Справа №22-ц-227/12Головуючий у І інстанціїКриворучко І. В.

Категорія44Доповідач у 2 інстанції Малород

23.01.2012

УХВАЛА

Іменем України

10 січня 2012 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

          Головуючого:  Поліщука М.А.

          суддів: Малорода О.І., Березовенко Р.В..

          при секретарі:  Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання спільною сумісною власністю земельної ділянки та поділ земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а:

          В лютому 2011 року позивачка звернулась до суду з даним позовом та після уточнення позовних вимог просила визнати недійсним договір купівлі продажу земельної ділянки, визнати спірну ділянку спільною сумісною власністю подружжя та виділити їй ? частину вказаної ділянки.

          Мотивувала вимоги тим, що з 29 грудня 1990 року по 7 жовтня 2008 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Рішенням Бориспільської міської ради від 17 серпня 2006 року на ім’я відповідача видано рішення про виділ ділянки розміром  0,10 га для будівництва будинку за адресою АДРЕСА_1, а 29 березня 2007 року відповідач отримав державний акт.

Вважає, що поскільки земельна ділянка отримана відповідачем в період шлюбу та в інтересах сім’ї, то вона /ділянка/ є спільним сумісним майном і підлягає поділу в натурі.

1 жовтня 2010 року відповідач продав спірну земельну ділянку без її згоди, тому просила визнати  договір купівлі продажу ділянки недійсним в силу  ст.. 234 ЦК України, вважаючи вказаний правочин фіктивним, вчиненим без наміру створення правових наслідків.

Вказані вимоги мотивувала тим, що після укладення договору купівлі продажу земельної ділянки відповідач ОСОБА_3 продовжує користуватись ділянкою, а відповідач ОСОБА_4 не вчинив дій на отримання документів передбачених нормами земельного законодавства.

Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивачка в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Вважає, що суд неповно з’ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на доказах, а рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Мотивує тим, що суд дав неправильну оцінку доказам в частині наявності на ділянці фундаменту, також тому факту, що відповідач ОСОБА_4 не вчинив дій на отримання документів передбачених нормами земельного законодавства, що свідчить про відсутність наміру на придбання ділянки.

Крім того вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права коли не визнав земельну ділянку спільною сумісною власністю подружжя.

Апеляційну скаргу слід відхилити.

Судом першої інстанції та колегією встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі в період з 1990 року по 7 жовтня 2008 року.

29 березня 2007 року відповідач отримав держаний акт на право власності на земельну ділянку розміром  0,10 га для будівництва будинку за адресою АДРЕСА_1.

Надалі 1 жовтня 2010 року відповідач ОСОБА_3 продав земельну ділянку відповідачу ОСОБА_4

В договорі купівлі продажу зазначено, що земельна ділянка вільна від забудов.

Позивачка є громадянкою Російської Федерації.

Суд відмовив в задоволенні  позовних вимог і послався на ст.. 61 СК України, ст.. 234 ЦК України.

Суд зазначив, що земельна ділянка відповідачем ОСОБА_3 придбана в порядку приватизації і тому не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Надалі суд указав, що договір купівлі продажу спірної ділянки було укладено після розірвання шлюбу, земельна ділянка  не є спільною сумісною власністю, а тому укладенням договору не порушуються права позивачки.

Крім того суд указав, що позивачкою не надано доказів умислу всіх сторін правочину на вчинення фіктивного договору.

Згідно ст. 308 ч.1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду.

          За таких обставин колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ч. 1 ст. 308, 315  ЦПК України колегія ,-

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

          Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку  протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :