Справа №22ц - 2796 2007 року Головуючий у 1 інстанції Діденко Т.А.
Категорія: 41 Доповідач Лісовий О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЧЕРВИНСЬКОЇ М. Є.
Суддів: ЛІСОВОГО О.О., АЛЄКСЄЄВА А.В.
При секретарі МАРТІРОСОВІЙ А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку за участю позивача та представників відповідача
цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1
на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2007 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білицької міської ради, третя особа - Добропільський міський центр зайнятості про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2007 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білицької міської ради, третя особа - Добропільський міський центр зайнятості про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди - в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Як видно з матеріалів справи, позивачка звернулася в суд з позовом до виконкому Білицької міської ради, третя особа - Добропільський міський центр зайнятості, про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що вона займала посаду Білицького міського голови за підсумками виборів депутатів місцевих рад, працювала на постійній основі на цій посаді до 17 квітня 2006 року.
Після закінчення повноважень міського голови, вона не змогла працевлаштуватися на попередніх місцях роботи, про що є довідка в матеріалах справи, і тому 20 квітня 2006 року звернулася до виконавчого комітету Білицької міської ради про виплату середньомісячної зарплати протягом 6 місяців на підставі ч.2 ст. 3З Закону України „Про статус депутатів місцевих рад"
Згідно розпорядження голови міської ради вона отримала середню зарплатню з квітня по липень, починаючи із серпня 2006 року заробітна плата їй не виплачувалася, а 15 листопада вона отримала відповідь про відмову у виплаті заробітної плати. Тому вважає, що їй також заподіяна і моральна шкода.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивачці 25 квітня 2006 року на підставі Закону України „Про зайнятість населення"
та „ Про загалыюобов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" надано статус безробітного, та на підставі довідки про середню заробітну плату, виданої виконавчим комітетом Білицької міської ради, призначена виплата допомоги по безробіттю, яку вона отримала, а тому прийшов до висновку, що колишній депутат місцевої ради, звільнений у зв"язку із закінченням повноважень, на період свого працевлаштування має право та обирає одну із зазначених державних гарантій.
Заслухавши доповідача, позивачку, яка просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, задовольнивши її апеляційну скаргу, представників відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав:
У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 33 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад" у разі неможливості надання відповідної роботи /посади/ на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Відповідно до Закону України „Про зайнятість населення" та „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", допомога по безробіттю надається також на період працевлаштування.
Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася за сприянням у працевлаштуванні у Добропільський міський центр зайнятості впродовж шести місяців з дати звільнення і відповідно має 26 тижнів оплачуваної роботи та сплати страхових внесків, і допомога їй призначена з дня надання статусу безробітного.
Тому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що позивачка в даному випадку має право на одну державну гарантію на період свого працевлаштування.
Таким чином рішення суду законне і обґрунтоване, підстав для його скасування чи зміні немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2007 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білицької міської ради, третя особа - Добропільський міський центр зайнятості про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди -залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.