'ютор" та ОСОБА_4 - експедитором цього ж підприємства, які також перебували в стані алкогольного сп'яніння, 06 серпня 2006 року приблизно о 20 годині, замовивши автомобіль „таксі" марки ВАЗ-21061 д. н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5. і обманувши охоронцяОСОБА_6., прибули на територію складів ПП „Львівський дистриб'ютор", де завантажили в багажник цього автомобіля ввірені ОСОБА_2 матеріальні цінності, а саме: 338 пачок кави „Жокей" класичний загальною вартістю 3092 грн.70 коп. та 48 пачок чаю „Summer Bonduel" загальною вартістю 509 грн.28 коп. Після цього Задарко, ОСОБА_3 таОСОБА_4 на вищевказаному автомобілі виїхали з території ПП „Львівський дистриб'ютор", прибули на вул. Я.Мудрого в м. Львові, де перевантажили привласнений товар у викликаний автомобіль „таксі" під керуванням невстановленої органом досудового слідства особи. В подальшому ОСОБА_3 на цьому автомобілі поїхав на ринок „Шувар", де реалізував привласнений товар невстановленій слідством особі, а виручені кошти були розділені між усіма учасниками злочину.
Продовжуючи свої злочинні дії Задарко, ОСОБА_3 таОСОБА_4 06 серпня 2006 року приблизно о 22 годині, перебуваючи в стані сп'яніння, з метою привласнення ввіреного ОСОБА_2 чужого майна, на автобусі марки „Сітроєн" д. н.з. НОМЕР_2під керуванням ОСОБА_7 обманувши охоронцяОСОБА_6., який відповідав за пропускний режим, знову прибули до вищевказаних складів ПП „Львівський
дистриб'ютор", де Задарко та ОСОБА_3, відкривши склад, завантажили в салон цього автобуса товарно-матеріальні цінності - каву та чай на загальну суму 19720 грн.54 коп. В подальшому Задарко, ОСОБА_3,ОСОБА_4 на цьому автобусі прибули на ринок „Шувар", де Задарко реалізував частину привласненого товару невстановленій слідством особі. Решту частину товару ОСОБА_3 реалізував на цьому ринку наступного дня приватному підприємцеві ОСОБА_8, а виручені від реалізації грошові кошти були розділені між усіма учасниками злочину.
Прокурор Майовець Р.Є. в своїй апеляції зазначав про те, що судом безпідставно перекваліфіковано дії підсудних ОСОБА_2., ОСОБА_3 таОСОБА_4. з ч.3 ст.28, ч.5 ст.191 КК України на ч.3 ст.191 КК України, оскільки, на його думку, засуджені діяли організованою групою. Крім того, суд обрав засудженим невиправдано м"яке покарання, що не відповідає тяжкості вчиненого ними злочину. Просив вирок скасувати через неправильне застосування місцевим судом кримінального закону, а справу направити на новий розгляд в Шевченківський райсуд м. Львова.
Заслухавши доповідача, інформацію представника потерпілого про повне відшкодування матеріальних збитків, висновок прокурора про незаконність обраного засудженим покарання та неправильність кваліфікації їх дій, думки засуджених та їх адвоката про безпідставність поданої апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора Майорця Р.Є. до задоволення не підлягає.
З матеріалів справи, перевіреної судом першої інстанції у встановленому порядку вбачається, що засуджені ОСОБА_2., ОСОБА_3 таОСОБА_4 у вечері 06 серпня 2006 року вчинили триваючий злочин, передбачений ст.191 ч.3 КК України, а саме - засуджені за попередньою змовою групою осіб привласнили чуже майно на загальну суму 23322 грн.52 коп., яке було ввірено в силу службових обов'язків ОСОБА_2.
Такий висновок стверджується тим, що під час досудового та судового слідства не встановлено ознак стійкості злочинної групи засуджених. Так, не було в наявності розробленого (хоча б у загальних рисах) і складеного учасниками групи плану злочинної діяльності на вечір 06 серпня 2006 року, коли засуджені, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинили одним способом двічі злочинні дії, які мали загальну мету незаконного заволодіння чужим майном.
При цьому засуджені діяли без будь-якої попередньої підготовки, при цьому використовували випадковий транспорт та збували привласнений товар фактично за безцінь незнайомим реализаторам на ринку „Шувар" в м. Львові.
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно перекваліфікував дії засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_3,ОСОБА_4. зі ст.191 ч.5 КК України на ст.191 ч.3 КК України.
При призначенні покарання засудженим ОСОБА_2., ОСОБА_3.,ОСОБА_4. у вигляді позбавлення волі із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України місцевим судом підставно враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, які вперше притягаються до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризуються за місцем праці та проживання, добровільно відшкодували заподіяну злочином матеріальну шкоду, тому суд прийшов до правильного висновку про можливість виправлення та перевиховання засуджених і без ізоляції їх від суспільства.
На думку колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання засудженим ОСОБА_2., ОСОБА_3.,ОСОБА_4. є необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів.
За наведених обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляції прокурора.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 15 травня 2007 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляцію прокурора Майовця Р.Є. - без задоволення.