Справа №22-ц-854/12Головуючий у І інстанції Шинкар А. О.
Категорія1Доповідач у 2 інстанціїЛащенко
26.01.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18 січня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.
суддів: Корзаченко І.Ф., Кулішенка Ю.М.,
при секретарі Соловйову А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності ,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2010 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Позов мотивувала тим, що вона та відповідачі є співвласниками земельної ділянки, площею 0,0520 га та будинковолодіння АДРЕСА_1, які вони успадкували після смерті батьків: ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Позивач вказала, що їй належить ? частина земельної ділянки та 21/120 домоволодіння. Оскільки добровільно провести поділ вказаного майна сторони не можуть, позивач просила суд поділити в натурі земельну ділянку та житловий будинок.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2011 року вказаний позов задоволено.
Поділено в натурі житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно першого варіанту будівельно-технічної експертизи від 04 липня 2011 року (додаток № 1):
ОСОБА_5 виділено: коридор 1-1 площею 4,0 кв.м., житлову кімнату 1-5 площею 6,3 кв.м., частину веранди 1-6 площею 4,5 кв.м., колодязь «К», тротуар «Т», частину огорожі «14», що складає 21/100 частку домоволодіння;
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 виділено: житлову кімнату 1-2 площею 9,4 кв.м., житлову кімнату 1-3 площею 9,0 кв.м., житлову кімнату 1-4 площею 19.9 кв.м., частину веранди 1-6 площею 7.1 кв.м., кухню 1-7 площею 6,9 кв.м., сарай «Б», вбиральню «Г», колодязь «К1», частину огорожі «N», що складає 79/100 часток домоволодіння.
Зобов'язано ОСОБА_5 розібрати перегородку між коридором 1-1 та житловою кімнатою 1-5; влаштувати дверний проріз та встановити дверний блок між своєю частиною веранди 1-6 та житловою кімнатою 1-5; влаштувати перегородку у веранді 1-6, відокремивши свою частину площею 4,5 кв.м.; замурувати дверні прорізи між коридором 1-1 та верандою 1-6, між коридором 1-1 та житловими кімнатами 1-2 і 1-4.
Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 влаштувати дверні прорізи та встановити дверні блоки між кухнею 1-7 та кімнатою 1-2,і між житловими кімнатами 1-2 та 1-4.
Поділено в натурі земельну ділянку площею 0,0520 га, що розташована по АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідно на 1/4 та 3/4 частини згідно першого варіанту будівельно-технічної експертизи від 04 липня 2011 року (додаток № 2):
ОСОБА_5 виділено частину земельної ділянки площею 130 кв.м. (на плані позначена зеленим кольором): під житловою забудовою - 18,4 кв.м., під господарською забудовою, двором, городом - 111,6 кв.м.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 виділено частину земельної ділянки площею 390 кв.м. (на плані позначена червоним кольором): під житловою забудовою - 64,9 кв.м., під господарською забудовою, твором, городом - 325,1 кв.м.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4 грошову компенсацію в сумі 513,5 грн. кожному за відхилення від ідеальної частки у вартості домоволодіння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення є, зокрема, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов про поділ житлового будинку та земельної ділянки, суд виходив з того, що сторонам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок та земельна ділянка. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи поділ вказаного майна можливий. Судом обрано перший варіант поділу, запропонований експертами, оскільки відхилення від ідеальної частки у вартості будинку є незначним.
З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що сторонам по справі на праві спільної часткової власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, які вони успадкували після смерті батьків. Позивачці на праві власності належить 21/120 житлового будинку та ? земельної ділянки. Інша частина належить відповідачам по справі. Житловий будинок має загальну площу 84,3 кв.м, житлову 44,6 кв.м. та надвірні будівлі.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно роз’яснень постанови Пленуму ВС України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Відповідно до вимог ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради.
Виділяючи позивачці у жилому будинку відповідно до першого варіанту експертизи коридор 1-1 площею 4,0 кв.м., житлову кімнату 1-5 площею 6,3 кв.м., частину веранди 1-6 площею 4,5 кв.м., колодязь «К», тротуар «Т», частину огорожі «14», суд першої інстанції не врахував вимог п.п. 2.22; 2.23; 2.24 Державних будівельних норм України, ДБН В. 2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні показники». Вказаними нормами передбачено, що у квартирах повинні бути передбачені такі приміщення: житлові кімнати і підсобні приміщення –кухня, передпокій, санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення тощо. Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не менше 15 кв.м. в інших квартирах не менше 17 кв.м. Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі 7 кв.м.
Вказані вимоги не були враховані при проведенні експертизи та ухвалення рішення. У виділеній за рішенням суду частині позивачці не передбачена жила кімната навіть мінімального розміру, не передбачені підсобні приміщення: кухня і санвузол. Зазначене не дає підстав вважати, що частина жилого будинку, яка виділена позивачці, становить ізольовану квартиру. Крім того в матеріалах справи відсутній дозвіл виконкому ради про переобладнання і перепланування жилого будинку.
З урахуванням зазначених обставин не може бути також виділена частина жилого будинку позивачці відповідно до другого варіанту, запропонованого експертами
Також в порушення вимог п. 2 ст. 53 ЦПК України судову будівельну-технічну експертизу провели експерти ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які працюють у складі ліцензованого суб’єкта землевпорядної діяльності та сертифікованого суб’єкта оціночної діяльності, які зареєстровані в Державному реєстрі оцінювачів, а не судових експертів.
Враховуючи, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, рішення суду в частині поділу жилого будинку, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у позові необхідно відмовити.
Оскільки в судовому засіданні не доведено, що позивачці можливо виділити відокремлену ізольовану частину будинку, яка б відповідала будівельним, санітарним, протипожежним нормам, рішення суду в частині виділу частини земельної ділянки, для обслуговування будинку, також необхідно скасувати і в позові ОСОБА_5 відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2011 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 110 грн. 25 коп. на користь ОСОБА_2.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді