Справа № 22-2100/07                                              Головуючий у 1 -й інстанції: Жупанова О.В.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 липня 2007 року                                                                                             м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                                Бєлки В.Ю.

Суддів:                                            Боєвої В.В.,  Осоцького І.І.

При секретарі:                                Череватій О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 22 березня 2007 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за ново виявленими обставинами рішення суду від 21 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна,

ВСТАНОВИЛА:

21 червня 2006 року Шевченківським районним судом м.  Запоріжжя ухвалено рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна,  яким позов ОСОБА_2 задоволено частково,  розділено майно між колишнім подружжям,  позивачці та відповідачу виділено майно за певним переліком,  вказаним в судовому рішенні.

Це рішення набрало законної сили 02.10.2006 року - з моменту проголошення ухвали колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області,  якою дане рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 21 червня 2006 року - у зв'язку з ново-виявленими обставинами.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 22 березня 2007року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права,  просить ухвалу місцевого суду скасувати,  справу направити до Шевченківського районного суду для розгляду справи по суті.

Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги,  судова колегія вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 1) частини 1 статті 312 ЦПК України передбачено,  що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції,  апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін,  якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи видно,  що звернувшись до суду першої інстанції з заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 21 червня 2006 року у зв'язку з нововиявленими обставинами,  ОСОБА_1 зазначав,  що підставами для перегляду є фальшивість документів - квитанцій та довідок будівельної фірми,  якої в дійсності не існує,  оскільки ці документи були прийняті судом до уваги при постановленні рішення. Крім того,  як зазначив ОСОБА_1 в цій заяві,  свідок ОСОБА_3  давала суду неправдиві показання,  що доказується текстом рішення Жовтневого районного суду м.  Запоріжжя по іншій справі,  де ОСОБА_3  в своїх поясненнях називала ОСОБА_1 колишнім чоловіком її доньки ОСОБА_2,  а суду по цій справі свідок пояснювала,  що вони мешкали однією сім'єю. Таким чином,  ОСОБА_1 вважає,  що зазначені ним обставини відносяться до істотних для справи обставин,  які не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи,  тобто,  відносяться до обставин,  передбачених  ст.  361 ЦПК України і можуть бути підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно ч. 2  ст.  361 ЦПК України,  підставами для перегляду рішення,  ухвали суду чи судового наказу у зв*язку з нововиявленими обставинами є:

1)                      істотні для справи обставини,  що не були і не могли бути відомі особі,  яка звертається із заявою,  на час розгляду справи;

2)                      встановлені вироком суду,  що набрав законної сили,  завідомо неправдиві показання свідка,  завідомо неправильний висновок експерта,  завідомо неправильний переклад,  фальшивість документів або речових доказів,  що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення;

3)                      скасування судового рішення,  яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали,  що підлягають перегляду;

4)                      встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону,  іншого правового акта чи їх окремого положення,  застосованого судом при вирішенні справи,  якщо рішення суду ще не виконане.

Зі змісту  ст.  361 ЦПК України під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина,  яка має істотне значення і яка об*єктивно існувала на час розгляду справи,  але не була і не могла бути відома всім особам,  які брали участь у справі,  та суду. Підстави,  зазначені в п. 2) ч. 2  ст.  361 ЦПК України можуть бути підставами для перегляду справи за ново-виявленими обставинами,  лише якщо такі неправомірні дії учасників судового процесу встановлені вироком суду,  що набрав законної сили.

При цьому треба враховувати,  що особа,  яка звертається із заявою про скасування судового рішення,  повинна довести,  що в неї не було можливості представити певний доказ на остаточному судовому слуханні,  а також,  що цей доказ є вирішальним у справі.

Суд першої інстанції,  постановивши 22 березня 2007 року ухвалу відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 21.06.2006 року за нововиявленими обставинами,  вірно посилався на те,  що ОСОБА_1 та його представник не надали доказів щодо існування на час розгляду справи такої обставини,  яка мала істотне значення,  але не була і не могла бути відома всім особам,  які брали участь у справі,  та суду. Крім того,  суд першої інстанції вірно зазначив,  що ОСОБА_1 та його представник не надали суду доказів щодо наявності вироку суду,  що набрав законної сили,  стосовно факту фальсифікації документів та неправомірності дії учасників судового процесу щодо надання ними суду завідомо неправдивих показань.

Таким чином,  підстави для перегляду рішення Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 21.06.2006 року за нововиявленими обставинами відсутні,  тому судова колегія вважає,  що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону,  підстав для її скасування не має.

Керуючись  ст.  ст.  307,  312,  314,  317 ЦПК України,  колегія суддів, 

УXВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 22 березня 2007 року цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  проте може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.