Справа № 2-1044/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М     У К Р А Ї Н И

(Заочне)

07 листопада 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді                  Калініченко О.Б.

при секретарі                                             Войцеховській М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості  по кредитному договору за рахунок предмета іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів  на користь ПАТ«Банк Форум», яке є правонаступником АКБ «Форум», кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 174452,83 доларів США, що включає в себе: заборгованість по кредиту –157690,72 доларів США, заборгованість по процентам –16762,11 доларів США та штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в розмірі 23646,97 грн.; за рахунок заставленого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності відповідачам.

В позові посилається на те, що між АКБ «Форум»та відповідачем ОСОБА_1 06.04.2007 року був укладений Кредитний договір №0075/07/01-CL, на підставі якого позивач  надав відповідачу кредит у сумі 49000,00 доларів США строком до 06.04.2012 року зі сплатою за користування кредитом 14,0 % річних.

Відповідно до додаткової угоди від 18.07.2008 року суму кредиту було збільшено до 160000,00 доларів США та встановлено нову процентну ставку за домовленістю сторін в розмір 13,5% річних.

Відповідно до додаткової угоди від 22.12.2008 року процентну ставку за домовленістю сторін було встановлено в розмір 15,9% річних.

На порушення умов кредитного договору позичальник не виконує зобов’язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.

Для забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору між АКБ «Форум»та відповідачами був укладений Договір іпотеки від 06.04.2007 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №1132.

Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки цей договір забезпечує виконання зобов’язань позичальника ОСОБА_1, що випливають з Кредитного договору.

Згідно з п.2.1.Договору іпотеки та п.2.1. Кредитного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 в м. Києві та належать відповідачам  на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане Органом приватизації Жовтневої райдержадміністрації м. Києва від 15.01.1998 року  згідно з розпорядженням (наказом) від 15.01.1998 року №83, та зареєстрованим в Київському БТІ від 19.01.1998 року та записаним у реєстрову книгу за №7996.

Враховуючи, що у разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки, тому позивачем був пред’явлений даний позов як до позивальника так і до майнових поручителів.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, будучі відповідно до вимог законодавства належним чином повідомленими про місце та час слухання справи, причини неявки суду не повідомили.

Згідно зі ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, вивчивши заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи,  суд  вважає, що  позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За правилами ст.ст.1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку

Судом встановлено, що 06.04.2007 року між АКБ «Форум»та відповідачем ОСОБА_1 06.04.2007 року був укладений Кредитний договір №0075/07/01-CL, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 49000,00 доларів США строком до 06.04.2012 року зі сплатою за користування кредитом 14,0 % річних.

Відповідно до додаткової угоди від 18.07.2008 року суму кредиту було збільшено до 160000,00 доларів США та встановлено нову процентну ставку за домовленістю сторін в розмір 13,5% річних.

Відповідно до додаткової угоди від 22.12.2008 року процентну ставку за домовленістю сторін було встановлено в розмір 15,9% річних.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання умов Кредитного договору 06.04.2007 року між АКБ «Форум»та відповідачами був укладений Договір іпотеки від 06.04.2007 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №1132.

Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки цей  договір забезпечує виконання зобов’язань позивачальника ОСОБА_1, що випливають з Кредитного договору.

Згідно з п.2.1.Договору іпотеки та п.2.1. Кредитного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 в м. Києві та належать відповідачам  на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане Органом приватизації Жовтневої райдержадміністрації м. Києва від 15.01.1998 року згідно з розпорядженням (наказом) від 15.01.1998 року №83, та зареєстрованим в Київському БТІ від 19.01.1998 року та записаним у реєстрову книгу за №7996.

Позивач в повному обсязі виконав взяті на себе Кредитним договором зобов’язання, про що свідчить надання відповідачу ОСОБА_1 кредиту, що підтверджується заявами про видачу готівки  на загальну суму 160000, 00 доларів США.

Відповідно до п.2.3., п.3.3.2 Кредитного договору  позичальник зобов’язався здійснювати повернення кредиту частинами щомісячно згідно з графіком, яким встановлено зменшення ліміту кредитування на відкритий йому позичковий рахунок. Також відповідно до п.2.7. Кредитного договору боржник зобов’язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Однак з 01.12.2008 року відповідач ОСОБА_1  не сплачує відсотки за користування кредитними коштами, чим систематично порушує умови Кредитного договору.

Згідно з п.4.1. Кредитного договору передбачено стягнення пені в розмірі 0,2% за кожен день прострочення виконання зобов’язань.

Відповідно до п.5.3. Кредитного договору сторони домовилися, що невиконання позичальником зобов’язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов’язань, передбачених п.3.3 цього договору, є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком, а позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього банк надає під розписку уповноваженій особі або надсилає рекомендованим листом позичальнику письмову вимогу про повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені.

У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми банк по закінченню 15-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги звертає стягнення на заставне майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованість по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших витрат банку, у порядку, визначеному цим договором, договором застави та чинним законодавством України.

У зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 протягом тривалого часу не сплачує процентів за користування кредитними коштами, позивачем прийнято рішення достроково стягнути заборгованість відповідача по Кредитному договору у повному обсязі згідно п.3.3.8 Кредитного договору.

На виконання вимог п.3.2.2, 3.3.8, 5.3. Кредитного договору позивач надіслав 27.11.2009 року відповідачам вимогу щодо дострокового повернення кредитних коштів та відсотків за користуванням кредитними коштами, однак ні позичальник, ні майнові поручителі кредитні кошти та відсотки за користування ними не повернули.

Оскільки у передбачені строки ні позичальник, ні поручителі зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконали, тому утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2010 року становить 174452,83 доларів США, що включає в себе: 157690,72 доларів США –заборгованість по кредиту; 16762,11 доларів США –заборгованість по процентам, 23646,97 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та нарахованих процентах.

Вказана заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 01.02.2010 року.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом, чи іншим нормативно-правовим актом.

Ст. 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України  є грошова одиниця України –гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні  у випадках і в порядку, встановлених законом.

Пунктами 2.3., 2.4-2.6 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний сплачувати кредит і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті кредиту, як це було визначено договором та графіком  зменшення ліміту кредиту.

Слід зазначити, що під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості в гривні, при тому, що право вимоги у АКБ «Форум»рахується в іноземній валюті, виникне курсова різниця, оскільки курс долара США до гривні на день виконання рішення суду (платежу) буде різним, таким чином банку не буде повернута така ж сума грошових коштів, яку позичальник отримав у власність.

Погашення заборгованості в іноземній валюті законодавчо врегульоване, ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у іноземній валюті. У свою чергу, ст. 6 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»передбачено, що фізичні особи –резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках  та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом –у інших фізичних осіб –резидентів і нерезидентів, а також у національного оператору поштового зв’язку, який одержав ліцензію Національного банку України. Тобто у відповідачів нема ніяких перешкод у придбанні іноземної валюти.

Крім цього, Правлінням Національного банку України 29 грудня 2008 року було прийнято постанову № 469 «Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів», на підставі якої Національним банком запроваджено проведення аукціонів з цільового продажу іноземної валюти за гривні з метою задоволення потреб клієнтів банків резидентів –фізичних осіб, а також резидентів – фізичних осіб суб’єктів підприємницької  діяльності  (малий бізнес), які обумовлені необхідністю погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність законних підстав для стягнення за Кредитним договором №0075/07/01-CL від 06.04.2007 року заборгованості в розмірі 174452,83 доларів США та 23646,97 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів.

Разом з тим, щодо заявлених вимог позивача стягнути відповідну заборгованість солідарно з ОСОБА_1 як позичальника та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1  як майнових поручителів за  рахунок заставленого майна відповідно до Договору іпотеки від 06.04.2007 року, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, то слід зазначити наступне.

У відповідності до п.5.1, 5.2.  Договору іпотеки банк набуває право задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадках, якщо сума наданого кредиту та /або процентів за користування ним, можливі неустойка й витрати не будуть сплачені у строки, встановлені кредитним договором та інших випадках, передбачених кредитним договором, цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення іпотекодавцем обов’язків встановлених цим договором, банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за Кредитним договором, а в разі їх невиконання –звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.6 ст.3 ЗУ «Про іпотеку»у разі порушення боржником основного зобов'язання  відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права  чи  вимоги  яких  на  передане  в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом  порядку  або  зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, згідно ст. 39 ЗУ «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про  звернення  стягнення  на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір  вимог  та всі його складові,  що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого  майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо  забезпечення  збереження  предмета  іпотеки  або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації  предмета   іпотеки   шляхом   проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу,  встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та  розмір  вимог інших кредиторів,  які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна   предмета   іпотеки   для   його    подальшої реалізації.

Однак, враховуючи вищезазначену норму Закону, позивач, звертаючись до суду з вимогою звернути стягнення на предмет іпотеки, належним чином не виклав обставини щодо розміру вимог та його складових, які підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, спосіб реалізації  предмета  іпотеки  та початкову ціну предмета  іпотеки  для  його подальшої реалізації, що позбавляє суд встановити співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна та, звернувши стягнення на предмет іпотеки, визначити межі відповідальності позичальника та майнових поручителів перед позивачем.

Разом з тим, слід звернути увагу, що позивач, звертаючись до суду, одночасно ставить вимогу стягнути з ОСОБА_1  як позичальника та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1  як майнових поручителів заборгованість за Кредитним договором №0075/07/01-CL від 06.04.2007 року в розмірі 174452,83 доларів США та штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в розмірі 23646,97 грн., а також  задовольнити його вимоги по стягненню відповідної заборгованості за рахунок предмету іпотеки.

Однак згідно зі ст.11 ЗУ «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Як вбачається з п. 1.4. Договору іпотеки, заставна вартість предмета іпотеки, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, встановлена сторонами в розмірі 473540,00 грн. та в подальшому додатковою угодою від 18.07.2008 року до  Договору іпотеки, якою внесені зміни до п. 1.4. Договору іпотеки, збільшена за домовленістю до 800848,00 грн.

Таким чином, позивач ставить вимогу стягнути з позичальника та майнових поручителів за рахунок заставного майна суму заборгованості, що значно перевищує вартість майна, в межах якого майнові поручителі несуть відповідальність, а тому суд приходить до висновку, що стягнення заборгованості з усіх відповідачів за рахунок заставного майна призведе до збільшення матеріальної відповідальності майнових поручителів.

Також слід зазначити, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є майновими поручителями в межах вартості предмета іпотеки та не несуть солідарну відповідальність перед позивачем за неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань за Кредитним договором №0075/07/01-CL від 06.04.2007 року, тому суд вважає пред’явлені вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи, що позивач фактично ставить вимоги про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості, що є по своїй суті стягненням в подвійному розмірі, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині звернення стягнення на предмет  іпотеки, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відмовляючи у задоволенні відповідних вимог, суд нагадує, що обсяг прав позивача як іпотекодержателя не змінюється, оскільки останній не позбавлений права в порядку виконання рішення суду в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості лише до відповідача ОСОБА_1 та вважає, що з останнього на користь позивача підлягає стягненню  заборгованість за Кредитним договором №0075/07/01-CL від 06.04.2007 року в розмірі 174452,83 доларів США та штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 23646,97 грн., а також згідно зі ст.88 ЦПК України сума сплаченого позивачем держмита у розмірі 1700,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись Кредитним договором №0075/07/01-CL від 06.04.2007 року, ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 526, 527, 530, 509, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного банку «Форум»заборгованість за Кредитним договором №0075/07/01-CL від 06.04.2007 року в розмірі 174452,83 доларів США, штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 23646,97 грн., а також витрати по оплаті державного мита у сумі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: