Справа №22-ц-634/12Головуючий у І інстанціїВасиленко О.М.

Категорія21Доповідач у 2 інстанції Малород

23.01.2012

УХВАЛА

Іменем України

17 січня  2012 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

          Головуючого:  Поліщука М.А.

          суддів: Малорода О.І., Березовенко Р.В..

          при секретарі: Дрозд О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 18 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області щодо порушення Білоцерківським міськрайонним судом Київської області права на судовий захист, -

в с т а н о в и л а:

          15 травня 2011 року позивачка звернулась до суд з даним позовом та після уточнення вимог просила визнати факт порушення Білоцерківським міськрайсудом  її права на судовий захист. /а.с.38/

          Мотивувала вимоги тим, що 16 березня  2011 року рекомендованим листом нею до суду було направлено адміністративний позов до управління пенсійного фонду та управління соціального захисту.

          17 березня 2011 року представником суду було отримано її кореспонденцію.

          8 квітня 2011 року вона звернулась до суду з проханням надати інформацію про рух справи, однак відповіді не отримала.

          12 травня 2011 року вона через представника повторно звернулась до суду з заявою про надання інформації, однак як з’ясувалось її заява не була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу.

          Просила задовільнити позовні вимоги.

          Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено  з тих підстав, що ст.. 16 ЦК України та іншими нормами закону  не передбачено такий спосіб захисту.

          Позивачка в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог.

          Мотивує тим, що суд при розгляді справи порушив норми матеріального та процесуального права.

          Порушення норм матеріального права полягає в тому, що суд не врахував вимоги ЗУ «Про звернення громадян» та ЗУ «Про інформацію».

Порушення норм процесуального права на її думку полягає в тому, що суд  неповно з’ясував обставини справи, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.

Апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.          

          Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог.

          Суд послався на вимоги ст. 16 ЦК України і указав, що вказаною нормою Цивільного кодексу не передбачено зазначений позивачкою спосіб захисту.

          Крім того суд указав, що вказаний спосіб захисту не встановлений будь яким договором  або законом.

          Однак колегія не погоджується з такими висновками суду  з наступних підстав.

          Встановлено, що позивачка оскаржує не процесуальні рішення, дії чи бездіяльність  суду, вчинені у зв’язку з поданим нею адміністративним позовом,  а дії щодо неналежного прийняття,  реєстрації та розподілу працівниками апарату суду адміністративного позову, зокрема відсутністю реєстрації її позову на протязі понад 2 місяці.

Відповідно до ст. 145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року  Державна судова адміністрація України здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Згідно ст.. 146 п.6 цього ж Закону Державна судова адміністрація України  організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства у судах загальної юрисдикції.

Частиною 1 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Територіальні управління Державної судової адміністрації України є територіальними органами Державної судової адміністрації України.

Тобто, Територіальні управління є територіальними органами ДСА України та їй підпорядковуються, виконують покладені на них завдання стосовно забезпечення організації роботи судів.

За встановлених обставин та відповідно до зазначених норм матеріального права колегія приходить до висновку, що між сторонами виник адміністративний спір, який відповідно до ст.. 17 КАС України підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того в  Постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12 червня 2009 року «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» передбачено, що суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Згідно ст. 310 ч.1 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст.. 205 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 205 ч.1.п.1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду скасувати та закрити провадження у справі.

Керуючись ст. 205, 310, 315  ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу задовольнити частково.

          Рішення Таращанського районного суду Київської області від 18 листопада 2011 року – скасувати.

          Провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_2 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області –закрити.

          Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку  протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :