Справа №22ц-4671/07 р. Головуючий у 1 інстанції - Черткова Н.І.
Категорія - 23 Доповідач - Зінов'єва А.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2007 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судці: Денисенко Л.Л.
суддів: Рецебуринського Ю.Й.
Зінов'євої А.Г.
при секретарі: Проляпі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - житлово-експлуатаційне об'єднання Куйбишевського району м. Донецька (далі ЖЕО) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2007 р. було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3: на його користь з відповідачів у солідарному порядку було стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 1062 грн., грошову компенсацію у рахунок відшкодування моральної шкоди - 500 грн. та судові витрати у розмірі 386 грн. 38 коп., а всього -1948 грн. 38 коп. В іншій частині позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просила ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідачка посилалася на те, що суд прийняв позовну заяву від неналежного позивача. Крім того, суд не звернув уваги на те, що згідно акту залиття квартири позивача сталося 17 липня 2006 p., тоді як експертизу вартості ремонтно-поновлювальних робіт було проведено лише 15 лютого 2007 р. і висновки експертизи не співпадають з пошкодженнями вказаними в акті. Також вважає, що висновок експертизи оформлений не відповідно до діючого законодавства, а доказів моральної шкоди позивачем зовсім не надано.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 .апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не прибула, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.
Позивач проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3
При розгляді справи судом було встановлено, що позивач є власником квартириАДРЕСА_1, а відповідачі - співвласниками квартири №96 за
тією ж адресою. Згідно актів відповідачі на протязі 2004-2006 pp. неодноразово заливали квартиру позивача, останній акт від 18 липня 2006 р., за яким встановлено, що у вказаний день мало місце залиття квартири №92, яка знаходиться поверхом нижче квартири №96. Залиття сталося з причини халатного ставлення відповідачів до сантехнічного обладнання. В результаті залиття позивачу було заподіяно матеріальну шкоду, яка складає з ремонтно-поновлювальних робіт вартість яких, згідно висновку експертизи - 1062 грн.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з встановленого, відповідачі по справі не оспорюють факт залиття квартириАДРЕСА_1. При цьому апелянт вважає розмір матеріальної шкоди завищеним, оскільки вказані в акті від 18 липня 2006 р. пошкодження не співпадають з пошкодженнями, вказаними у висновку експертизи.
Разом з тим, як вбачається з актів про залиття квартири позивача, складаних за 2004-2006 pp. (в межах позовної давності), вказані в них пошкодження не відрізняються від пошкоджень, викладених в висновку експерта. Крім того, вказаним висновком експертизи встановлено, що всі вони утворилися в результаті залиття. За вказаних обставин, доводи апелянта є необгрунтованими, тим більш, що відповідачі, вказані об'єм та вартість ремонтно-поновлювальних робіт не спростували, інших доказів не надали.
Відносно доводів відповідачки ОСОБА_1 про неналежного позивача, то вони також безпідставні, оскільки в ході виконання підготовчих дій по справі, позовні вимоги було уточнені: фактично власником квартири АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 7 січня 2005 р. є ОСОБА_3, яким 6 вересня 2006 р. видано нотаріально посвідчену довіреність на ведення справ ОСОБА_4 вказана довіреність не містить якихось обмежень щодо захисту порушеного права і не суперечить вимогам діючого законодавства.
Виходячи з наведеного, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що саме з вини відповідачів, які являються співвласниками квартири АДРЕСА_2 сталося залиття квартири позивача і обґрунтовано стягнув на його користь як матеріальну шкоду, так і відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, грошову компенсації у відшкодування моральної шкоди. Розмір останньої визначено з урахуванням наданих доказів та виходячи з принципів розумності та достатності.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.